Постанова № 28169719, 28.11.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 2а-3164/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

при секретарі судового засідання Ферштей А.М.

за участю представників сторін:

від позивача -Тропець М.А.

від відповідача - Козлана В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду

адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 7861,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 8572 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив станом день звернення до суду заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списках № 1 та № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за вересень 2012 року в загальному розмірі 8572 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року роз'єднано поєднанні в одне провадження у справі № 2a-3164/12/0970 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до ПАТ "Прикарпаття" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянину ОСОБА_3 на суму 710,86 грн. у самостійне провадження.

Таким чином, предметом даного позову після роз'єднання позовних вимог є стягнення з ПАТ "Прикарпаття" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на загальну суму 7861,14 грн.

Представник позивача в судове засідання підтримала позовні вимоги, з підстав зазначених в позовній заяві та додаткових письмових обґрунтуваннях адміністративного позову від 23.10.2012 року, з врахуванням роз'єднаних позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство Прикарпаття" (надалі -ПАТ, відповідач) позовні вимоги частково заперечило з підстав, викладених в письмових запереченнях до позову від 23.10.2012 року, а саме в частині стягнення з нього на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам : ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на загальну суму 1094 грн., а в решті позовних вимог позов визнало.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що сума заявлена до стягнення включає розрахунки відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій окремим застрахованим особам, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які набули право на отримання пенсії на пільгових умовах під час роботи в Ковалівському філіалі Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", правонаступником якого є Ковалівське колективне підприємство "Меткабель". За наведеного, вважає, що саме Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" й повинно відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вищевказаних працівників.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому, суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" 20.04.1994 року зареєстроване Виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2012 року та довідкою Управління статистики у місті Коломия від 06.11.2012 року № 31-11/861 та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14-15, 109-119).

Фізичним особам : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які отримали відповідний страховий стаж роботи на підприємстві "Прикарпаття" на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що й не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-13, 16, 65-91, 92).

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (надалі -Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлено судом вище громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які досягли необхідного віку та отримали право на пільгову пенсію за наявності відповідного стажу, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Виплата та доставка такої пенсії здійснена позивачем у вересні 2012 року по списку № 1 : ОСОБА_4 у розмірі 100% на суму 856,60 грн., ОСОБА_5 у розмірі 100% на суму 807,16 грн., ОСОБА_6 у розмірі 100% на суму 822 грн.; по списку № 2 : ОСОБА_7 у розмірі 100% на суму 822 грн., ОСОБА_8 у розмірі 100% на суму 872,47 грн., ОСОБА_9 у розмірі 100% на суму 857,89 грн., ОСОБА_12 у розмірі 100% на суму 863,05 грн., ОСОБА_13 розмірі 100% на суму 865,97 грн., ОСОБА_10 у розмірі 84,13% на суму 711,36 грн., ОСОБА_10 у розмірі 42,98 % на суму 382,64 грн., всього на загальну суму 7861,14 грн. (а.с. 8-13, 16).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до вищевказаних вимог Інструкції, позивачем було вручено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2012 року, які отримані відповідачем, про що свідчать розписки на них (а.с. 8-13). Згідно вказаних розрахунків та карток особового рахунку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у вересні 2012 року в загальній сумі 7861,14 грн.

Однак, відповідачем у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування позивачу понесених ним фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що й не заперечується відповідачем. При цьому, відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку у вересні 2012 року пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на загальну суму 6767,14 грн. Щодо позовних вимог в частині стягнення з нього 1094 грн. заборгованості за вказаний період по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_10, ОСОБА_11, то відповідач їх заперечує, посилаючись на те, що в нього відсутній такий обов'язок по відшкодуванню зазначених витрат, оскільки такий належить Ковалівському колективного підприємства "Меткабель", так як вказані фізичні особи набули право на отримання пенсії на пільгових умовах під час роботи в Ковалівському філіалі Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", правонаступником якого є Ковалівське колективне підприємство "Меткабель".

При розгляд вказаних заперечень відповідача судом встановлено наступне.

Як вбачається з копії витягу з трудової книжки ОСОБА_10, розрахунку стажу, розпорядження № 168263 від 08.04.2008 року, актів № 17 та № 18 зустрічної перевірки документів про стаж роботи і заробітну плату гр..ОСОБА_10, які дають право на пільгову пенсію від 19.03.2008 року, довідок про підтвердження наявного трудового стажу № 3 від 12.11.2007 року та № 527 від 14.11.2007 року, заяви про призначення пенсії від 17.01.2008 року (а.с. 65-77), довідки відповідача № 411 від 06.08.2012 року (а.с. 92) ОСОБА_10 працював з 26.09.1974 року по 20.01.1977 року, з 03.04.1984 року по 21.08.1992 року в цеху металовиробів Коломийського виробничого об'єднання металовиробів «Прикарпаття», заводі «Прикарпаття», колективному орендному підприємстві «Прикарпаття», а з 30.03.1996 року по 01.04.2002 року в Ковалівському колективному підприємстві «Меткабель», на посаді електрозварника ручного зварюванню, що передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здобувши пільговий стаж в розмірі 12 років 8 місяці, 8 днів, при загальному стажі 27 років 2 місяці 14 днів.

Як вбачається з копії витягу з трудової книжки ОСОБА_11, розрахунку стажу, протоколу № 22184 від 22.12.2009 року, розпорядження № 168263 від 08.04.2008 року, актів зустрічної перевірки документів про стаж роботи і заробітну плату гр.ОСОБА_11, які дають право на пільгову пенсію від 01.12.2009 року та від 01.12.2009 року, довідок про підтвердження наявного трудового стажу № 40 від 02.10.2009 року та № 472 від 05.10.2009 року, заяви про призначення пенсії від 19.10.2009 року (а.с. 78-91, 142), довідки відповідача № 411 від 06.08.2012 року (а.с. 92) ОСОБА_11 працював з 01.08.1980 року по 25.08.1987 року, з 01.02.1988 року по 27.01.1989 року (день звільнення за власним бажанням) в кабельному цеху № 1 Коломийського виробничого об'єднання металовиробів «Прикарпаття», заводі «Прикарпаття», а з 18.10.2001 року в Ковалівському колективному підприємстві «Меткабель»на посаді обпресувальника кабелів та проводів пластикатами в гарячому стані, що передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здобувши пільговий стаж в розмірі 15 років 2 місяці, 8 днів, при загальному стажі 29 років 4 місяці 9 днів.

Як вбачається з поданих відповідачем довідки № 411 від 06.08.2012 року, наказів Івано-Франківського обласного управління місцевої промисловості № 86 від 19.03.1968 року та № 2/97 від 19.09.1977 року, на базі кабельного цеху № 1 та цеху металовиробів 19.09.1977 року створено Ковалівський філіал Коломийського виробничого об'єднання металовиробів «Прикарпаття»як відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи (а.с. 92, 166-168).

Також судом встановлено, що 25.12.1991 року завод "Прикарпаття" набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття", що підтверджується довідками відповідача № 411 від 06.08.2012 року та Управління статистики у місті Коломия від 06.11.2012 року № 31-11/861 (а.с. 92, 115-119).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу державного майна від 28.12.1993 року, Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття" в особі організації орендарів вказаного підприємства викупило в процесі приватизації в Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області цілісний майновий комплекс Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" (а.с. 158-163). Згідно акту передачі майна державного підприємства від 30.03.1994 року вищевказане майно передано Коломийському орендному підприємству "Прикарпаття".

Також судом встановлено, що 11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" прийнято рішення про надання згоди Ковалівській філії на виділення та створення на його базі окремого підприємства та розподіл майна, що підтверджується витягом з протоколу від 11.03.1994 року (а.с. 28).

20 квітня 1994 року орендарями, членами їх сімей та працівниками, що звільнились з роботи в зв'язку з виходом на пенсію, які внесли свої приватизаційні сертифікати в рахунок викупу підприємства згідно списків - Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" укладено установчий договір про створення Коломийського закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" шляхом його перетворення (а.с. 174-176). При цьому, як вбачається з додатку до вказаного установчого договору, який є його невід'ємною частиною, а саме списку акціонерів Коломийського закритого акціонерного товариства "Прикарпаття", гр. ОСОБА_14 та ОСОБА_11 не були засновниками даного Товариства (а.с. 177-208). Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, працівники Ковалівської філії Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" не були засновниками вказаного Товариства у зв'язку з рішенням працівників-орендарів про виділення вказаної філії Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" в окреме підприємство.

Як вбачається зі довідки Управління статистики у місті Коломия від 06.11.2012 року № 31-11/861, Закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" зареєстроване як юридична особа 20.04.1994 року та згідно вищевказаних установчих документів є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

Окрім цього, судом встановлено, що 27.04.1994 року було зареєстровано як юридичну особу Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Коломия від 06.11.2012 року № 31-11/861 та витягом зі статуту вказаного підприємства (а.с. 29, 50). В п. 3.2 статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" зазначено про те, що воно не є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

Однак, як встановлено також судом, на підставі наказу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" № 12 від 27.04.1994 року «Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством "Прикарпаття" та Ковалівським філіалом", згідно акту прийому-передачі майна від 31.05.1994 року, Коломийське закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму 2 119 207 400,00 (два мільярди сто дев'ятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму 1 127 350,00 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста п'ятдесят тисяч) карбованців. (а.с. 65-66). Вказані обставини щодо передачі майна Ковалівської філії Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" Ковалівському колективному підприємству "Меткабель" підтверджується також інвентаризаційним описом основних засобів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", що є додатком до вищевказаного акта (а.с. 150-157).

Також як вбачається з наказу директора Коломийського закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" № 67-К від 29.04.1994 року «Про звільнення працівників Ковалевського філіалу по переводу в Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", з 30.04.1994 року звільнено по переводу в Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" всіх працівників Ковалівського філіалу, в тому числі й ОСОБА_10 (а.с. 121-129).

Враховуючи вищевказані обставини та оцінивши в сукупності докази, якими вони підтверджуються, а також норми ст.ст. 1, 2 ст. 5, ч. 6 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»від 27.03.1991 року № 887-ХІІ, чинного на час реорганізації Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", а саме: перетворення його в Закрите акціонерне товариство «Прикарпаття»та виділення з нього Ковалівського філіалу в окреме підприємство - Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", суд дійшов висновку про те, що Закрите акціонерне товариство «Прикарпаття»не є правонаступником в частині майнових прав та обов'язків, що належали Ковалівському філіалу в результаті його виділення з Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" та отримання в процесі цього від Закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" всього майна вказаного філіалу.

Вказані обставини також підтверджуються й рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року у справі № 14/30, що набрало законної сили (а.с. 51-52).

Відповідно до 6.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Виходячи із змісту даної норми Інструкції, незважаючи на недоліки юридичної техніки викладу даної норми відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексу України, юридично значимою для визначення платника страхових внесків є диспозиція даної норми в частині, яка, підсумовуючи підстави, визначає таким платником правонаступника підприємства. При цьому, для застосування даної норми Інструкції не має значення кількість таких правонаступництв, юридично значимим є лише факт того, що таким платником є останній правонаступник підприємства, в якому застраховані особи отримали необхідний стаж роботи для отримання пенсій на пільгових особах.

В даному випадку, як встановлено судом вище, таким правонаступником в частині обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_15, які набули необхідного страхового стажу для отримання пільгової пенсій під час роботи в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого об'єднання металовиробів «Прикарпаття», надалі заводі «Прикарпаття», колективному орендному підприємстві «Прикарпаття», є Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" яке створене на базі майна Ковалівського філіалу і до якого перейшли всі майнові права та обов'язки вказаного філіалу.

Щодо посилань позивача на постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року у справі № 2а-2936/11/0970 та 02.03.2012 року у справі № 2а-183/12/0970, то, на думку суду, встановлені ними факти не мають преюдиційного значення в даній справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, оскільки як вбачається зі змісту вказаних постанов адміністративного суду, підставами для звернення до суду в даних справах є інші обставини, а саме факт несплати коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно розрахунку Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі на 2011 рік. При цьому, слід зазначити, що відповідно до змісту ч. 1 ст. 72 КАС України преюдиціальне значення надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями, але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій при розгляді інших адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 ст. 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КАС України правосуддя в адміністративних судах здійснюється, зокрема, на принципах верховенства права та законності.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і cпрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом N 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, чинним законодавством та міжнародними договорами гарантується право особи на справедливий розгляд його справи в суді, як елемент реалізації верховенства права в державі та суспільстві. При цьому, справедливість суду базується в першу чергу завдяки домінуванню в державі правової визначеності та законності, яка досягається завдяки однозначності та чіткості законодавства та неухильному його застосуванню. Водночас суд, застосувуючи положення закону, повинен врахувати його цілі і давати таке тлумачення, яке утверджує принцип верховенства права.

Вказане підтверджується й практикою Конституційного Суду України. Так в рішення № 15-рп/2004 від 02.11.2004 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання), Конституційний Суд України зазначив про те, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права -це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість -одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини та норми права, рішення Конституційного Суду України, на думку адміністративного суду, в Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області відсутні правові підстави для звернення до суду, а в Публічного акціонерного товариства «Прикарпаття»підстави для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до підпунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині вимог по гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_15 на загальну суму 1094 грн.

Отже, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню ПАТ "Прикарпаття", понесених позивачем на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а" та "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2012 року становить 6767,14 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до ПАТ "Прикарпаття" слід частково задоволити, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за вересень 2012 року в розмірі 6767,14 грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми частин 2, 4 ст. 94 КАС України, в суду відсутні правові підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (ідентифікаційний код № 02970197, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Карпатська, 71а) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі (ідентифікаційний код № 37904176, місцезнаходження : 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Валова, 47а) борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за вересень 2012 року в розмірі 6767 (шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень) 14 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова в повному обсязі складена 03.12.2012 року.