Ухвала суду № 28148696, 21.12.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/4583/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4583/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Чернюк В.Д. Суддя-доповідач: Акопян В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Акопян В. І.

Суддів: Лобов О.А.Петренка В.М..

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.11.2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, що рішення суду першої інстанції є таким, що винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме ч.4 ст. 174, ч.3 ст. 130 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3, відбуває покарання в Полтавській виправній колонії № 64, за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.04.2011 року. Відповідно до чинного законодавства України житвове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі.

Такий висновок судова колегія вважає вірним з врахуванням наступного.

Згідно зі ст. ст. 71,72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин провадиться в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Тобто, при вирішенні питання про втрату членом сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

Посилання апелянта на те, що судом, в порушення вимог ст. 130 ч. 3 ЦПК України, не взято до уваги заяву відповідача про визнання позову, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що визнання позову відповідачем в даному випадку, фактично порушує його житлові права.

Відповідно до ст. 47 ч. 3 Конституції України, ст. 9 ч. 4 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше, як на підставі і в порядку, пердбачених законом.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи сторін і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

З огляду на зміст ст. 88 ЦПК України, а також п. 8 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі ставки -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, що, з урахуванням ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, відповідно становить 53 гривень 65 коп., оскільки при подачі апеляційної скарги, апелянтом не сплачено судовий збір, а саме 53 грн. 65 коп, тому із ОСОБА_2 слід стягнути неоплачені судові витрати за апеляційний розглдя справи, а саме -53 грн. 65 коп.

Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.11.2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 53 гривень 65 копійок / Реквізити: Отримувач УДКСУ у м. Полтаві , КОД ЄДРПОУ: 38019510, Банк отримувача -Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача -831019, розрахунковий рахунок -31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: В.І.Акопян

Судді В.М. Петренко

О.А.Лобов