Постанова № 28170157, 11.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2012 року 2а-5390/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Іванову Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -Александрович О.М.,

від відповідача -Хиля Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Табаско»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Табаско»(далі -позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0000952204.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі Акта перевірки, в якому встановлено заниження позивачем сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151964,61 грн.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, однак в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Табаско»є юридичною особою, що зареєстрована Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією за № 10741020000020103 від 09.10.2006.

Між позивачем та його контрагентом -Товариством з обмеженою відповідальністю «Еволюшинфілмс продакшн»було укладено договір від 21.02.2001 № 21/02/2011. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Еволюшинфілмс продакшн»прийняло на себе зобов'язання виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору -двох рекламних відеороликів з умовною назвою «Іміджевий», хронометражем 30 та 15 секунд. Вартість робіт згідно вказаного договору складала 759823, 05 грн. та ПДВ -151964, 61 грн.

У вересні 2012 року на підставі наказу Ірпінської ОДПІ Київської області № 542 від 26.09.2012, з підстав передбачених п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Табаско»вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еволюшнфілмс продакшн»за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт від 27.09.2012 № 1423/22-4/34620125.

У ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижену сплату ПДВ на загальну суму 151964, 61 грн.

Крім того, відповідач у Акті перевірки від 27.09.2012 № 1423/22-4/34620125 посилається на Акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 23.08.2011 № 402/1-23-40-31199848 щодо проведення перевірки ТОВ «Еволюшнфілмс продакшн»по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Доар». У вказаному Акті перевірки було встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Еволюшнфілмс продакшн»та ТОВ «Доар»носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину.

Ірпінською ОДПІ Київської області було покладено в основу Акта перевірки від 27.09.2012 № 1423/22-4/34620125 з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Табаско» вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еволюшнфілмс продакшн»за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 Акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та у зв'язку з цим було зроблено висновок, що ТОВ «Еволюшнфілмс продакшн» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третіх осіб. На підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001142304.

На підставі Акта перевірки від 27.09.2012 № 1423/22-4/34620125 Ірпінською ОДПІ Київської області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16.10.2012 № 0000952204, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 151965,61 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами договору (правочину) можуть бути відповідні учасники цивільних відносин - фізичні особи та юридичні особи (стаття 2 Цивільного кодексу України).

У разі, якщо учасником правочину є юридична особа, в силу статті 92 Цивільного кодексу України, вона набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, або шляхом представництва.

Згідно з частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного Кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із Акта перевірки Ірпінської ОДПІ Київської області, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем сплти суми податку на додану вартість на підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 23.08.2011 № 402/1-23-40-31199848 щодо проведення перевірки ТОВ «Еволюшнфілмс продакшн»по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Доар». У вказаному Акті перевірки було встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Еволюшнфілмс продакшн»та ТОВ «Доар»носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину.

Однак, як вбачається із матеріалів справи Постановою Окружного суду м. Києва від 19.04.2012, яку було залишено в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012, податкове повідомлення-рішення № 0001142304 скасовано, а доводи викладені у Акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.08.2011 № 402/1-23-40-31199848 визнані необґрунтованими.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідач зробив усну заяву про визнання позовних вимог з огляду на те, що Акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.08.2011 № 402/1-23-40-31199848 визнано необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення № 0001142304, прийняте на його підставі скасовано

З приводу формування позивачем податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статі 200 Податкового кодексу України). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.2 статі 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Таким чином, викладене свідчить про те, що висновок податкового органу, викладений в Акті перевірки від 27.09.2012 № 1423/22-4/34620125 є помилковим та необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16.10.2012 № 0000952204, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 151965,61 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем не було заявлено суду вимогу про стягнення суми судового збору з Державного бюджету.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0000952204, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Постанова виготовлена у повному обсязі - 17 грудня 2012 р.