Рішення № 2816089, 26.01.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-114/2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою Лозівського міжрайонного прокурора в інтересах малолітньої ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Лозівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2008 року, Лозівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_2 , 14.03.1994 року народження та доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Шлюб між батьками дітей розірвано в 2006 році. Діти залишились проживати з матір’ю у квартирі, яка на підставі свідоцтва про право власності належить ОСОБА_5 та її дітям – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . 22.02.2008 року, громадянка ОСОБА_5 . померла, а її діти залишилися жити з бабусею по матері, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Малолітня ОСОБА_1 – інвалід, навчається в школі-інтернаті №8 м. Харкова. Неповнолітній ОСОБА_2 – інвалід, навчається вдома за індивідуальною програмою на базі загальноосвітньої школи смт. Чкаловське. Громадянин ОСОБА_3 , 06.03.1964 року народження працює на посаді охоронця в ТОВ «Агенство комплексної безпеки «Інпол», після розірвання шлюбу дітьми не цікавився, не приділяв їм батьківської турботи і піклування, матеріальної допомоги не надавав. 17.10.2008 року написав заяву на ім’я голови опікунської ради виконкому Лозівської міської ради щодо згоди на позбавлення його батьківських прав відносно дітей та стягнення з нього аліментів на їх утримання. Громадянка ОСОБА_4 просить призначити її опікуном над онуками та їх майном.

Враховуючи викладене, позивач прохає суд, позбавити громадянина ОСОБА_3 , 06.03.1064 року народження, батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_1 , 14.03.1994 року народження. Встановити опіку (піклування) над дітьми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_1 , 14.03.1994 року народження, та їх майном, ОСОБА_4 у, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . На період виконання обов’язків опікуна (піклувальника), визначити фактичне місце проживання ОСОБА_4 разом з онуками за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнути з громадянина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_2 , 14.03.1994 року народження та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до повноліття молодшої дитини, а саме до 14.03.2013 року. На підставі п.п. 5.10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнити позивача від сплати державного мита і судових витрат та стягнути їх з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву та прохала суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники третіх осіб зазначили, що діючи виключно в інтересах дітей, позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач, свідомо не виконує своїх обов»язів батька.

Третя особа ОСОБА_4 зазначила, що вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач не спілкується з дітьми вже декілька років, не підтримує з ними зв»язку, не цікавиться їх станом здоров»я, не відвідує дітей за місцем навчання та перебування, оскільки обоє дітей мають фізичні вади здоров»я, він не підтримує їх, а ні морально, а ні матеріально, тому доцільно його позбавити батьківських прав, а її призначити опікуном та піклувальником відносно її онуків, а також з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дітей до досягнення ними віку повноліття.

Відповідач позов позивача визнав у повному обсязі про що подав до суду свій письмовий відзив. У своїх поясненнях відповідач вказав, що всі обставини, які викладені в позові, повністю відповідають дійсності, оскільки, дійсно він перебував у шлюбі з громадянкою ОСОБА_5 . В даному шлюбі в них народилося двоє дітей, - син ОСОБА_2 , 14.03.1994 року народження та донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Однак, у 2006 році, даний шлюб було розірвано, і після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати з матір»ю, а він почав влаштовувати своє життя, намагаючись матеріально себе забезпечити, та повернути собі втрачене, адже, він залишив своїй колишній будинок, який вони купували разом. Відповідач вказав, діти з самого народження мали вади здоров»я і потребували постійної турботи та уваги як збоку батьків так і медичних працівників, та й сама його колишня дружина, мали встановлену групу інвалідності, однак не дивлячись на це, він не цікавився дітьми, адже на першу чергу в нього стали - працевлаштування та своє матеріальне забезпечення. Відповідач зазначив, що після смерті його колишньої дружини, дітьми почала піклуватися ОСОБА_4 - це мати його колишньої дружини, а на даний час, третя особа по справі. Відповідач вказав, що вона йому казала, що його син Олег, проживає з нею, а донька Ольга у спеціальному закладі, про те він не відвідував а ні Ольгу, а ні Олега; не телефонував їм, не допомагав матеріально, не вітав зі святами та днем народження, єдине що він їм передав це ті подарунки, які давала на Новий рік адміністрація підприємства, де він працює, і все. Матеріальної допомоги він третій особі та закладу, в якому лікується його донька він не надавав, так як сам отримує заробітну плату 1400 грн., що є недостатньою навіть для свого забезпечення, не те, що вже дітей. Крім того, відповідач вказав, що з цих грошей він утримує і своїх батьків з якими проживає, хоча їм допомагає і його сестра. Відповідач також вказав, що він не міг спілкуватися з дітьми із-за графіку своєї роботи, тай вважав не доцільне спілкуватися з дітьми, так як вони мабуть не захотіли б з ним говорити, бо їм краще з бабусею – ОСОБА_4 , та зі співмешканцем ОСОБА_4 , який турбується про Олега і Ольгу, як про своїх рідних онуків, вони створили для них всі необхідні умови матеріального забезпечення, турбуються та піклуються про них. При цьому відповідач пояснив, що він знає про свої батьківські обов»язки, однак, свідомо ними нехтує. Станом здоров»я він має задовільний і на обліку у лікарів не перебуває; працює; на утриманні ні кого не має; стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться; він не є таким, що визнаний судом недієздатним або таким, що обмежений в дієздатності. Він не виконує своїх обов»язків батька по відношенню до дітей, тому що на першому плані в нього є робота, про дітей краще ніж бабуся, ні хто не зможе піклуватися. Відповідач пояснив, що спочатку він був проти того щоб його позбавляли батьківських прав, але згодом поміркувавши він вирішив, що краще хай про його дітей піклується ОСОБА_4 , бо він цього робити не буде. Дійсно, його попереджали органи опіки та піклування про те, що він зобов»язаний піклуватися та турбуватися про дітей, про що він підписав попередження, однак, з того часу, а саме березня 2008 року і на даний час, він не змінив свого відношення до дітей, не спілкується з ними, не телефонує до них та матеріально їх не утримує. Відповідач вказав, що йому ніколи ні хто не чинив і на даний час, не чинить перешкод у спілкуванні з його дітьми, він просто свідомо не виконує своїх батьківських обов»язків по відношенню до них.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.№8) вбачається, що ОСОБА_3 (відповідач по справі) та ОСОБА_5 , перебували у шлюбі, який було розірвано 04 вересня 2006 року. В них народилося двоє дітей, про що свідчать ксерокопії свідоцтв про народжень на ОСОБА_2 , 14 березня 1994 року народження (а.с.№6) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (а.с.№7), де ОСОБА_3 (відповідач по справі) зазначений як батько.

З огляду на ксерокопію свідоцтва про смерть (а.с.№10) вбачається, що ОСОБА_5 , колишня дружина відповідача, померла 22 лютого 2008 року. З огляду на довідку (а.с.№73 та 74) вбачаться, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, перебуває в Харківській спеціальній загальноосвітній 1-3ступенів школі – інтернаті №8 для дітей з захворюваннями поліомієліту та церебральними паралічами Харківської обласної ради. Батько дівчини жодного разу її не відвідач, не цікавився її станом здоров»я та навчанням. Згідно до характеристики на Подушко О.А, вбачається, що дівчину було зараховано до даного спеціального закладу у 2006-2007 начальних роках (а.с.№16). З огляду на заяву від 09 червня 2008 року (а.с.№23) вбачається, Подушко Олег, навчається в даній школі за індивідуальною програмою, однак, батько не займається вихованням та навчанням дитини, а ці обов»язки виконує ОСОБА_4 . В матеріалах справи на аркуші №29 наявний також Висновок Чкаловської ради опіки та піклування про можливість громадянки ОСОБА_4 , виконувати обов»язки опікуна, піклувальника, з якого також вбачається, що відповідач по справі свідомо не виконує своїх батьківських обов»язків по відношенню до дітей, тому його доцільно позбавити батьківських прав. Крім того, з огляду на письмові пояснення відповідача (а.с.№27) вбачається, що він дійсно був попереджений про необхідність виконання ним своїх обов»язків по відношенню до своїх дітей. В матеріалах справи на аркуші №28 наявний Висновок виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав в якому зазначено, що так як відповідач не приділяв батьківської турботи та уваги до дітей, не цікавився їх станом здоров»я та не забезпечував їх матеріально, тому, виключно в інтересах дітей, виконавчий комітет Лозівської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно двох своїх дітей - Олега та Ольги і стягнення з нього аліментів. Необхідно також зазначити, що в матеріалах справи на аркуші номер 24 наявна спільна заява від 09 червня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокурора м. Лозова, в якій заявлено прохання залишити їх з бабусею – ОСОБА_4 , оскільки після смерті їх матері – ОСОБА_5 , батько, зовсім ними не цікавиться, не спілкується з ними, не надає їм матеріальної допомоги і з ними разом не проживає, а раніше, коли ще була жива їх мати - навіть ображав їх.

Всі викладені вище дані свідчать про те, що відповідач свідомо, маючи задовільний стан здоров»я, не дивлячись на всі міри попередження, продовжує не виконувати своїх батьківських обов»язків по вихованню дітей. Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов»язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України./span>

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті №12 цього є закону вказано, що «Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Відповідно до статті №15 цього ж Закону встановлено, що « Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов»язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею». При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов»язків по вихованню дітей, не спілкується з ними і перешкод в спілкуванні йому з ним, ні хто не чинив і не чинить.

Статтею №164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 – ухиляння від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов»язку – виконання батьківських обов»язків по вихованню дитини – це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, а в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що останній має задовільний стан здоров»я, перешкод у спілкуванні з дітьми йому ні хто не чинив і не чинить.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дітей, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2 14.03.1994 року народження та ОСОБА_1 , 28 лютого 1995 року народження

Відповідно до ч.2 ст.165 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

У судових засіданнях відповідно до пояснень відповідача та довідки (а.с.№20), встановлено, що останній працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю Агенство комплексної безпеки на посаді охоронця. А згідно до довідки відділу ДВС Лозівського МРУЮ Харківської області (а.с.№25) стягнень за виконавчими листами з відповідача не проводиться.

Необхідно відмітити, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини».

Відповідно до ст.180 СК України Батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дітей, стан здоров”я та матеріальне положення відповідача, те, що відповідач працює, на утриманні інших неповнолітніх дітей та осіб, яких за законом повинен утримувати, не має, має задовільний стан здоров»я та те що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, відповідно до ст.ст.182,183 СК України, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_2 14.03.1994 року народження та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення найстаршою дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд роз»яснює відповідачу, що відповідно до ст.168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

У позовній заяві позивачем заявлено про становлення опіки та піклування над дітьми – в особі громадянки ОСОБА_4

Відповідно до ст. 243 СК України, опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Згідно ст.244 СК України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначені дитині піклувальника враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не заперечує проти того, щоб вона була призначена опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та піклувальником над ОСОБА_2 , 14.03.1994 року народження, та те що вона характеризується позитивно, добре ставиться до онуків і займалася їх вихованням матеріальним забезпеченням, створила всі умови для їх нормального життєзабезпечення, що підтверджується відповідними Оцінками потреб дитини, що наявні в матеріалах справи (а.с.№32-36, та а.с.№37-41), враховуючи що за станом здоров»я вона може виконувати обов»язки опікуна, піклувальника, про що свідчить відповідний медичний висновок про стан здоров»я (а.с.№30) та висновку Чкаловської ради опіки та піклування про можливість громадянки ОСОБА_4 виконувати обов»язки опікуна, піклувальника (а.с.№29), суд вважає можливим – позов позивача в цій частині – задовольнити та визначити фактичне місце проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 , 14 березня 1994 року народження та ОСОБА_1 , 28 лютого 1995 року народження за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до положення ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення, суд вирішує питання як розподіли судові витрати.

На підставі ст.ст.81, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 07 грн.50 коп., судовий збір 51 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 44, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 174, 213-215, 218, 222, 223 ЦПК України, ст.ст.164, 165, ч.2 ст.166, 168, 169, ч.2 ст.171, 180, 182 СК України; ст..ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст.3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Лозівського міжрайонного прокурора в інтересах малолітньої ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Лозівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Позбавити громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця місто Лозова Харківської області, зареєстрованого за адресою: Харківська область місто Лозова вулиця Дружби, будинок-64, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , працюючого в Товаристві з обмеженою відповідальністю АКБ «Інпол» (адреса знаходження: м. Харків, вулиця Скрипника, 14-А), - на посаді охоронця - батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , 14 березня 1994 року народження та ОСОБА_1 , 28 лютого 1995 року народження.

Встановити піклування над ОСОБА_2 , 14 березня 1994 року народження та його майном, призначивши піклувальником Пікущак Людмилу Іванівну, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над ОСОБА_1 , 28 лютого 1995 року народження та її майном, призначивши опікуном Пікущак Людмилу Іванівну, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити фактичне місце проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 , 14 березня 1994 року народження та ОСОБА_1 , 28 лютого 1995 року народження за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця місто Лозова Харківської області, зареєстрованого за адресою: Харківська область місто Лозова вулиця Дружби, будинок-64, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , працюючого в Товаристві з обмеженою відповідальністю АКБ «Інпол» (адреса знаходження: м. Харків, вулиця Скрипника, 14-А), - на посаді охоронця - аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_1 , 28 лютого1995 року народження, починаючи з дня подання позову до суду – 12 листопада 2008 року та до досягнення найстаршою дитиною віку повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий у судовому

засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд