Рішення № 28168745, 06.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-3238/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"06" листопада 2012 р.

Дарницький районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Даниленко В.В.

при секретарі Дмитрюк Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ДП «ВО «Київський радіозавод», третя особа Управління ВД ФССНВ у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та просила, з урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог, встановити, що розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи позивача до Управління ВД ФССНВ у м.Києві становить 396,79 грн. (60 % втрати працездатності) станом на 01.04.2001 р. та зобов'язати ДП «ВО «Київський радіозавод»надати ВД ФССНВ у м.Києві для особової справи позивача коригуючу довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого з урахуванням коефіцієнту 4,0 при визначенні середньомісячної заробітної плати з 01.03.1995р., із зазначенням втраченого заробітку в розмірі 396,79 грн. (60 % втрати працездатності) станом на 01.04.2001 р., стягнути з відповідача на користь позивача недонараховану суму відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання за період з 01.03.1995 р. по 01.04.2001 р. в розмірі 5'412,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., посилаючись на наступне.

Позивач, ОСОБА_1 за час роботи на ВО «Київському радіозаводі»на посаді монтажниці цеху № 225 отримала професійне захворювання. За висновками МСЕК були встановлені наступні відсотки втрати працездатності: від 06.12.1990 р. 25% втрати працездатності; від 10.03.1992 р. -30 %; від 01.07.1993 р. -50 %; від 25.11.1993 р. та 20.01.1995 р. -60 %. Середньомісячний заробіток у відповідні періоди підлягав коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок. Проте, при коригуванні середньомісячного заробітку з 01.03.1995 р. відповідач врахував коефіціент 2,0, замість коефіціенту 4,0, що був визначений Наказом ВО «Київський радіозавод»№ 102 від 23.03.1995 р. на підставі Постанови КМУ № 102 від 08.02.1995 р. У зв'язку з цим відповідач не донарахував та не виплатив позивачу 5'412,5 грн. Подальше підвищення тарифної ставки відбувалось без врахування коефіцієнту 4,0, що призвело до заниженого розміру виплати відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року, а саме 198,40 грн. замість 396,79 грн. Згідно довідки про розмір втраченого заробітку, розмір щомісячної страхової виплати на дату передачі особової справи позивача до ВД ФССНВ становив 198,40 грн. при втраті працездатності 60% втрати працездатності, в той час коли відповідач повинен був зазначити розмір - 396,79 грн. Дане порушення призвело до подальшого невірного розрахунку сум відшкодування ВД ФССНВ.

В судовому засіданні представник позивача та позивач звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення його явки. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Представник третьої особи в судове засідання, також, не з'явився про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд, вважає за можливе слухати справу заочно, без участі відповідача та третьої особи, за наявними у справі документами.

Суд, з'ясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 за час роботи на ДП «ВО «Київський радіозавод»на посаді монтажниці цеху № 225 отримала професійне захворювання.

06 грудня 1990 р. за висновком МСЕК № 168 позивачу було встановлено 25% втрати працездатності. Згідно Наказу № 7467-к від 23.12.1990 року підприємство здійснювало виплати по відшкодуванню шкоди позивачу в розмір 111,42 крб., виходячи з середньомісячного заробітку за останні 12 місяців роботи, що становить -445,69 крб.

10 березня 1992 р. за висновком МСЕК № 25 було встановлено 30 % втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод»№3295-к від 05.06.1992 року виплати по відшкодуванню шкоди становили 732,20 крб.

01 липня 1993 р. за висновком МСЕК №110 було встановлено 50 % втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод»№3544-к від 07.07.1993 року виплати становили 16'068 крб.

25 листопада 1993 р. за висновком МСЕК № 037577 було встановлено 60 % втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод» № 480-к від 16.02.1994 року виплати по відшкодуванню шкоди становили 452'704 крб.

Згідно п. 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затв. Постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 р. якщо працівнику встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов'язане це ушкодження здоров'я, то середній заробіток береться за 12 або за бажанням потерпілого за останні 3 календарні місяці до часу переходу (звільнення). Заробіток у зазначений період підлягає коригуванню відповідно до чинного законодавства (абз. 4 п. 22).

20 січня 1995 р. за висновком МСЕК № 19 було повторно встановлено 60 % втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод»№1273-к від 01.06.1995 року -виплати по відшкодуванню шкоди встановили 3'621'632 крб. починаючи з 01.03.1995 р. по 01.12.1995 р., та в розмірі 1'810'816 крб. починаючи з 01.12.1994 р. по 01.03.1995 р.

Відповідно до абз. 5 п. 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затв. Постановою КМУ № 472 із змінами від 18.07.1994 р. середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до чинного законодавства.

Наказом ВО «Київський радіозавод»№ 102 від 23.03.1995 р. з метою соціального захисту робітників об'єднання та на підставі Постанови КМУ № 102 від 08.02.1995 р. за узгодженням з профспілковим комітетом було встановлено з 01.03.1995 р. коефіцієнт 4,0 до сдільних розцінок, тарифним ставкам та посадовим окладам, затверджених 25.08.1994 р.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ «Про підвищення заробітної плати на державних підприємствах, в установах і організаціях»№ 102 від 08.02.1995 р. підприємствам, установам і організаціям необхідно було:

- визначати розміри виплат, що відповідно до чинного законодавства обчислюються із середнього заробітку, з урахуванням нових тарифних ставок і посадових окладів у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати";

- провести перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, одночасно з переглядом тарифних ставок і посадових окладів на величину їх фактичного підвищення.

Згідно п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 08.02.95 р. № 100 у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Тобто, відповідач повинен був визначити розмір виплат позивачу з урахуванням нових тарифних ставок та провести перерахунок на величину їх фактичного підвищення враховуючи коефіціент 4,0, проте тарифна ставка позивача була збільшена на коефіціент 2,0. Так, до 01.03.1995 р. виплачувалось відшкодування шкоди в розмірі 1'810'816 крб., який з 01.03.1995 р. збільшився лише на коефіціент 2,0:

1'810'816 крб. х 2 = 3'621'632 крб.

Але відповідач повинен був при застосуванні коефіціенту 4,0 та сплачувати відшкодування в розмірі:

1'810'816 крб. х 4 = 7'243'264 крб.

22 січня 1996 р. за висновком МСЕК № 114 знову встановлено - 60% втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод»№364-к від 20.02.1996 року призначено відшкодування в розмірі 7'968'000 крб. починаючи з 01.12.1995 р. по 01.12.1997 р. з застосуванням коефіцієнту 2,20 (Наказ 247 від 11.10.1995 р.).

Враховуючи попереднє невірне застосування коефіцієнту, відшкодування шкоди на цей період повинен був становити: 7'243'264 крб. х 2,20 = 15'935'180,8 крб.

21 грудня 1998 р. за висновком МСЕК № 152 встановлено 60% втрати працездатності. Наказом ВО «Київський радіозавод»№83-к від 02.02.1999 року призначено розмір відшкодування 198,40 грн. починаючи з 01.12.1998 р. по 01.12.1999 р. Був застосований коефіцієнт 2,49 (Наказ № 81 від 18.08.1997 р.).

Враховуючи попереднє невірне застосування коефіцієнту, відшкодування шкоди на цей період повинен був становити: 15'935'180,8 крб. х 2,49 = 39'678'600,192 крб. : 100'000 (грошова реформа) = 396,79 грн.

Таким чином, відповідачем була недоплачена сума відшкодування за період з 01.03.1995 р. по 01.04.2001 р. в розмірі 5412,50 грн. (з урахуванням реформування карбованця до гривні 100'000 крб. : 1 грн.), згідно розрахунку наданого позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань»уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

З 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», згідно з яким виплату відшкодування шкоди покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п.2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., з моменту отримання від роботодавця в установленому порядку документів, що підтверджують право цих осіб (членів їх сімей) на відшкодування шкоди, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Згідно з п. 4.9. Інструкції «Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що підтверджують право застрахованого або члена його сім'ї на страхову виплату», затв. Постановою Правління Фонду від 20.04.2001 р. № 10, на момент передачі особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити довідку про розмір втраченого заробітку, а також витрат на медичну та соціальну допомогу.

Особову справу позивача до Фонду було передано ДП «ВО «Київський радіозавод»в березні 2004 р. Згідно довідки про розмір втраченого заробітку, розмір щомісячної страхової виплати на дату передачі справи становив 198,40 грн. при втраті працездатності 60% втрати працездатності, в той час коли відповідач повинен був зазначити розмір - 396,79 грн. Постановою від 16.03.2004 р. № 02н/813 страхові виплати позивачу були продовжені Фондом з 01.04.2001 р.

Відповідно до п.3.4.3. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27.04.2007 року щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.

Згідно п.3.6.1. Правил щомісячна страхова виплата визначається як частка від середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до ст. 268 ЦК позовна давність не поширюється на вимогу застрахованої особи про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

На підставі наведеного та керуючись п. 4 Постанови КМУ № 102 від 08.02.1995 р., п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМУ від 08.02.95 р. №100, п. 22 Правил, затв. Постановою КМУ № 472, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», ч.1 ст.1195 ЦК, ст.268 ЦК, та ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів -задовольнити.

Встановити, що розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи ОСОБА_1 (Ідн. НОМЕР_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві становить 396,79 грн. (60 % втрати працездатності) станом на 01.04.2001 р.

Зобов'язати Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»(ЄДРПОУ 14308210) надати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві для особової справи ОСОБА_1 коригуючу довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого з урахуванням коефіцієнту 4,0 при визначенні середньомісячної заробітної плати з 01.03.1995р., із зазначенням втраченого заробітку в розмірі 396,79 грн. (60 % втрати працездатності) станом на 01.04.2001 р.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»(ЄДРПОУ 14308210) на користь ОСОБА_1 (Ідн. НОМЕР_1) недонараховану суму відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання за період з 01.03.1995 р. по 01.04.2001 р. в розмірі 5'412,50 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»(ЄДРПОУ 14308210) на користь ОСОБА_1 (Ідн. НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»(ЄДРПОУ 14308210) на користь держави судовий збір в розмірі 321,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судововго рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Даниленко В. В.