Рішення № 28155393, 20.08.2012, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2/0808/1618/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності № 775 від 18.04.2012 року в інтересах ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист прав споживача, шляхом стягнення грошових коштів, штрафу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності № 775 від 18.04.2012 року в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист прав споживача, шляхом стягнення грошових коштів, штрафу та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договір доручення від 25.05.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 надав доручення ОСОБА_5 здійснити купівлю квитків на тенісний турнір French Open Rolland Garros від свого імені та за рахунок позивача (ОСОБА_3).

З метою виконання даного договору між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4 29 травня 2012 року було укладено угоду, відповідно до умов якої ПП ОСОБА_4 зобов'язується надати пакет квитків з 31.05.2012 року по 10.06.2012 року на турнір French Open Rolland Garros.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 сплачено вартість замовлення у розмірі 93874 грн. 00 коп.., однак в порушення умов угоди ПП ОСОБА_4 не надано квитків на матч, що відбувся 03.06.2012 року, що входить до пакету квитків.

Також позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги статей 662, 663, 664, 670, 693 ЦК України, оскільки відповідач не виконав належним чином умови угоди, не повернув отриману оплату.

Позивач посилається на порушення відповідачем статей 15, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач не надав позивачеві до замовлення квитків необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про квитки та умови їх розповсюдження, а умови договору є несправедливими.

Зазначеними діями відповідача ОСОБА_3 було також завдано моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., яка полягає в тому, що ОСОБА_3 є фанатом тенісу та для здійснення мрії щодо присутності в період з 31.05.2012 року по 10.06.2012 року на турнірі French Open Rolland Garros, готувався заздалегідь, а внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків його настрій був зіпсований, що в свою чергу, спричинило йому моральні страждання.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ПП ОСОБА_4 вартість замовлення у розмірі 93 874,00 гривень, штраф у розмірі 3057,00 гривень, витрати на послуги з авіаперевезення у сумі 9581,00 гривень, витрати на готельні послуги у розмірі 20611,31 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечувала в повному обсязі, зазначивши, що ПП ОСОБА_4 своєчасно та належним чином виконав свої зобов'язання за угодою № 2169301, укладеною 29.05.2012р. між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4 Вважає, що позивач та посередник добровільно підписавши угоду, визнали, що всі її умови є справедливими та такими, які сторони погодились дотримуватися без будь-яких виключень. ПП ОСОБА_4, на виконання умов угоди були виконані всі посередницькі дії щодо забезпечення позивача інформацією про користування електронними квитками на тенісний турнір та зазначені квитки в повному обсязі та своєчасно були надані позивачу, а причини за якими позивач не скористався ними залежать лише від позивача. Вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення вартості квитків, витрат на послуги з авіаперевезення, на готельні послуги та моральної шкоди. Крім того, зазначила, що фактично угода була укладена між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4, а тому ОСОБА_3 взагалі не є належним позивачем по справі. На підставі викладеного, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третя особа у судових засіданнях позовні вимоги позивача підтримував в повному обсязі, зазначаючи, що ним на виконання умов договору доручення від 25.05.2012 року, укладеного між ним та ОСОБА_3, здійснено купівлю квитків на тенісний турнір French Open Rolland Garros від свого імені та за рахунок позивача, проте позивач не зміг потрапити на матч 03 червня 2012 року через надання відповідачем електронного квитка на ім'я невідомої особи. У зв"язку з зазначеною обставиною на виконання умов договору доручення він звернувся до ПП ОСОБА_4 із повідомленням про припинення відносин та вимогою повернення суми здійсненої передплати за пакет квитків на турнір в розмірі 93874,00 грн. з приводу неналежного та неякісного виконання зобов'язань. Надалі надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що підтримує надані пояснення про фактичні обставини справи та позовні вимоги позивача.

Вивчивши матеріали справи, додані до неї сторонами по справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договір доручення від 25.05.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 надав доручення ОСОБА_5 здійснити купівлю квитків на тенісний турнір French Open Rolland Garros від свого імені та за рахунок позивача.(а.с. 6)

З метою виконання даного договору між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4 було укладено угоду, відповідно до умов якої ПП ОСОБА_4 зобов'язується надати пакет квитків з 31.05.2012 року по 10.06.2012 року на турнір French Open Rolland Garros, вартістю 93 874,00 грн. (а.с. 6)

На виконання умов угоди № 2169301, укладеної 29 травня 2012 року між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4, ОСОБА_3 було сплачено ПП ОСОБА_4 вартість квитків в розмірі 93 874,00 грн.

Відповідно до п. 3 угоди доставка аутентичних квитків своєчасно здійснюється кур'єрською службою за вказаною «Замовником»адресою в будь-яке місто світу, заказ № 2169301 містить адресу доставки: електронна адреса E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом 5 угоди передбачено внесення плати за квитки є гарантією того, що квитки будуть доставлені своєчасно.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначеного вище договору, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами. Різновидом договору є договір купівлі-продажу.

Згідно ст.ст. 655-656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно умов договору (угоди-замовлення) № 2169301 від 29.05.2012 предметом цього договору є квитки на тенісний турнір Роланд Гаррос з 31.05.2012 року по 10.06.2012 року.

Доводи відповідача, що між сторонами укладено договір про надання послуг судом не приймаються до уваги, оскільки в угоді-замовленні №2169301 від 29.05.2012 р. зазначено, що грошові кошти замовник сплачує посереднику за квитки, а не за послуги (п. 2, 5, 7 угоди).

Таким чином, на підставі аналізу умов договору (угоди-замовлення) № 2169301 від 29.05.2012 необхідно зробити висновок, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 662-664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

В порушення умов діючого законодавства та даної угоди ПП ОСОБА_4 не надано квитка на матч, що відбувся 03.06.2012 року, що входить до пакету квитків на які зроблено замовлення № 2169301.

Наданий відповідачем лист від 14.07.2012 р., не може бути у розумінні ст. 57 ЦПК України тим належним та допустимим доказом вручення позивачу квитка. Зазначений лист керівника компанії Trade&Travel містить лише нічим не підтверджене запевнення представника компанії про вручення квитка на матч 03.06.2012 р. ОСОБА_3 (а.с. 43)

Разом з тим, жодних доказів про направлення квитка в місце поставки, визначене договором, чи поштових накладних з підписом про отримання кореспонденції, чи розписок в отриманні квитка відповідач не надав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дане положення цивільного кодексу закріплено і в укладеній угоді, п. 9 якої визначає, в разі не доставки чи несвоєчасної доставки квитоків (з будь-яких причин) «Посередник»гарантує «Замовнику»повернення у розмірі 100% вартості замовлення + штраф 300 евро не пізніше, ніж через 21 день після дати події.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Статтею 670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Згідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Судом встановлено, що під час замовлення квитків 29.05.2012 р. при укладанні угоди-замовлення №2169301 ПП ОСОБА_4 не надав позивачу інформації про обмеження у використанні квитків: у квитках зазначено імена інших власників; ці особи не мають права продавати квитки, тобто продаж квитків іншим особам ніж визначено в електронних квитках заборонено; порушення цих правил має наслідком заборону входу на стадіон.

Такі правила та обмеження містяться у витягу з Офіційних умов продажу квитків, що викладений у самих електронних квитках: «Продаж або передача, або пропозиція продати або передати один або більше квитків (зокрема на вебсайтах аукціонів) заборонена.»

В порушення зазначених норм, позивачу було надано квитки на ім'я відмінне від ім'я замовника, а саме: квиток на матч який відбувся 31.05.2012 року містить прізвище та ім'я користувача -ОСОБА_9; квиток на матч який відбувся 01.06.2012 року містить прізвище та ім'я користувача -ОСОБА_8; квиток на матч який відбувся 02.06.2012 року містить прізвище та ім'я користувача -ОСОБА_10; квиток на матч який відбувся 04.06.2012 року містить прізвище та ім'я користувача -ОСОБА_12; квиток на матч який відбувся 05.06.2012 року містить прізвище та ім'я користувача -ОСОБА_11. (а.с. 13-15)

Про те, що квитки видані на інших осіб позивачу не було повідомлено ані під час укладення договору, ані під час використання даних квитків.

Таким чином, відповідач реалізував позивачу квитки, заборонені до продажу.

Слід зазначити, що електронний квиток складений на іноземній (французькій) мові, тому позивач не знав і не міг знати про такі властивості квитків під час їх отримання.

Тобто, у порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»відповідач не надав позивачеві до замовлення квитків необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про квитки та умови їх розповсюдження.

Позивач дізнався про, те що в квитках міститься інші ім'я та прізвища користувачів квитків при проходженні передматчевого контролю 05.06.2012 року. Про це йому було повідомлено охороною French Open Rolland Garros, також було роз'яснено, що продаж квитків особами, які зазначені як користувачі квитків є порушенням законодавства Франції.

З метою дотримання вимог законодавства Франції позивач не скористався квитком на матч, який відбувся 05.06.2012 року.

Після того, як позивач повідомив ПП ОСОБА_4 про дані порушення, відповідач надав в електронній формі інструкцію про використанню електронних квитків, в якій вказується, як обманним шляхом використовувати електронні квитки, які видано замовнику.

Після цього позивач зрозумів, що ПП ОСОБА_4 здійснює протиправну діяльність і листом від 05.06.2012 року повідомив відповідача про відмову у отриманні квитків в подальшому та про повернення попередньої оплати.

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ПП ОСОБА_4 про стягнення вартості замовлення у розмірі 93 874,00 гривень, штрафу у розмірі 3057,00 гривень є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно пункту 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Згідно пункту 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Отже, суд приходить до висновку, що діями відповідача, які полягали в ненаданні позивачу при укладенні договору інформації, передбаченої ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», недоліками квитків ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості, пенсійний вік позивача, ту обставину, що позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, підготовкою та розглядом цієї справи у суді у липні 2012 р. зазнав великих переживань, що призвело до гіпертонічного кризу. Позивач звертався за медичною допомогою до медичних установ, та в період з 11.07.2012 по 18.07.2012 перебував на амбулаторному лікування з діагнозом «Гіпертонічна хвороба», що підтверджується наданою медичною довідкою. (а.с. 115)

За подібних обставин та, керуючись принципом розумної достатності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 до 5000,00 грн.

Разом з тим вимоги позивача про стягнення витрат на проїзд та проживання у готелі не можуть бути задоволені, оскільки відповідач згідно укладеною між позивачем та відповідачем угодою не несе відповідальності за витрати позивача під час подорожі до місця проведення турніру та проживання під час проведення турніру, а тому суд в цій частині задоволення позовних вимог відмовляє позивачу.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_3 не є по справі належним позивачем, оскільки при укладенні угоди № 2169301 від 29 травня 2012 року, укладеної між ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4, ОСОБА_7 діяв в інтересах ОСОБА_3 на підставі договору про доручення від 25.05.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 надав доручення ОСОБА_5 здійснити купівлю квитків на тенісний турнір French Open Rolland Garros від свого імені та за рахунок позивача.

Таким чином, споживачем послуг є безпосередньо ОСОБА_3, який у відповідності до норм діючого законодавства України і має право звертатися до суду з позовом про захист своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі -за позовами, що пов"язані з порушенням їхніх прав.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином з ПП ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1019,31 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 662, 663, 664, 670, 693, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності № 775 від 18.04.2012 року в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІПН № НОМЕР_2 вартість квитків у розмірі 93 874 (дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривень 00 копійок, штраф у розмірі 3057 (три тисячі п'ятдесят сім) гривень 00 копійок, моральну шкоду у розмірі 5000 (п"ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 101931 (сто одна тисяча дев'ятсот тридцять одна) гривень 00 копійок.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1 на користь держави (Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: - 38025440, Банк одержувача: - ГУДКСУ у Запорізькій обл.., МФО: 813015, рахунок: 31214206700003, код бюджетної кодифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 1019 (одна тисяча дев'ятнадцять) гривень 31 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

20.08.2012