Постанова № 28169536, 20.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2012 р. (17:39) Справа №2а-9553/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332204 від 29.03.2012р.

Представники сторін:

представник позивача - Волкова С.О., довіреність № 11 від 01.09.12р.;

представник відповідача - Жукова О.М., довіреність № 55/10-0 від 31.07.12р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі в АР Крим з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332204 від 29.03.2012р.

Позовні вимоги мотивовано помилковим висновком Державної податкової інспекції в м. Сімферополі в АР Крим щодо нарахування земельного податку за користуванням земельною ділянкою площею 13,76 га, яка у встановленому порядку не передана у власність або користування позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012р. допущено заміну первинного відповідача Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим (далі - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у письмових запереченнях від 26.09.2012 р., в яких зазначив, що позивач подавав у періоді з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. розрахунки земельного податку виходячи з розміру земельної ділянки за адресою: провул. Лавандовий ,2, м. Сімферополь, площею 83035,0 кв. м. Проте, під час проведення перевірки було встановлено, що позивач здійснює фінансово-господарську діяльність за вказаною адресою на земельній ділянці площею 13,76 га, що підтверджено додатком № 1 до протоколу засідання постійної комісії по питанню градобудівництва, раціонального природо використання, екології і земельних відносин. З урахуванням зазначених обставин, відповідачем було зроблено висновок про заниження податку на землю за вказаний період в сумі 42727,19 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» (далі - ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим»), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №439485 від 05.09.2006 р.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим», є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що з 13.02.2012р. по 28.02.2012р. посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р..

За наслідками перевірки складено акт №447/22-8/34581914 від 15.03.2012 р.

Згідно із висновками вищенаведеного акту встановлено порушення позивачем ст.2, ст.15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон «Про плату за землю»), в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на землю у сумі 42727,19 грн., в тому числі за липень 2010 р. в сумі 7120,70 грн., за серпень 2010 р. в сумі 7120,70 грн., за серпень 2010 р. в сумі 7120,70 грн., за вересень 2010 р. в сумі 7120,70 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 7120,70 грн., за грудень 2010 р. в сумі 7120,70 грн.

На вказаний акт перевірки були подані заперечення №55 від 22.03.2012 р., які відповідачем згідно листа №3020/10/22-8 від 29.03.2012 р. було залишено без задоволення.

Згідно з п.п. 14.1.157 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК України).

Відповідно до п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

На підставі вищенаведеного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332204 від 29.03.2012р., яким ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 42727,19 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 10682,00 грн.

Судом з'ясовано, що рішенням ДПС в АР Крим від 06.06.2012 р. №1556/10/10-0223 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0000332204 від 29.03.2012р., а первинну скаргу ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» - залишено без задоволення.

Рішенням ДПС України від 15.08.2012р. №329/0/61-12/10-2215 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0000332204 від 29.03.2012р., а скаргу - без задоволення.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з ч.3 ст.2 Закону «Про плату за землю» справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з ст.5 Закону «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальній власності дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-III (далі - ЗК України) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Також, нормами ЗК України визначається перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Відповідні документи, за змістом ч.4 ст.70 КАС України, є належними доказами наявності прав на земельну ділянку.

Так, згідно ст.126 ЗК України державний акт посвідчує право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину посвідчує право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення; акт на право постійного користування земельною ділянкою посвідчує право постійного користування земельною ділянкою; зареєстрований договір оренди землі посвідчує право оренди земельної ділянки.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону «Про плату за землю»).

Таким чином, позивач придбавши у власність будівлю, не набуває права на земельну ділянку, на якій будівля розташована, а до нього переходить лише право користування нею, яке повинно бути оформлено договором оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМашКрим» відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 26.01.2007 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш», придбало нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2 балансовою вартістю 2643230,44 грн. Право власності на вказані будівлі зареєстровано за позивачем 26.02.2008 р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №17871754.

Крім того, між вказаними особами 26.12.2006 р. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого у власність позивача передано нежилі будівлі площею, які розташовані за аналогічною адресою балансовою вартістю 18292491,00 грн. Право власності на вказані будівлі за позивачем зареєстровано 30.01.2007 р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №13389736.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивачем у періоді з 01.07.2011р. по 31.12.2011 р. подані податкові розрахунки земельного податку, у яких ним самостійно визначено суму зобов'язання з податку на землю за користування земельною ділянкою, що перебуває під придбаними нежилими будівлями загальною площею 83035 кв.м., розташованими за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2.

Підставою для нарахування плати за землю, як вказано у додатку №1 до податкового розрахунку за спірні періоди, є дані з державного земельного кадастру, підтверджені довідковими матеріалами № 58-244.

Судом досліджено та залучено до матеріалів справи даний довідковий матеріал, та встановлено, що зазначений матеріал стосувався визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Суд зазначає, що відповідно до норм п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як встановлено відповідачем підчас проведення перевірки позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував суму податкового зобов'язання, самостійно визначеного в поданих розрахунках земельного податку.

Як зазначив відповідач в акті, підставою для визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з земельного податку став додаток № 1 до протоколу засідання постійної комісії по питанню градобудівництва, раціонального природокористування , екології і земельних відносин №72 від 22.09.2008 р. (сімферопольська міська рада V скликання), відповідно до позивачу необхідно оформити правоустановчі документи на земельну ділянку загальною площею 16,360 кв.м. для обслуговування будівель і споруд по збору та обслуговуванню автотранспортних засобів по пров. Лавандовий, 2, при цьому прийнято рішення, що ділянку площею 2,6 га рекомендовано провести через аукціон при умови переводу землі в сільськогосподарську в установленому порядку. Відповідно до плану земельної ділянки площа земельної ділянки по пров. Лавандовий, 2 складає 13,76 га.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем, у зв'язку з зазначеним протоколом та виходячи з розміру земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні попереднього власника будівлі, занижено земельний податок, який підлягав нарахуванню та сплаті протягом періоду з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 року, в сумі 42727,19 грн., за рахунок заниження площі земельної ділянки, а саме: за висновками акту відповідач вважає, що позивач повинен розраховувати земельний податок виходячи з розміру земельної ділянки, який становить 137600 кв.м (13,76 га), а сплачує за земельну ділянку розміром 83035,0 кв.м. Таким чином різниця в площі земельної ділянки, складає 42727,19 грн.

Аналіз норм чинного законодавства, надає суду можливості зробити висновок про відсутність правових підстав для донарахування та сплати відповідачем земельного податку понад самостійно задекларованих позивачем сум, з причини відсутності оформлених прав, як землекористувача, так як зазначена земельна ділянка не перебувала у користуванні позивача на законних підставах, а тому позивач, на час спірних правовідносин, не є суб'єктом плати за землю, як цього вимагають положення ст.5 Закону «Про плату за землю».

Відсутність оформлених прав власності (користування) земельною ділянкою у позивача підтверджено під час судового засідання відповідно до наданої на запит суду інформації Республіканським комітетом з земельних ресурсів АР Крим, яким повідомлено (вих.№9425/10-17-70 від 02.11.2012 р.) про відсутність інформації про власника або користувача вказаної земельної ділянки.

Крім того, суд зазначає, що висновок відповідача щодо фактичного користування позивачем земельною ділянкою площею 13,76 га, та здійснення на ній фінансово-господарської діяльності, оснований тільки на даних щодо попереднього землекористувача (кадастрового плану земельною ділянкою площею 14.3534 га) та додатком до протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин Сімферопольської міської ради № 72 від 22.09.2008 р., є безпідставними оскільки, зазначені обставини не підтверджують факту виникнення прав користування (власності) земельною ділянкою площею 13,76 га у позивача та не доводить факту користування позивачем земельною ділянкою, а тільки підтверджує наявність наміру у позивача отримати її у користування.

Враховуючи фактичні обставини виниклих правовідносин, приймаючи до уваги, що податкове законодавство не регулює питання пов'язані з моментом виникнення права сплати земельного податку у суб'єктів господарювання, а дані правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Законом «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що посилання ДПІ про виникнення податкових зобов'язань позивача з моменту фактичного користування земельною ділянкою є хибними.

Аналіз приписів чинного у період виникнення спірних правовідносин цивільного та земельного законодавства свідчить, що у разі придбання об'єкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством, а тому обов'язок внесення плати за землю виникає у набувача з моменту такого оформлення.

Отже, до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору саме попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлене в договорі купівлі-продажу нерухомого майна або земельної ділянки, оглянуті договори зазначених положень не передбачала.

Відтак відсутність у позивача документів, які посвідчують право на земельну ділянку, виключає правомірність нарахування позивачеві спірної суми податкового зобов'язання.

Враховуючи досліджені обставини справи, суд дійшов висновку щодо безпідставного винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішенння №0000332204 від 29.03.2012р. про збільшення ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 42727,19 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 10682,00 грн.

Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на результати попередньої документальної перевірки, за результатами якої ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» було встановлено порушення позивачем законодавства України про плату за землю та прийняті податкові повідомлення-рішення №0010522301/0 від 14.08.2009 р. та №0010522301/1 від 20.10.2009 р. про визначення ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 103242,30 грн., яке в свою чергу було оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим. Відповідач посилається, що на момент здійснення перевірки рішення з цього питання не прийнято.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-13742/09/12/0170 від 14.10.2010 р. вказане податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано та відповідно до штампу станом на 01.11.2010 р. скарг на рішення суду не надходило у зв'язку з чим рішення набрало законної сили.

Більш того, судом встановлено, що відповідачем було проведено ще одну перевірку. За результатами якої знову встановлені порушення норм Закону «Про плату за землю» та прийняте податкове повідомлення-рішення №0024092391/0 від 11.10.2010 р. про донарахування ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 103242,30 грн., яке також було оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-13475/10/17/0170 від 08.12.2011 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р., вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано та відповідно до штампу станом на 01.11.2010 р. скарг на рішення суду не надходило у зв'язку з чим рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення не можє бути визнано таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000332204 від 29.03.2012р.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.12.2012 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.12.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 11,94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0000332204 від 29.03.2012р. про збільшення ТОВ «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим» суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 42727,19 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 10682,00 грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 534,09 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ТехноМаш-Крим».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.