Постанова № 28169327, 18.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа № 5015/2573/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кварталбуд'', м.Львів №2055 від 06.11.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.10.12 року

у справі № 5015/2573/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Кварталбуд", м. Львів

про: повернення предмету лізингу та стягнення 193034,75 грн.

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Дочірнього підприємства «Спектр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс плюс», м. Трускавець Львівської області

про визнання права користування майном та зобов'язання передати майно у найм.

За участю представників сторін :

від позивача : Гоголь Б.М.- представник за довіреністю;

від відповідача :Вихованський Р.І.- представник за довіреністю;

від третьої особи з самостійними вимогами: Бойко М.С.- представник за довіреністю;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.12 року у справі № 5015/2573/12 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю „Кварталбуд" про повернення предмету лізингу та стягнення 193034,75 грн. задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»177784,75 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 4628,70 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»екскаватор гідравлічний Катерпіллар, модель САТ320D, серійний номер САТ0320DEKGF05680 вартістю 1633440,00 грн.; в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна», про стягнення 5650,00 грн. провадження у справі № 5015/2573/12 припинено; в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна», про стягнення збитків в сумі 9600,00 грн. відмовлено; у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Спектр»Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс плюс», м. Трускавець Львівської області, відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.12 року у справі № 5015/2573/12, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю „Кварталбуд", м. Львів - подав апеляційну скаргу. Скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що розмір лізингових платежів 7-12, передбачених у додатковій угоді, є меншим, ніж заявлено позивачем, за відсутності обґрунтованого розрахунку їх зростання у зв'язку із збільшенням розміру відсотків. Посилається на відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення позивача №213/05 від 22.05.2012 р. за наявності самого лише доказу відправки повідомлення. Згідно із п. 23.5. Загальних умов договір фінансового лізингу, будь-які повідомлення, що сторони направляють одна одній повинні бути зроблені, зокрема, поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2012 р. у справі № 5015/2573/12 скасувати та прийняти нове яким в задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.12.12 р.

Ухвалою суду від 06.12.2012 року розгляд справи відкладався на 18.12.12 року з підстав, викладених у ній.

Представник скаржника в судовому засіданні 18.12.12 року апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна", м. Київ в судове засідання з'явився -проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 11.10.12 р. у справі 5015/2573/12 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору в судове засідання з'явилась, надала усні пояснення по суті спору.

Розглянувши апеляційну скаргу, додаткові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 11.10.12 р. у справі № 5015/2573/12 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та вірно встановлено місцевим господарським судом 29.04.2011 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № UA 13L-11-02. Загальні умови договорів фінансового лізингу № UA 13L-11 від 29.04.2011 р. є невід'ємною частиною договору, за якими сторони припускають можливість укладення між собою як одночасно з підписанням загальних умов, так і в майбутньому договорів фінансового лізингу техніки, устаткування та/або іншого рухомого майна. З огляду на домовленість сторін про те, що такі договори фінансового лізингу матимуть подібні умови, сторони погодили ці загальні умови, які сторони мають намір застосовувати в майбутньому на постійній основі стосовно зазначених договорів фінансового лізингу. За умовами цього договору лізингодавець зобов'язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений в додатку № 1, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених в цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами. Предметом лізингу за договором є гідравлічний екскаватор Caterpillar, модель САТ320D.

Між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» 29.04.2011 р. укладено договір СС0031 купівлі-продажу обладнання, за умовами якого продавець - ТзОВ «Цеппелін Україна ТОВ»зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вартість екскаватора. Екскаватор передано позивачу від продавця за актом приймання-передачі від 03.06.2011 р. Зазначений акт погоджено відповідачем, як лізингоодержувачем. Екскаватор передано відповідачу за актом прийому-передачі обладнання № 10 від 03.06.2011 р. Додатковими угодами № 1 від 03.06.2011 р. та № 2 від 31.10.2011 р. до договору фінансового лізингу сторонами погоджено уточнений загальний графік платежів за договором.

Позивач надсилав на адресу відповідача повідомлення № 213/05 від 22.05.2012 р. про відмову від договору. Відмова від договору мотивована тим, що відповідач у порушення умов договору припинив сплачувати лізингові платежі з грудня 2011 року. Станом на 22.05.2012 р. відповідачем допущено заборгованість у сумі 156032,76 грн. З огляду на це, враховуючи положення ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 17.2 загальних умов, позивач відмовився від договору. Зазначене повідомлення було надіслано відповідачу 22.05.2012 р., про що свідчить поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист.

Згідно із п. 23.5. загальних умов договорів фінансового лізингу будь-які повідомлення, що сторони направляють одна одній здійснюються факсом (за умови наявності підтвердження про доставку такого повідомлення факсимільним апаратом), поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручені особисто уповноваженому працівнику під розписку. Суду першої інстанції було подано лише опис вкладення у цінний лист та поштову квитанцію (т. 1 а.с. 116, 117). Посилаючись на цей пункт і зазначаючи про відсутність у матеріалах справи повідомлення про вручення йому цього поштового відправлення про відмову від договору, не зазначає про його неотримання та не надає жодних доказів цьому. В ході розгляду справи судом першої інстанції скаржник не заявляв про його неотримання. Щодо зростання лізингових платежів за рахунок відсотків, то таке передбачено договором і скаржник не був позбавлений права перевірити таке нарахування. Скаржником не зазначається про неправильність чи безпідставність такого нарахування. При цьому, розрахунок позовних вимог був поданий суду першої інстанції (т. 2 а.с. 24).

Пунктом 3.4.3 загальних умов передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі. Пунктами 4.1, 4.5 договору передбачено, що загальна сума лізингових платежів за договором складається з відшкодування вартості предмета лізингу (основного боргу), а також процентів, збільшених відповідно до пункту 4.4 цього договору. Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком № 3 до цього договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів. Кінцевою датою сплати лізингових платежів (пункт 1.2.32 загальних умов) є кінцева дата сплати чергового лізингового платежу за відповідний період нарахування, вказана в загальному графіку платежів. Додатковою угодою № 2 від 31.10.2011 р. до договору передбачено, що кожний наступний лізинговий платіж повинен бути здійснений до першого числа місяця, наступного за звітним.

Між позивачем та ТзОВ «Андреас Неоклеус енд Ко.»укладено договір № 1/2011 від 17.11.2011 р. За умовами цього договору замовник (позивач) час від часу доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги зі стягнення заборгованості та орендованого (переданого в лізинг) майна в судовому порядку. Додатком № 17 від 10.04.2012 р. до договору № 1/2011 від 17.11.2011 р. позивачем замовлено послуги з підготовки та подання позову до ТзОВ "Кварталбуд" за порушення договору. Вартість послуг становить 9600 грн. Зазначена сума була перерахована виконавцю послуг відповідно до платіжного доручення № 6073 від 28.04.2012 р.

Відповідачем із третьою особою 01.05.2012 р. укладено договір найму техніки з екіпажем, за умовами якого відповідач, як наймодавець, зобов'язався надати третій особі, як наймачу, гідравлічний екскаватор Caterpillar, модель САТ320D, серійний номер САТ0320DEKGF05680, в тимчасове користування (найм) разом з екіпажем, що його обслуговує, а третя особа, як наймач, зобов'язався прийняти майно в найм, сплачувати плату в розмірі і в строки, що визначені договором найму, та повернути майно після спливу строку найму. Згідно з п. 1.4 договору найму строк найму складає три місяці. При цьому початком перебігу строку найму є момент передачі екскаватора наймачу, про що сторонами складається акт приймання-передачі.

З урахуванням наведеного, фактичні обставини справи були в повній мірі встановлені та досліджені місцевим господарським судом. Вирішуючи спір місцевий господарський суд підставно посилався на ст. 806 ЦК України, згідно із якою за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що під час розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 5650 грн., місцевий господарський суд підставно припинив провадження у справі в цій частині. В решті суми прострочених платежів 177784,75 грн. позовні вимоги були підставно задоволені, оскільки скаржник припинив сплачувати лізингові платежі з грудня 2011 р..

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом. Згідно із ч. ч. 1 та 3 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Відповідно до п. 3.1.2 загальних умов лізингодавець має право відмовитися від договору у випадках, передбачених чинним законодавством, договором або загальними умовами. Пунктом 17.2.1 загальних умов передбачено, що лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, якщо лізингоодержувач не здійснив у строк, встановлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором. Таким чином, оскільки відповідач у справі допустив таке порушення зобов'язання, за яке у позивача виникає право на відмову від договору, позивач реалізував таке право у спосіб, визначений п. 17.3 загальних умов, відповідно, місцевий господарський суд підставно визнав правомірною відмову позивача від договору. Пунктом 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Пунктом 18.2 загальних умов передбачено, що предмет лізингу, про повернення якого лізингодавець висунув вимогу згідно з пунктом 17.3 загальних умов, підлягає поверненню лізингодавцеві лізингоодержувачем в строк, зазначений в такій вимозі лізингодавця. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний також дотримуватися способу і місця повернення, зазначених у такій вимозі лізингодавця. Предмет лізингу повернутий не був, скаржник цю обставину не заперечував, а відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтовані.

При цьому, місцевий господарський суд підставно відмовив у позові про стягнення 9600 грн. збитків, оскільки в світлі ст. 225 ГК України збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, та є наслідком невиконання зобов'язань. Обов'язковою умовою відповідальності у формі стягнення збитків є повний склад цивільного правопорушення, а саме: шкода, протиправність поведінки, вина, причинний зв'язок. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно із ч. 1 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлює, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно ст. 5 вказаного закону, сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов'язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі. Пунктом 6.1 загальних умов встановлено, що право власності на обладнання виникає у лізингодавця з моменту придбання предмета лізингу в продавця та припиняється у разі переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача відповідно до п. 6.5 загальних умов (у кожному разі за умови сплати в повному обсязі всієї суми договору) або відповідно до п. 6.6 та/або 17.4 загальних умов. До моменту набуття відповідачем права власності на обладнання відповідно до положень загальних умов та договору, останній не має права розпоряджатись обладнанням. При цьому, відповідач має право володіння та користування обладнанням відповідно до п. 6.2 загальних умов. Окрім цього, згідно п. 6.3 лізингоодержувач не вправі без попередньої письмової згоди лізингодавця здавати будь-який предмет лізингу в сублізинг. У зв'язку з цим позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до відповідача у даній справі про визнання права користування майном та зобов'язання передати майно - гідравлічний екскаватор Caterpillar, модель САТ320D, серійний номер САТ0320DEKGF05680 у найм задоволенню не підлягають, оскільки третьою особою та відповідачем договір найму було укладено без згоди позивача у даній справі, як лізингодавця, що суперечить нормам ч. 1 ст. 774 ЦК України, ч. 2 ст. 5 Закону України „Про фінансовий лізинг" та п. 6.3 загальних умов договорів фінансового лізингу, що правильно констатовано місцевим господарським судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 11.10.12 р. у справі № 5015/2573/12 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кварталбуд'', м.Львів - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2012 р. у справі № 5015/2573/12 -без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 21.12.2012 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.