Постанова № 281530, 14.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.11.06р.

Справа № А37/284-06

за позовом Приватного підприємства "Мегастрой - К", м.Нікополь

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м.Нікополь

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 00012512342/1/29982 від 08.08.2006року

Суддя Кеся Н.Б.

Секретар с/з Грузін І.М.

Представники:

Від позивача: Повстюк Г.В. –рішення №2 від 22.02.05р.директор

Від відповідача: Багно Ю.В.-дов.№41 від 16.08.06р.

Кугай О.А. –дов.№54 від 23.10.06р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Мегастрой –К” (далі-позивач) звернулося з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі-відповідач) і просить суд визнати недійсним повністю податкове повідомлення - рішення відповідача від 08.08.2006року № 00012512342/1/29982, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 643867,50грн., в тому числі основний платіж 429245,0грн., штрафні санкції 214622,50грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна перевірка проведена з порушенням встановленого порядку, а також посиланням на те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в праві на відновлення документів про фінансово-господарську діяльністю, які були викрадені.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що на момент спірної перевірки позивач не підтвердив правомірність формування податкового кредиту в спірний період, щодо відновлених документів, на погляд відповідача, позивач має право лише на подання уточнюючих розрахунків або врахувати їх в поточному періоді.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту перевірки від 24.05.2006року №897/231.33332925 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00012512342/1/29982 від 08.08.2006року, згідно з яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість 643867,50 грн., в тому числі основний платіж –429245,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –214622,50 грн.

Нарахування вказаних платежів пов’язується з наступними обставинами.

Актом спірної перевірки зазначається, що в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства податкових накладних, що підтверджують сплату ПДВ в складі вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг від постачальників за період діяльності з 11.01.2005року по 28.02.2006року.

ПП "Мегастрой –К” листом б/н (вх. Нікопольської ОДПІ №12235/10 від 12.05.2006р.) повідомило про відсутність бухгалтерських та податкових документів у зв’язку з їх викраденням. Станом на момент проведення перевірки відновлення бухгалтерських та податкових документів з боку ПП "Мегастрой –К” не здійснено.

У зв’язку з ненаданням ПП "Мегастрой –К” для проведення перевірки податкових накладних, що підтверджують податковий кредит з ПДВ, на підставі п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, за висновком відповідача у підприємства відсутнє право на податковий кредит за період діяльності з 11.01.2005року по 28.02.2006року на загальну суму 429245,0 грн.

Таким чином, актом перевірки зазначається, що підприємством до складу податкового кредиту по податку на додану вартість неправомірно віднесено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, в результаті чого підлягає зменшенню податковий кредит на суму 429245,0 грн., в тому числі: січень - 5176,0 грн., лютий - 11299,0грн., березень - 37484,0 грн., квітень - 27198,0 грн., травень - 20662,0 грн., червень - 35894,0 грн., липень - 35298,0 грн., серпень - 50410,0 грн., вересень - 40485,0 грн., жовтень - 120609,0 грн., листопад - 28791,0 грн., грудень -5862,0 грн., січень - 747,0 грн., лютий - 9330,0грн.

В ході судового розгляду встановлено, що 20.03.2006року гр.Повстюк Г.В., який є директором підприємства, звернувся із заявою до правоохоронних органів з приводу крадіжки особистого майна. В ході перевірки заяви цими органами було встановлено, що 20.03.2006року із автомобіля гр.Повстюк Г.В. викрадено договори, витратні накладні, податкові накладні, рахунки, звіти та касові книги, які велися на приватному підприємстві в період часу з січня 2005року по даний час. В порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку з тим, що крадіжка потягла малозначну шкоду. Наведені обставини підтверджуються постановою Нікопольського ГВ УМВС України в Дніпропетровській області від 21.03.2006року про відмову в порушенні кримінальної справи.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У випадку крадіжки або зіпсуття документів бухгалтерського та податкового обліку Закон України „Про податок на додану вартість” не містить правил регулювання спірних правовідносин, тому слід звернутися до аналогічних правовідносин, врегульованих Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Зокрема, підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що у разі втрати, знищення або зіпсуття розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Враховуючи зазначені норми податкового законодавства, суд вважає, що обставини справи дозволяють зробити припущення про те, що в строки декларування ПДВ позивач мав усі необхідні документи для формування податкового кредиту. Оскільки позивач скористався наданим йому правом і подав заяву про їх викрадення та в період адміністративного оскарження спірного повідомлення-рішення позивач відновив первинні документи, що відповідачем не оспорюється, суд вважає, що останній безпідставно не прийняв їх до розгляду, чим порушив права позивача.

Посилання відповідача на те, що листом від 12.05.2006року Нікопольський міський відділ УМВС України в Дніпропетровській області повідомив про відсутність реєстрації фактів викрадення, знищення фінансових документів ПП „Мегастрой –К” суд вважає необґрунтованим, оскільки має місце постанова цих правоохоронних органів щодо заяви гр.Повстюк Г.В.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 08.08.2006року №00012512342/1/29982.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.КЕСЯ

Постанову оформлено у повному обсязі 20.11.2006року