Ухвала суду № 28155289, 17.12.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/8602/2012Головуючий суду першої інстанції:Мамаєва О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В.

"17" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіНовікова Р.В. СуддівБерещанської І.І., Кузнєцової О.О. При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2012 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено.

Накладено арешт на автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності апелянту, та все майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_7 і знаходяться у нього або в інших осіб у межах суми заявленого позову у розмірі 29 007, 25 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на необґрунтованість підстав для забезпечення позову, що, у свою чергу, порушує вимоги статті 151 ЦПК України.

У судове засідання суду апеляційної інстанції заявник, який був належним чином повідомлений про розгляд справи (л.с. 61) - не з'явився, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за його відсутністю, оскільки це відповідає положенням процесуального закону: частині 2 статті 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 звернулися до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_7, ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП (л.с. 32). При цьому межі суми позовних вимог, заявлених власне до ОСОБА_7, є значно меншими, ніж загальна сума позову: 29 007, 25 грн, в той час як забезпеченням позову є накладення арешту на всю його власність (майно і грошові кошти ОСОБА_7).

Відповідно до вимог частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи роз'яснення викладені в п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Проте, суд взагалі не з'ясував питання щодо співмірності змісту способу забезпечення позову, обраного заявником клопотання із змістом та предметом його вимог у цьому цивільному спорі, загальної необхідності такого забезпечення та можливих перешкод підприємницької діяльності апелянта.

Таким чином, суд першої інстанції не вирішив вказане питання, як того вимагають норми процесуального закону, що є, у свою чергу, порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315, 323-325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2012 р. скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.