Рішення № 28169168, 17.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/3668/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Светлічний Ю.В.

судді: Погорелова О.В. , Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, с. Безлюдівка до 1) Закритого акціонерного товариства автобази "Харківводбуд" с. Безлюдівка , 2) Приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум", м. Львів 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача: Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції про визнання договору недійсним за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_2 адвокат згідно угоди №26/10 від 17.09.2012 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1) Закритого акціонерного товариства автобази "Харківводбуд" с. Безлюдівка, 2) Приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум", м. Львів, в якій просить визнати договір №1/1-Ф укладений між першим та другим відповідачами від 28 вересня 2011 недійсним. Крім того, позивач просить покласти на відповідачів солідарно судові витрати.

Представник 1-го відповідача у судовому засідання, яке відбулося 15.10.12 р. надав до суду клопотання про припинення провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір не є корпоративним спором, а позивач є фізичною особою дана справа не підсудна господарському суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі прийнято до розгляду. Клопотання 2-го відповідача про продовження строку розгляду справи задоволено. Продовжено строк розгляду справи до 30 жовтня 2012 року. Розгляд справи відкласти на "17" жовтня 2012 р. о 12:00

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року розгляд справи було відкладено на 29 жовтня 2012 року о 15:00.

Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року для розгляду справи №5023/3668/12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді Погорелова О.В., Жигалкін І.П.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про зупинення провадження по справі за вх.№22620, в якому просить зупинити провадження у справі №5023/3668/12 до винесення обвинуваченого приговору та Вироку по кримінальній справі №12012220430000172 від 26.11.2012 року, №900907707 від 25.12.2009 р. та №63100128 від 12.10.2012 року, яку порушено по факту шахрайство, яке скоєне групою осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 УК України.

Також присутній представник позивача та позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 17 жовтня 2012 року пояснення, в яких проти позову заперечує, оскільки договір про надання фінансової допомоги №1/11-Ф від 28.09.11 р. не є фіктивним, а був направлений на реальне настання правових наслідків, зумовлених цим договором. На думку 1-го відповідача позовні вимоги є недоведеними, тому 1-й відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 03 жовтня 2012 року заперечення на позовну заяву, в яких пояснив, що за договором про надання фінансової допомоги №1/11-Ф від 28.09.11 р. 2-им відповідачем було перераховано на рахунок 1-го відповідача грошові кошти, що були предметом договору, тобто 2-ий відповідач виконав свої зобов'язання згідно вказаного договору, що виключає можливість стверджувати про відсутність наміру створення правових наслідків, які обумовлювались даним договором. Також 2-ий відповідач зазначив, що наявність правових наслідків встановлена рішенням господарського суду від 29.11.11 р. у справі №5023/8986/11, згідно з яким стягнуто з 1-го відповідача на користь 2-го відповідача грошові кошти за договором про надання фінансової допомоги №1/11-Ф від 28.09.11 р. За таких обставин 2-й відповідач просив позов залишити без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Суд розглянувши клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. Право акціонерів на отримання дивідендів встановлено також ст. 25, 26 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно статті 15 Закону України "Про господарські товариства", прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 88 Господарського кодексу України, господарські товариства мають право брати участь в управлінні справа ми в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

Згідно ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі спори, зокрема, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Враховуючи вищезазначене порушення прав та охоронюваних інтересів позивача як учасника ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" полягають саме у порушенні передбаченого ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" права учасника товариства на отримання дивідендів, оскільки укладення договору, було направлено на зменшення дивідендів акціонерів, одним з яких є позивач, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволення клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі відмовити.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача та його представника господарським судом встановлено наступне.

28 вересня 2011 року між 1-им Відповідачем та 2-им Відповідачем був укладений Договір 1/11-Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого 2-ий відповідач зобов'язався надати матеріальну допомогу 1-му відповідачу в сумі 395 000,00 грн., а 2-ий відповідач зобов'язався повернути отриману допомогу в сумі 395 000,00 грн. в строк до 10 жовтня 2011 року (п. 1.1, 2.1, 3.1 Договору).

Відповідачі встановили в договорі №1/11-Ф строк повернення 1-им відповідачем фінансової допомоги 2-му відповідачу - до 10 жовтня 2011 року, що складає 12 (дванадцять) днів з моменту укладання вищезазначеного договору.

Відповідно до Рішення Господарського суду Харківської області по справі №5023/8986/11 від 29 листопада 2011 року (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум" (далі по тексту - 2-ий відповідач) задоволені в повному обсязі, стягнуто з 1-го відповідача на користь 2-го відповідача заборгованість у сумі 395 000,00 грн., та витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно - технічне забезпечення.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір - погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1,2, 4 статті 202 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з зазначеного рішення суду, 2-ий відповідач виконав свої зобов'язання за Договором №1/11-Ф, а саме: перерахував на рахунок ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" грошові кошти у сумі 395 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №353 від 30.09.2011 р., проте в порушення умов Договору №1/11-Ф 1-ий відповідач у встановлені строки не повернув обумовлену зазначеним договором суму, що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначає позивач у судових засіданнях та не спростовується 1-им відповідачем в судових засіданнях ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" господарську діяльність не здійснює.

Зі змісту укладеного між відповідачами договору не вбачається для якої мети 1-им відповідачем бралась безвідсоткова поворотна фінансова допомога.

Представником 1-го відповідача у судових засіданнях не надано було доказів за рахунок яких надходжень в такий стислий строк, а саме на протязі 12 днів, 4 з яких вихідні дні, 1-й відповідач повинен був повернути стороні по договору грошові кошти у розмірі 395 000,00 грн.

Навпаки матеріали справи, а саме аркуш №112 свідчать проте, що дані кошти перераховані 1-им відповідачем на карточний рахунок №НОМЕР_1 ОСОБА_3 по договору поруки б/н від 05.05.2011 та вимоги про сплату від 12.09.2011 р. При цьому дане перерахування було здійснено в добровільному порядку, а не на виконання рішення суду.

Так, згідно ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

Відповідно до узагальнень Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" фіктивним є правочин, який не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньої її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. Ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, всі обставини в сукупності свідчать проте, що договір 1/11-Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 28.09.11 р. було укладено 1-им та другим відповідачами без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 12.03.2011 р., яке залишено без змін в цій частині рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.05.2011 р., було поновлено ОСОБА_4 на посаді голови правління ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" з 02 лютого 2009 р.

На виконання вищезазначеного рішення протоколом наглядової ради ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" від 17.08.2011 року: по першому питанню - на посаді голови правління ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" з 02 лютого 2009 року поновлено ОСОБА_4. За результатами обговорення наглядовою радою прийняте рішення про відсторонення голови правління ОСОБА_4 від виконання його повноважень з дати поновлення його на посаді до дати розгляду наглядовою радою висновків незалежного аудітора про його діяльність на посаді голови правління Товариства. Обрано Дроботій О.В. особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу з дати відсторонення голови правління ОСОБА_4 від виконання його повноважень до дати розгляду наглядовою радою висновків незалежного аудитора про діяльність ОСОБА_4 на посаді голови правління Товариства.

28.09.12 р. між 1-им Відповідачем та 2-им Відповідачем був укладений Договір 1/11-Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яки з боку 1-го відповідача ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" було підписано Дроботій О.В.

Надаючи правову кваліфікацію вищезазначених обставин, суд виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разi звiльнення без законної пiдстави або незаконного переведення на iншу роботу працiвник повинен бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Згідно ст. 46 Кодексу законів про працю України, вiдсторонення працiвникiв вiд роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разi: появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння; вiдмови або ухилення вiд обов'язкових медичних оглядiв, навчання, iнструктажу i перевiрки знань з охорони працi та протипожежної охорони; в iнших випадках, передбачених законодавством.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме аркуш справи №100, протокол наглядової ради ЗАТ "Автобаза Харківводбуд", ОСОБА_4 було відсторонено від роботи в зв'язку з наявністю в зв'язку з наявністю відомостей про грубі порушення діючого законодавства на посаді голови правління (а саме невиплата та несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам Товариства) та відсторонено його від виконання його повноважень з дати поновлення на посаді голови правління.

Чинне законодавство України, яке регулює трудові правовідносини не передбачає інших випадків відсторонення від роботи, а тому відсторонення ОСОБА_4 з вищенаведених підстав не передбачено ст. 46 Кодексом законів про працю України, тому винесення наглядовою радою ЗАТ "Харківводбуд" рішення про відсторонення ОСОБА_4 є нелегітимним та суперечить законодавству України.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена можливість відсторонення працівника від роботи з дати поновлення його на роботі.

Відповідно до цього обрання Дроботій О.В. особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу з дати відсторонення голови правління ОСОБА_4 від виконання його повноважень до дати розгляду наглядовою радою висновків незалежного аудитора про діяльність ОСОБА_4 на посаді голови правління Товариства не є легітимним.

Посилання відповідача на те, що станом на момент розгляду справи керівником ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" згідно до відомостей ЄДР є Дроботій О.В. є необґрунтованими, оскільки згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 1 Закону). Таким чином, Єдиний державний реєстр виконує функції збирання, накопичення, обліку та надання інформації, однак не створює юридичні права та обов'язки, оскільки підставою їх виникнення.

Згідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України (підстави виникнення цивільних прав та обов'язків) - у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 - VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що договір поворотньої фінансової допомоги, який укладено між першим та другим відповідачами був підписаний з боку ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" особою, яка не мала на те повноважень та даний договір був вчинений без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином, а тому даний договір є недійсним та не породжує жодних правових наслідків для його сторін, відповідно до цього позовні вимоги акціонера ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне у задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів солідарно.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 234, 236, 237, 626, 628 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір №1/11-Ф укладений між ЗАТ "Автобаза Харківводбуд" та ПрАТ "Західно-Український консорціум" від 28 вересня 2011 року недійсним.

3. Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства автобази "Харківводбуд" (62489, Харківська область, Харківський район, с.м.т. Безлюдівка, вул. Пісчана, буд.7, код ЄДРПОУ 01034946) та Приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум" (79007, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30583551) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Суддя Суддя Светлічний Ю.В. Погорелова О.В. Жигалкін І.П.

Справа №5023/3668/12

Повне рішення складене 21 грудня 2012 року.