Ухвала суду № 28145986, 25.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/4316/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" листопада 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства фірми "ВІВ" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Приватне підприємство фірма "ВІВ" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004621530 від 23.09.2011 року, яким визначено суму штрафу по податку на прибуток на суму 1075,70 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004621530 від 23.09.2011року в частині визначення штрафу у розмірі 878,75грн.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ППФ "ВІВ", за результатами якої складено акт від 13.09.2011 року № 738/15/30923950.

Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України щодо терміну сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5378,51грн. за декларацією №9002925011 від 06.05.2011року (1 кв. 2011 року) понад 30 днів. Граничний термін сплати - 20.05.2011 року, фактичний термін сплати названої суми 19.08.2011року.

У розрахунку штрафних санкцій до названого акту перевірки суму штрафу визначено на рівні 20% від несвоєчасно сплаченої суми (5378,51 ) в розмірі 1075,70грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004621530 від 23.09.2011 року, яким визначено суму штрафу з податку на прибуток на суму 1075,70 грн.

З письмових пояснень відповідача від 18.10.2011року, вбачається, що станом на 01.01.2011року недоїмка позивача по сплаті платежів з податку на прибуток до бюджету складала:

- 110,42грн. податкове зобов"язання, визначене податковим повідомленням рішенням №0004711530 від 08.10.2010року;

-3247,62грн. - податкове зобов"язання, визначене податковим повідомленням рішенням №0004601530 від 07.10.2010року;

-3563,20грн.- податкове зобов"язання, визначене податковим повідомленням рішенням № 0006151530 від 20.12.2010року

-1266,00 грн. основне податкове зобов"язання та 125грн.- нарахований штраф позивачем згідно декларацій з податку на прибуток за 3 кв. 2010року;

-511,7 грн. пеня.

З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив податок на прибуток за 2010рік в розмірі 1403,00грн. відповідно до платіжного доручення №1944 від 18.02.2011року, і вказану суму відповідач направив на погашення узгодженого податкового зобов"язання по сплаті: пені в розмірі 415,79грн. (398,98грн.+ 16,81грн); штрафної санкції в розмірі 157,26грн., визначеної податковим повідомленням рішенням №0004601530 від 07.10.2010року; податку на прибуток в розмірі 829,95грн. визначеного відповідно до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010року.

Сплачений позивачем (платіжним дорученням №2161 від 17.05.2011року) податок на прибуток за 1 кв. 2011року в розмірі 8173грн., відповідач направив на погашення податкового зобовязання з: пені в розмірі 286,68грн. (95,91грн.+ 23,50грн+167,27грн); штрафної санкції в розмірі 3200,78грн., визначеної податковим повідомленням рішенням №0006151530 від 20.12.2010року; податку на прибуток в розмірі 436,05 грн. та штрафної санкції в розмірі 125 грн., визначеної відповідно до декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2010року; податку на прибуток в розмірі 1403грн., визначеної відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010рік; податку на прибуток в розмірі 2721,49грн., визначеної відповідно до декларації за 1 кв. 2011року.

Наявність узгоджених податкових зобов"язань, що підлягали сплаті до бюджету за податковим повідомленням рішенням №0004601530 від 07.10.2010року та з податку на прибуток в розмірах, визначених в деклараціях за 3 кв. 2010року, за 2010рік, за І кв. 2011року позивач не оспорює.

З 01.01.2011року набули чинності положення п. 87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України, які наділили податковий орган правом зарахувати кошти, що сплачує платник податків (що має податковий борг), в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З огляду на приписи п.87.9 ст.87 ПКУ та враховуючи наявність у позивача узгодженого податкового боргу, відповідач правомірно спрямував 18.02.2011року та 17.05.2011року платежі, сплачені платіжними дорученнями №1944 від 18.02.2011року, №2161 від 17.05.2011року на погашення податкового боргу: з пені в розмірі 702,47грн.; штрафної санкції в розмірі 157,26грн., визначеної податковим повідомленням рішенням №0004601530 від 07.10.2010року; з штрафної санкції в розмірі 125 грн., визначеної позивачем у декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2010року; з податку на прибуток в розмірі 1403грн., визначеної відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010рік; з податку на прибуток в розмірі 2721,49грн., визначеної відповідно до декларації за 1 кв. 2011року.

Стосовно ж решти суми, що сплачена названими платіжними дорученнями в розмірі 4466,78грн., то суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що відповідач неправомірно направив 1266 грн. (829,95грн. +436,05грн.) на погашення податкового зобов"язання за декларацією з податку на прибуток за 3кв. 2010року та неправомірно направив 3200,78грн. на погашення неузгодженого податкового зобов"язання згідно податкового повідомлення рішення №0006151530 від 20.12.2010року з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями №1763 та №1762 від 18.11.2010року позивачем сплачено податок на прибуток в розмірі 1266грн., визначений як основне податкове зобов'язання в декларації з податку на прибуток 3 кв. 2010року. Проте, відповідач не зважаючи на призначення платежу, визначеного у згаданих платіжних дорученнях, змінив призначення сплаченого платежу.

Такі дії відповідача щодо зміни призначення платежів, сплачених платіжними дорученнями №1763 та №1762 від 18.11.2010року суперчать приписам Закону №2181-ІІІ.

Так, підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного закону визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповняється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що у 2010році право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належало виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів зміна призначення платежу, самостійно визначених платником податків, відсутня.

Таким чином, за наявності факту недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком у 2010році змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, податкові зобов"язання з податку на прибуток за 3 кв. 2010року в розмірі 1266 грн. є фактично сплаченими згідно до платіжних доручень №1763, №1762 від 18.11.2010року.

Відтак, дії позивача щодо зарахування платежу, сплаченого платіжними дорученнями №1944 від 18.02.2011року та №2161 від 17.05.2011року в рахунок погашення боргу з податку на прибуток за 3 кв. 2010року в розмірі 1266 грн. є неправомірними, оскільки таке податкове зобов'язання є сплаченим позивачем у 2010році.

Як встановлено судом апеляційної інстанції постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 року в справі №2а-6338/10/1770 задоволено адміністративний позов ПП фірми «ВІВ» до Костопільської МДПІ про скасування податкового повідомлення рішення №0006151530 від 20.12.2010року .

Відповідно до підпункту 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, під податковим боргом розуміють - суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.18. ст. 56 Податкового Кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на наведені норми права, та з врахуванням того, позивач у даній справі оскаржував в судовому порядку повідомлення-рішення Костопільської МДПІ №0006151530 від 20.12.2010року (в розмірі 3200,78грн.) податкове зобов"язання, визначене вказаним повідомленням-рішенням (в розмірі 3200,78грн.)станом на 11.01.2011року не було узгодженим, та є податковим боргом позивача.

Відтак, відповідач безпідставно зарахував 17.05.2011року платіж, сплачений платіжним дорученням №2161 від 17.05.2011року (призначення якого сплата податку на прибуток за 1 кв. 2011рік) в оплату грошового зобов"язання за названим податковим повідомленням рішенням в розмірі 3200,78грн.

За таких обставин, платіж в розмірі 4466,78грн. сплачений платіжними дорученнями №1944 від 18.02.2011року, №2161 від 17.05.2011року повинен бути направлений на погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 кв. 2011року.

Зважаючи на обумовлене вище та враховуючи розмір податкового зобов'язання, визначений у декларації з податку на прибуток за 1кв. 2011року (8173грн.), розмір погашеного зобов"язання за такою декларацією (2721,49грн.), сума податкового боргу позивача за такою декларацією станом на 20.05.2011року становила 984,73грн. ( 8173грн.-2721,49грн.-4466,78).

З матеріалів справи слідує, що вказана сума сплачена з порушенням терміну сплати понад 30 днів. Тому відповідно до положень ст. 126 Податкового Кодексу України, відповідач був наділений повноваженнями нарахувати позивачу штраф у розмірі 20% від названої суми боргу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення №0004621530 від 23.09.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство фірма "ВІВ" вул.С.Руданського, 2,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000