Рішення № 28165517, 12.12.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

12.12.2012 12.12.2012 103/4536/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі - Саттаровій Е.Е.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним, повернення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 недійсним, повернення грошових коштів у розмірі 79930 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., зазначивши, що 15 квітня 2012 року він придбав у відповідача вказаний автомобіль за 5000 доларів США, що підтверджуються відповідною розпискою. Зазначений автомобіль належав ОСОБА_4, у якій відповідач у січні 2010 року купив його та управляв ним за генеральною довіреністю. За усною домовленістю відповідача та ОСОБА_4 остання видала на ім'я ОСОБА_1 нотаріально-посвідчену довіреність на розпорядження автомобілем з правом його продажу, яку 10 липня 2012 року скасувала, при цьому автомобіль ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 чоловік ОСОБА_4 у позивача забрав зі стоянки. В подальшому позивачу стала відомо, що відповідач на час продажі йому автомобілю знав про те, що ОСОБА_4 скасувала довіреність, у зв'язку із чим він не вправі був розпоряджатися автомобілем, при цьому ОСОБА_3 скрив від позивача зазначені обставини.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі, просили суд його задовольнити, пославшись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, при цьому обставини отримання від позивача 5000 доларів США за продаж автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 визнав та пояснив, що в наслідок шахрайських дій ОСОБА_4, яка заволоділа його грошима у розмірі 4000 доларів США, продавши йому у 2010 році спірний автомобіль за довіреністю, яку в подальшому скасувала, внаслідок чого він залишився без грошей, без автомобілю, при цьому ще позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до нього. Оскільки він звернувся до правоохоронних органів щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, відповідач просив суд відмовити позивачу у позові, оскільки його вина відсутня.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду справи сповіщалася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши позивача та його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Із наданих суду доказів вбачається, що 15 квітня 2012 року відповідач отримав від позивача 5000 доларів США за продаж автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4, про що надав відповідну розписку, в якій зазначив, що довіреність була видана від першої особи - ОСОБА_4 (а.с.43).

Обставини отримання ним коштів та написання розписки, продажу автомобілю визнані відповідачем у судовому засіданні.

Але, позивач та відповідач у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 не укладали, з обліку його в органах ДАІ не знімали, у зв'язку із чим вказаний автомобіль досі зареєстрований за ОСОБА_4, як власником.

Суд приймає до уваги те, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підставі ч.3 ст.215 якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд вважає, що розписка від 15 квітня 2012 року засвідчує лише факт отримання грошей в сумі 5000 доларів США. Договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 сторонами не вчинений та не укладений. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині визнання договору купівлі-продажу автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 недійсним необхідно відмовити.

Суд вважає, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК України).

У відповідності до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігало його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

На час розгляду справи у суді відповідач отриманні ним 5000 доларів США позивачу не повернув.. Відповідно до довідки про курс Національного банку 100 доларів США складають 799,30 грн. (а.с.21), що складає 39965 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, вимоги позивача про стягнення збитків на підставі ст.230 ЦК України у подвійному розмірі, а саме у сумі 79930 грн., є необґрунтованими, оскільки зазначеною статтею передбачені правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що правочин щодо купівлі-продажу автомобілю ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_4 не вчинений, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування правових наслідків вчинення правочину під впливом обману, що передбачені ст.230 ЦК України.

Крім того, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. суд вважає необґрунтованими за наступними обставинами.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Однак, ця стаття закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав.

Спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової шкоди) розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Цивільний кодекс України передбачає право на відшкодування моральної шкоди у окремо визначених випадках.

Позивач звернувся із позовом про відшкодування моральної шкоди на підставі статті 23,1167 ЦК України. Виходячи із суті позовних вимог, заявлених позивачем, у їх задоволенні на підставі лише статті 23 ЦК України необхідно відмовити.

Між сторонами виникли переддоговірні відносини щодо укладання договору купівлі-продажу автомобилю, якими не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому посилання позивача на підстави для відшкодування моральної шкоди, наведені у ст.1167 ЦК України, яка поширюється на позадоговірні (деліктні) правовідносини, є помилковими та зазначені норми закону на спірні відносини не поширюються.

Крім того, доказів заподіяння позивачу моральної шкоди суду не надано.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовій збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 399 грн. 65 коп.

Враховуючи викладене в сукупності, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,214,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошові кошти у розмірі 39965 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн., а також судовій збір у розмірі 399 грн. 65 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: