Ухвала суду № 28148992, 11.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8615/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібінченко І.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Литон" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литон" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000462380 від 13.02.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Литон»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0000462380.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Литон" подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Литон» зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 31 січня 2005 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 068972). Вказане товариство розташоване за адресою: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22.

ТОВ «Литон»на момент перевірки перебувало на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

До видів діяльності ТОВ «Литон» за відповідно Довідки серії АБ № 334211 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 29.22.2 Ремонт, технічне обслуговування та монтаж піднімально-транспортного устаткування; 29.24.4 Ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 71.21.0 Оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Литон»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бета Трейдінг»(код за ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображеніє»(код за ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Профіткомпані»(код за ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком»(код за ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтежнолоджи»(код за ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Трейд-Фокс»(код за ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код за ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код за ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «Тібурон»(код за ЄДРПОУ 34760055), ТОВ «Профіт Голд»(код за ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп»(код за ЄДРПОУ 36678233) за період з 01.01.08 р. по 30.09.11 р., за результатами якої складено акт від 25 січня 2012 року № 33/23-80/13666976.

В ході перевірки встановлено, що фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп»є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення. А тому, в результаті неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних вказаними вище контрагентами встановлено заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Святошинському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Литон» пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість.

13 лютого 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 25 січня 2012 року № 33/23-80/13666976 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462380, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 9 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 811 937, 50 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 668 851, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -143 086, 50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїм рішенням від 20 квітня 2012 року № 2288/10/12-114 та від 01 червня 2012 року № 9310/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом , виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою. Затверджена вказаним наказом форма податкової накладної передбачає наявність на податковій накладній підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент складення первинних документів) (далі-Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88).

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні СВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва перебувають кримінальні справи, порушені за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп. та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Судом також зазначено, що податковим органом надано вирок Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року, згідно якого визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян -8 500, 00 грн. Із вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у створені фіктивного підприємства ТОВ «Преображеніє», тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Частиною четвертою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює підстави для звільнення від доказування, передбачено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

На підставі викладенгого, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що податкові накладні які стали підставою для формування ТОВ «Литон» податкового кредиту, підписані особами, які заперечують свою участь у діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Литон» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000462380 від 13.02.2012, з яким погоджується колегія суддів, оскільки останнє ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литон" -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.