Постанова № 28170115, 14.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року 2а-4920/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев»(далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 08.05.2012 №0000192300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 239 168,00 грн., де 184 167,00 грн. -основний платіж, 55 001,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акту перевірки від 24.04.2012 №168/22/32783520, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважає їх абсолютно необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, зроблені Податковим органом на підставі власних суб'єктивних припущень з огляду на таке.

У позивача наявні належно оформлені всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та отримання послуг; Товариством отримано податкові накладні та сплачено постачальнику визначені суми ПДВ за придбаний товар і послуги; придбаний позивачем у постачальника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»за господарськими операціями автонавантажувач «KAMATSU»FD 50-6 та рекламні послуги, призначені для використання в господарській діяльності, та фактично були використані у власній господарській діяльності.

Також, у своїх доводах позивач зазначає, що відповідно до положень і принципів чинного законодавства платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентом, оскільки не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, кримінальну справу в частині фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, закрито, що підтверджується наданою копією відповідної постанови.

Також, у своїх доводах позивач зазначає, що висновок відповідача щодо нікчемності правочинів є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені між Товариством та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»угоди нікчемними правочинами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, які полягають в наступному.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів і послуг від TOB «Компанія «Грифон Консалт»на адресу Товариства, що свідчить про те, що правочини здійснено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними.

Зокрема, про нікчемність правочинів свідчить інформація, що міститься в отриманому від ДПІ у Печерському районі м. Києва акті перевірки TOB «Компанія «Грифон Консалт». У вказаному акті зазначено, що згідно з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України №377 від 30.09.2011 підписи від імені директора ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»ОСОБА_1 на податкових деклараціях та додатків до них за червень-липень 2011 року виконано іншою особою. В той же час, опитаний ОСОБА_2 пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». Таким чином, підписані від його імені, як керівника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», документи не можуть бути підставою для формування податкової звітності.

Також, Податковий орган вважає, що про нікчемність правочинів і їх безтоварність свідчить відсутність документального підтвердження транспортування автонавантажувача від постачальника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»до покупця ТОВ «ТД«Бондарев», використання його в своїй господарській діяльності. З наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет неможливо зробити висновок, що роботи (послуги) дійсно були надані, адже, крім суми послуги жодних конкретних даних щодо виконаних послуг не наведено.

Крім того, на підставі результатів перевірки ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»заступник прокурора Печерського району м. Києва постановив порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Також, у своїх доводах відповідач посилається на практику Верховного Суду України, згідно з якою, якщо особи заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що TOB «ТД «Бондарев»зареєстроване 18.05.2004 Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ 32783520, взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 26.05.2004 за №325, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (на час здійснення спірних господарських операцій) від 28.05.2004 №13779441, індивідуальний податковий номер 327835210117. Основними зареєстрованими видами діяльності є здавання в оренду власного нерухомого майна (основний вид діяльності), управління нерухомим майном, складське господарство, інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; консультування з питань комерційної діяльності та управління.

19.04.2012 Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень, червень, серпень -жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2012 за № 168/22/32783520 (далі -Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 08.05.2012 №0000192300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 239 168,00 грн., де 184 167,00 грн. -основний платіж, 55 001,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено та у висновках Акта перевірки зафіксовано порушення з боку Товариства порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму ПДВ 38 295,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 145 872,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму ПДВ 35 872,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 60 000,00 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 50 000,00 грн.

Також, у висновках Акта перевірки зазначено, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, частин 1, 5 статті 203 цього Кодексу вчинені між Товариством і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»є нікчемними. Таким чином, Податковий орган встановив, що податковий кредит позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»підлягає зменшенню на загальну суму ПДВ 184 166,67 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 74 166,67 грн., за червень 2011 року на суму 60 000,00 грн., за вересень 2011 року на суму 50 000,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки обставинами.

Згідно з поясненнями керівника, наданих до перевірки документів та поданої до Податкового органу звітності, до податкового кредиту з ПДВ в деклараціях за квітень, серпень та жовтень 2011 року віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»на підставі отриманих позивачем податкових накладних від 26.04.2011 №117/ на суму 445 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -74 166,67 грн. (придбання автонавантажувача); від 10.06.2011 №240/ на суму 360 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -60 000,00 грн. (оплата послуг); від 30.09.2011 №230/ на суму 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -50 000,00 грн. (оплата послуг). Також, до перевірки Товариством надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі інтернет від 10.06.2011 №ОУ-0000283 на суму 360 000,00 грн. та від 30.09.2011 №ОУ-0000564 на суму 300 000,00 грн.

В ході перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вказані первинні документи складено на підставі договору від 11.04.2011 №11/04-Н, згідно з яким позивач придбав автонавантажувач KOMATSU FD 50-6 у ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», про що постачальником виписана також видаткова накладна від 26.04.2011 № РН-90 на загальну суму 445 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 74 166,67 грн. За отримані товарно-матеріальні цінності Позивачем сплачено грошові кошти на рахунок постачальника. Сума ПДВ по зазначеній операції включена до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

29.03.2011 між позивачем і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»укладено договір за № 29/03, згідно з яким останній зобов'язується надати послуги з проведення рекламних компаній в мережі Інтернет на веб-сайтах.

Станом на момент перевірки стан ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»: «9»- направлено повідомлення за ф. 18-ОПП про відсутність за місцезнаходженням.

Станом на момент перевірки згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність між задекларованою сумою податкового кредиту Товариства та задекларованою сумою податкових зобов'язань ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»за квітень 2011 року на суму 74 166,67 грн., за червень 2011 року на суму 60 000,00 грн., за вересень 2011 року на суму 50 000,00 грн.

Податковим органом під час перевірки Товариства використано отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва акти перевірок ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»від 09.11.2011 №1464/23-7/36048906 та від 11.01.2012 №59/23-7/36048906. В актах зазначено наступне.

Працівниками відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва було здійснено вихід за юридичною та фактичною адресами ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»: 10014 м. Київ, вулиця Звіринецька, буд.65, в результаті чого встановлено, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням підприємства, про що складено акт про відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням №9686/23-7/36048906 від 08.11.2011.

ДПІ у Печерському районі м. Києва отримало від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службову записку №12655/26-06/38 від 05.10.2011 щодо невідповідності підпису посадової особи ОСОБА_1 підписам на деклараціях ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906), поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва за червень-липень 2011 року.

Згідно з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України №377 від 30.09.2011 - «Підпис, який виконано від імені гр. ОСОБА_1, який наявний в довіреності від 21.06.2011 (графа Директор ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»ОСОБА_1) - виконаний однією особою. Підписи, які виконано від імені гр. ОСОБА_1, в інших документах (податкові декларації та додатки до них за червень-липень 2011 року) виконані іншою особою».

Враховуючи вищезазначене, на думку ДПІ у Печерському районі м. Києва, TOB «Компанія «Грифон Консалт»порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (зі змінами та доповненнями) та ст.1 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»- місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Відділ перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб службовою запискою №2169/9/23-7 від 09.11.2011 звернулось до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва з проханням здійснити комплекс оперативно-розшукових заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб та спонукання останніх надати первинні документи до перевірки.

В ході оперативного відпрацювання ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва №25/9 від 10.01.2012 згідно з якою встановлено та опитано директора ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) ОСОБА_2

ОСОБА_2 пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». Встановлено, що невідомі особи від імені службових осіб ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) подають податкову звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва із показниками фінансово-господарської діяльності, відповідно до яких незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ у великих розмірах.

У зв'язку з викладеним ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшла висновку, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) створено з метою прикриття незаконної діяльності, а саме незаконного формування податкового кредиту та валових витрат реально діючим підприємствам з метою їх подальшого ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 94, 97, 98, 100, 112 КПК України заступник прокурора Печерського району м. Києва юрист І класу ОСОБА_3 постановив порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, на думку Податкового органу, ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»має ознаки фіктивності, визначені ст. 551 Господарського кодексу України, а саме: «зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставними (неіснуючими), померлими, безвісти зниклими особами або такими особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.»

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Працюючих на ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»відповідно до бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва не значиться. Відповідно до поданих Товариством до ДПІ у Печерському районі м. Києва Декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код ЄДРПОУ 36048906) підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

За таких обставин не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами первинні документи підписані від імені посадової особи ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»(код за ЄДРПОУ 36048906) ОСОБА_2

Враховуючи викладену інформацію, Податковий орган дійшов висновків про нікчемність договорів купівлі-продажу та надання послуг, укладених між позивачем і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Крім того, у своїх доводах відповідач зазначає, що документально не підтверджено транспортування автонавантажувача від постачальника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»до покупця ТОВ «ТД «Бондарев», використання його у власній господарській діяльності, тобто не доведена головна мета здійснення господарської діяльності. Аналогічно, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.06.2011 та від 30.09.2011, в яких вказано наступне: виконавцем були проведені такі роботи: «Розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет». З наданих актів неможливо зробити висновок, що роботи (послуги) дійсно були надані, адже, не вказано переліку наданих послуг, вид, обсяг та якість рекламного матеріалу, не вказано сайти, де був розміщений матеріал, статистичних даних щодо результатів розміщення матеріалів, тобто результатів господарських взаємовідносин, що також ставить під сумнів реальність придбання вказаних послуг.

Відповідач вважає, що вищевказане підтверджує те, що здійснені правочини не мали реального матеріального змісту, тобто встановлено відсутність поставок товарів (надання послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»та позивачем.

Не погоджуючись із правомірністю висновків Акта перевірки та винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач 23.05.2012 звернувся із первинною скаргою до Державної податкової служби у Київській області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 24.07.2012 № 1753/10/10-206/363-888 Державна податкова служба у Київській області первинну скаргу Товариства залишила без задоволення.

30.07.2012 позивач звернувся із повторною скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.09.2012 № 2523/0/61-12/10-2110 Державна податкова служба України скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи рішення Податкового органу незаконним, Товариство звернулося із даним адміністративним позовом до суду.

Окрім зазначених вище первинних документів по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»позивачем до матеріалів справи долучено виписки банку по рахунку Товариства, в яких відображено факт здійснення оплати отриманих послуг та придбання автонавантажувача. Також, позивачем надано завірені належним чином копії подорожнього листа №15 і товарно-транспортної накладної №15 від 26.04.2011, з яких вбачається транспортування автонавантажувача від постачальника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»до покупця ТОВ «ТД «Бондарев»; копії договору оренди автомобіля від 01.01.2011 з додатками №2, №3, акту приймання-передачі майна, з яких вбачається здавання Товариством в оренду автонавантажувача KOMATSU FD 50-6 контрагенту ВАТ «Бородянський райагропостач».

В той же час, на підтвердження реальності отримання від ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»послуг з розміщення реклами на сайтах інтернет позивачем суду надано копії додатку до договору про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет від 11.04.2011, в якому вказано, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»на підставі отриманої від Товариства заявки (копію долучено до матеріалів справи) розміщує банер на порталі в каталогах «Оренда нерухомості». Адреса сайту: www.food-industry-news.com.ua. Також, надано копію додатку від 30.09.2011 -Звіт щодо розміщення реклами. У вказаних документах відображено сайти, на яких здійснювалось розміщення реклами, перелік об'єктів нерухомості, які рекламувались для здавання в оренду та періоди надання послуг.

Окрім викладеного, позивачем до позовної заяви було долучено копію постанови від 27.02.2012 про закриття кримінальної справи №56-2981, відповідно до якої кримінальну справу в частині фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Гриффон Консалт»за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу даного злочину.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, оформлених в межах взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», судом встановлено, що у березні, квітні та червні 2011 року від імені контрагента Товариства їх підписано керівником ОСОБА_2, а у вересні -ОСОБА_1

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом і наявності правових підстав для формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідача на пояснення ОСОБА_2, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер, зокрема, договору купівлі-продажу та про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет, укладених між Товариством і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». Так, на момент прийняття оскаржуваного рішення кримінальна справа №56-2981 була закрита, а належних доказів того, що підписи на первинних документах, виданих ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»позивачу, від імені керівника контрагента ОСОБА_2 здійснено іншими особами суду не надано.

Крім того, посилання Податкового органу на висновок спеціаліста №377 від 30.09.2011, згідно з яким підписи у звітних податкових документах від імені керівника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» виконані, не ОСОБА_1, а іншою особою, суд вважає неналежним доказом у справі та відповідно до уваги не бере, оскільки стосується не первинних документів в межах взаємовідносин Товариства з контрагентом, а звітних податкових документів ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Враховуючи, що пояснення керівника контрагента позивача зафіксовані лише в процесуальних документах по кримінальній справі і є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, яку закрито, вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Отже, за змістом вказаних норм, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Таким чином, відмова керівника контрагента Товариства (ОСОБА_2.) від факту здійснення господарських відносин з позивачем, не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ нікчемності правочину.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 05.03.2012, з огляду на таке.

У вказаній постанові зазначено, що у ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Фенстер-Омега»та ТОВ «Любомир-1», податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Нафта»податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, Верховний Суд України у викладеній позиції виходив з того, що факт підписання первинних документів неналежними особами було встановлено судами попередніх інстанцій. В той же час, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що первинні документи, видані ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», підписані від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 іншими, невстановленими особами. Як зазначалось, факт відмови від участі у господарській діяльності власне ОСОБА_2 не може бути належним доказом підписання документів іншими особами.

Також, суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності договорів купівлі-продажу та про розміщення рекламних матеріалів вимогам частини 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак, для висновку про недійсність угоди необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Зі змісту (істотних умов) правочинів не вбачається їх протиправна направленість, а відповідачем наявність умислу у діях сторін договорів купівлі-продажу та про розміщення рекламних матеріалів не доведено.

В той же час, з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, постачання автонавантажувача і отримання послуг з розміщення реклами, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності. Так, позивач стверджує про факт отримання автонавантажувача і послуг, їх оприбуткування і відображення у звітних документах, подальшого використання у своїй господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами.

В той же час, суд вважає доведеним правомірність та обгрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 184 166,67 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»у зв'язку з наступним.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Товариством розрахунків за придбаний автонавантажувач та отримані послуги з розміщення рекламних матеріалів у мережі інтернет, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за договорами купівлі-продажу та про розміщення рекламних матеріалів.

В той же час, суд вважає, що про реальність правочинів, в результаті виконання яких позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшого використання придбаного автонавантажувача та господарської обґрунтованості потреб в отриманні послуг за договором про розміщення рекламних матеріалів.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження власних заперечень, зокрема, щодо наявності повідомлень, направлених позивачу в порядку п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо наявності у Товариства розбіжностей з даними контрагента ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних.

Оскільки відповідач таких доказів не надав, а надані докази є недостатніми, суд, із власної ініціативи витребував докази, які підтверджують реальність здійснення операцій Товариства з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», зокрема, докази перевезення і використання придбаного автонавантажувача у власній господарській діяльності, конкретизації отриманих послуг з розміщення рекламних матеріалів у мережі інтернет.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами купівлі-продажу та про розміщення рекламних матеріалів, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: видатковою накладною, податковими накладними, товарно-транспортною накладною, випискою банку по рахунку позивача, звітом, заявкою, актами здачі-прийняття робіт (послуг), доказами подальшого використання придбаного автонавантажувача у власній господарській діяльності та обґрунтованості потреб в отриманні послуг за договором про розміщення рекламних матеріалів.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»у 2011 році.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав»проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд звертає увагу, що на даний час кримінальна справа №56-2981 закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з укладенням господарських договорів з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем нікчемного характеру правочинів, укладених між Товариством і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум ПДВ, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 8 травня 2012 року № 0000192300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 грудня 2012 р.