Рішення № 28154026, 20.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/11096/12

пр. № 2/2608/5315/12

20 грудня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ «Міська страхова компанія»про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.12.2011 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) учасниками якої були ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_1, що керував транспортним засобом марки «Пежо»д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_5, що керував транспортним засобом, марки «Ваз», д.н.з. НОМЕР_3.

Транспортний засіб-автомобіль марки «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 застраховано в ПрАТ «Міська страхова компанія»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6050948 від 14.08.2011 року.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2012 року справа № 3-310/12 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Відповідальність ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6050948 від 14.08.2011 року в ПРАТ «Міська страхова компанія». За даним полісом, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб встановлено в сумі 50000,00 грн. та франшиза в розмірі 1000,0 грн.

21.12.2011 року, позивач звернувся до ПрАТ «Міська страхова компанія», для визначення розміру завданого збитку та суми страхового відшкодування.

29.12.2011 року з ініціативи позивача, незалежним експертом ФОП ОСОБА_6, було проведено огляд автомобіля, марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2. На даний огляд було запрошено, як ОСОБА_2 так і ПрАТ «Міська страхова компанія». За результатами огляду від 26.04.202 року, було складено звіт № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 86 707,89 грн. Ринкова вартість (в тому числі ПДВ 20%) складає 63 952,04 грн., тобто вартість матеріального збитку становить 63 952,04 грн., що відповідає вартості самого транспортного засобу та ринковій вартості до дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки матеріальний збиток рівний вартості транспортного засобу до моменту ДТП, то такий т.з, вважається фізично знищеним. За проведення експертизи оплачено 500 грн.

На підставі чого, оцінювачем ОСОБА_7, на підставі проведеного огляду було виконано звіт № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу, відповідно до якого утилізаційна вартість аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу становить 9347,28 грн. За проведення експертизи оплачено 500 грн.

Позивач звертався з заявою до ПрАТ «Міська страхова компанія»та ОСОБА_2 щодо виплати страхового відшкодування, однак кошти так не були виплачені.

Позивач просить стягнути з відповідачів на його користь невиплачену суму страхового відшкодування в сумі 53494,76 грн.; пеню у розмірі 2156,64 грн.; упущену вигоду у розмірі 2298,08 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., витрати пов'язані з транспортуванням пошкодження ТКЗ у розмірі 250 грн., витрати на проведення оцінки з визначенням розміру збитку у розмірі 1000 грн., моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

Позивач вважає, що небажання відповідачів сплатити страхове відшкодування порушує його право на відшкодування понесених ним збитків, тому просить суд стягнути з відповідачів на його користь з ОСОБА_2 29000 грн., з ПрАТ «Міська страхова компанія»57949,48 грн., та пропорційно стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_8, в судовому засіданні позов не визнав та подав заперечення (а.с. 85-88).

Відповідач ПрАТ «Міська страхова компанія»до суду не з'явилось, про день та час розгляду справи було належним чином повідомлено, про причини своєї неявки суд не повідомило, клопотання про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення слухання справи до суду не надходило, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 16.12.2011 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) учасниками якої були ОСОБА_4, який керував транспортним засобом, марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_1, що керував транспортним засобом, марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_5, що керував транспортним засобом, марки «Ваз», д.н.з. НОМЕР_3.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2012 року справа № 3-310/12 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 18).

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 16.12.2011 року за участю транспортним засобу - автомобіля марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2, є ОСОБА_4

Відповідальність ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6050948 від 14.08.2011 року в ПрАТ «Міська страхова компанія». За даним полісом, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб встановлено в сумі 50000,0 грн. та франшиза в розмірі 1000,0 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)страхувальнику,застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,

розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно п. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як стверджував позивач, 21.12.2011 року він подав відповідачеві-2 усі необхідні документи для отримання страхового відшкодування, а 25.04.2012 року його було повідомлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику т.з «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2 приймається рівною ринковій вартості т.з. на момент пошкодження, тобто вартість відновлювального ремонту більше, чи прирівнюється до ринкової вартості т.з. (ремонт є технічно не можливим). В даному випадку розрахунки свідчать про фізичне знищення т.з. Позивач відмовився, визнавати автомобіль фізично знищеним, проте кошти виплачені не були.

Позивач зазначив, що він не погодився з визначенням розміру матеріальних збитків, на яке посилався відповідач-2, та визнання його автомобіля фізично знищеним, а тому 29.12.2011 року з ініціативи позивача, незалежним експертом ФОП ОСОБА_6, було проведено огляд автомобіля, марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2. На даний огляд було запрошено ОСОБА_2, однак останній не прибув на огляд (а.с.28).

За результатами огляду від 26.04.202 року, було складено звіт № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 86 707,89 грн. Ринкова вартість (в тому числі ПДВ 20%) складає 63 952,04 грн., тобто вартість матеріального збитку становить 63 952,04 грн., що відповідає вартості самого транспортного засобу до моменту дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки матеріальний збиток рівний вартості транспортного засобу до моменту ДТП, то такий т.з, вважається фізично знищеним (а.с. 20-25). За проведення експертизи оплачено 500 грн.(а.с. 62). Оцінювачем ОСОБА_7, на підставі проведеного огляду було виконано звіт № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу, відповідно до якого утилізаційна вартість аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу становить 9347,28 грн. (а.с. 41-46).

За проведення експертизи оплачено 500 грн.(а.с 62). Тобто, матеріальні збитки, заподіяні позивачеві пошкодженням його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 12.12.2011 року, становить 54 604,76 грн. (різниця між ринковою вартістю автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди та його утилізаційною вартістю 63952,04 грн.-9347,28 грн.). За проведення автотоварознавчого дослідження позивач сплатив 1000,00 грн. (за проведення звіту № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу та звіту № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу 500 грн.+500 грн.).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Для усунення розбіжностей у визначенні вартості матеріальних збитків, заподіяних позивачеві пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля, сторонами у справі не заявлялись клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, представник відповідача-2 жодного разу в судове засідання не з'явився, звіту № 1190, зробленого ТОВ «НЄАК»(який значиться в листі від 25.04.2012 року (а.с.55) до суду не надав, клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи до суду не подавав. Учасниками процесу, не подавалась заява про забезпечення доказів у справі, а саме про витребування у ПрАТ «Міська страхова компанія»чи у ТОВ «НЄАК»копії звіту № 1190, на яке міститься посилання у листі від 25.04.2012 року (а.с. 55). Таким чином суд, дійшов висновку, проте, що сторони погодили вартість матеріальних збитків заподіяних позивачеві, згідно звіту № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу та звіту № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу.

Аналізуючи наявні у справі звіти № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу та звіт № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу складені оцінювачем ОСОБА_7, оскільки огляд пошкодженого автомобіля здійснювався згідно вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерству юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, стосовно того, що джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки, при складанні звіту було використано актуальні джерела інформації, а саме Періодичний довідник «Бюлетень авто товарознавця»(ДНДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк) №62 (грудень 2011 року) датований тим місяцем, коли здійснювалась оцінка.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно звіту № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 86 707,89 грн. Ринкова вартість (в тому числі ПДВ 20%) складає 63 952,04 грн., тобто вартість матеріального збитку становить 63 952,04 грн., що відповідає вартості самого транспортного засобу до моменту дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки матеріальний збиток рівний вартості транспортного засобу до моменту ДТП, то такий т.з, вважається фізично знищеним.

Оскільки позивач не згоден з визнанням його автомобіля фізично знищеним, відшкодуванню підлягатиме різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до п.7.17. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерству юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого транспортного засобу, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого транспортного засобу не розраховується. Відновлення такого транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку визначається вартість утилізації транспортного засобу.

З огляду на те, що в даному випадку вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (86 707,89 грн.) перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень (63 952,04 грн.), то ринкова вартість такого транспортного засобу не розраховується, а визначається його утилізаційна вартість.

Згідно з п.7.18. цієї Методики вартість утилізації транспортного засобу визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися.

Згідно звіту № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу, відповідно до якого утилізаційна вартість аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу становить 9347,28 грн.

Тобто, вартість заподіяного матеріального збитку власнику транспортного засобу марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2, становить 54 604,76 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів, відповідно до Закону та умов договору.

Таким чином, стягненню з відповідача -2 ПрАТ «Міська страхова компанія»на користь позивача підлягає страхове відшкодування у сумі 49 250 грн. (49000 - страхова сума з вирахування франшизи 1000 грн., 250 -витрати пов'язані та документально підтверджені (а.с. 61) з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди ). З відповідача -1 , ОСОБА_2 на користь позивача, підлягає страхове відшкодування у сумі 5604,76 грн. (54604,76 - 49250) -різниця між вартістю збитку нанесеного власнику транспортного засобу та страховою сумою, яка підлягає стягненню з особи, відповідальною за завдані збитки, з них 1000 - франшиза).

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, позивач виконав обов'язок, покладений на нього ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомивши ПрАТ «Міська страхова компанія»про страховий випадок.

Позивач подав ПрАТ «Міська страхова компанія»заяву про виплату страхового відшкодування та усі документи, визначені у ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в період з 21.12.2011 року по 22.02.2012 року.

Відповідно до п.36.2 підпункту 6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Таким чином, відповідач ПрАТ «Міська страхова компанія» повинно було сплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 49250 грн. в термін до 20.03.2012 року, однак в порушення наведених законодавчих норм страховик не сплатив позивачеві страхове відшкодування.

У відповідності до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня за прострочення ПрАТ «Міська страхова компанія» виплати страхового відшкодування позивачу складає 19,84 з них: 0,62 грн. (49250грн. х 7,75% х 2 / 365 днів х 3 дні х 100%) + 19,22 грн. (49250грн. х 7,5% х 2 / 365 днів х 95 днів х 100%).

Крім того, стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягають витрати останнього, пов'язані з оплатою ним послуг оцінювача за здійснення останнім оцінки транспортного засобу відповідно до звіту № 64/04/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу та звіту № 64/04/12 від 20.06.2012 року про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспорту засобу у сумі 1000,00 грн., оскільки останні були прийняті судом до уваги при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає сплаті позивачеві.

Щодо позовних вимог про стягнення упущеної вимоги, необхідно зазначати наступне.

Згідно ч. 2. п. 2 ст. 22 ЦК України, збитком є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з п. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу страхування, тому понесені збитки (упущена вигода) можуть відшкодовуватися страхувальнику лише за умовою покладення такого обов'язку на страховика договором або законом, разом з тим, на дані правовідносини сторін не розповсюджуються норми ст.ст. 623, 625 ЦК України, при цьому діючим законодавством з питань страхування і укладеним сторонами договором страхування не передбачене такого виду відповідальності страховика. Тому вимоги щодо відшкодування упущеної вигоди не підлягають задоволенню .

Також позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 25000,00 грн., посилаючись на те, що у зв'язку з пошкодженням автомобіля довелося самостійно шукати гроші та вільний час для усунення несприятливих обставин, які виникли внаслідок ДТП, позивач тривалий час не міг спокійно спати, це все призвело до пригніченого стану позивача, що призвело до погіршення стану його здоров'я. Разом з тим, позивач зазнав і фізичних страждань, це підтверджується тим, що після ДТП, позивача було доставлено в Київську міську клінічну лікарню № 17 та надано медичну допомогу. ДТП, в яку потрапив позивач значно погіршила стан його здоров'я через що йому неодноразово доводилось звертатись за медичною допомогою. Розмір моральної шкоди просив стягнути з відповідача-2.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема така правова позиція відображена у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

В порушення вимог чинного законодавства, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування моральної шкоди, а саме, не зазначено наявність моральної шкоди, які саме страждання зазнав позивач, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача -1 та моральною шкодою, з яких обставин виходив позивач, визначаючи розмір компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.84 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»встановлено граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних справ. Так, ст. 1 Закону встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на корить якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивач, просив суд, стягнути витрати на правову допомогу, надану ТОВ «ВБ Експерт»в особі директора Бебех В.В. На підтвердження факту надання правової допомоги та оплати витрат на правову допомогу ТОВ «ВБ Експерт» надано договір №0120/0412 про надання юридичних послуг (а.с.63-66) та квитанція на суму 2000 грн. (а.с. 70), які свідчать про надання правової допомоги та зарахування коштів із зазначенням платника та призначення платежу. Оскільки графік своєї роботи представник позивача суду не надав, враховуючи часткове задоволення позову, виходячи із складності справи, терміну її розгляду, кількості судових засідань, проведених за участю представника позивача та підготовлених ним процесуальних документів, сума у 2000 грн. буде належною компенсацією витрат на правову допомогу. А тому, ці витрати підлягають стягненню солідарно з відповідачів.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 625, 979, 1166, 1167, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 22, 29, 30, 33 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 8, 9Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 79, 84, 88, 131, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ «Міська страхова компанія»про відшкодування майнової шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Міська страхова компанія» (ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 страхове відшкодування в сумі 49250 грн. за страховим випадком від 16.12.2011 року, пеню за прострочення сплати страхового відшкодування у розмірі 19 грн. 84 коп., витрати, пов'язані з оплатою послуг з оцінки транспортного засобу в сумі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5 що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 страхове відшкодування в сумі 5604 грн. 76 коп. за страховим випадком від 16.12.2011 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та ПрАТ «Міська страхова компанія» (ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнути з ПрАТ «Міська страхова компанія» (ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 502 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 56 грн. 05 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник