Ухвала суду № 28145652, 03.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/266/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Автотранс" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд - Автотранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001002351 та №0001012351 від 10.08.2011 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі №0001002351 від 10.08.2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Норд - Автотранс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 144399 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36100 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі №0001012351 від 10.08.2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Норд - Автотранс" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 187940 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 46985 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Рівненському районі просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позовних вимог через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

На підставі ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що постановою від 11.01.2011 року старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА порушено кримінальну справу за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК-Дебют-Захід", ТОВ "Норд - Автотранс", ТОВ "Транспортна компанія - Ромокс", з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України за № 82/254-10 (т.4 а.с.89-90), в межах якої призначено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Норд-Автотранс»з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ТОВ «Транспортна компанія - Ромокс» за період з 24.09.2008р. по 15.10.2010р. (т.1 а.с.209-210).

На підставі акта перевірки ДПІ у Рівненському районі №151/19/23-100/36156788 від 02.03.2011 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001002351 від 10.08.2011 року, яким ТОВ "Норд-Автотранс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 180669 грн., у тому числі за основним платежем - 144399 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 36270 грн. (т.1 а.с.10);

- №0001012351 від 10.08.2011 року, яким ТОВ "Норд-Автотранс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 235095 грн., у тому числі за основним платежем - 187940 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 47155 грн. (т.1 а.с.11).

З акта перевірки від 02.03.2011 року (т.1 а.с.13-24) вбачається, що у перевіряємому періоді ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 надавали для ТОВ "Норд-Автотранс" експедиційно - транспортні послуги у 2010 році, загальна сума яких згідно первинних документів складає, відповідно, 258433 грн. з ПДВ та 159687 грн. з ПДВ.

Для проведення перевірки надавались первинні документи (договори-заявки, акти прийому передачі робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату наданих послуг та ін.) по взаємовідносинах із вказаними контрагентами, в яких, на думку відповідача, не розшифровано назву вантажу всупереч ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року за №1955-IV.

Податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Норд-Автотранс" вимог п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Також податковим органом зазначено про порушення ТОВ "Норд-Автотранс" вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2010 року на суму 104530 грн. і за ІІІ квартал 2010 року на суму 83410 грн., всього на загальну суму 187940 грн.

Судом встановлено, що видами діяльності позивача є: організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.1 а.с.68).

Судом встановлено, що ТОВ "Норд-Автотранс", на виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Транспортна компанія - Ромокс» уклало договори-заявки на перевезення вантажу з ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 (т.3 а.с.84-93).

На виконання умов договорів-заявок на перевезення вантажу сторонами оформлено: акти прийому-передачі робіт, рахунки, податкові накладні (т.2 а.с.122-154,198-250, т.3 а.с.1-59, 94-248, т.4 а.с.1-45). Оплата за експедиційно-транспортні послуги здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку, меморіальними ордерами (т.1 а.с.125-199, т.2 а.с.38-67,68-71,94). Вказане відповідає вимогам Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року за №1955-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Закон №334/94-ВР) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пункт 5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових, серед яких витрати на оплату експедиційно-транспортних послуг, включених позивачем до складу валових, - відсутні.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт (послуг), акти прийому-передачі робіт, податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Контрагенти позивача - ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, належну реєстрацію платників ПДВ. Відтак, віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених на оплату експедиційно-транспортних послуг, відповідає вимогам п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є правомірним.

Подальша реалізація отриманих від ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 експедиційно-транспортних послуг для ТОВ "Транспортна компанія-Ромокс" підтверджується: рахунками, актами виконаних робіт (послуг), податковими накладними (т.2 а.с.155-197), реєстром виданих та отриманих податкових накладних (т.3 а.с.73-83), виписками банку (т.1 а.с.125-199, т.2 а.с.38-67,72-97).

Істотні умови договору транспортного експедирування визначені ст.9 Закону "Про транспортно-експедиторську діяльність" № 1955-1V, якому відповідають договори-заявки на перевезення, а розшифровка назви вантажу вказаною правовою нормою не передбачена.

Щодо нікчемності договорів між позивачем та ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, слід зазначити наступне.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність та скасування податкового повідомлення-рішення №0001012351 від 10.08.2011 року в частині збільшення ТОВ "Норд-Автотранс" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 187940 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 46985 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0001002351 від 10.08.2011 року в частині збільшення ТОВ "Норд-Автотранс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 144399 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36100 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З акта перевірки вбачається, що ТОВ "Норд-Автотранс" податковий кредит за березень, квітень, травень, липень, серпень 2010 року сформовано по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, яким перераховувались грошові кошти за господарські операції та експедиційно - транспортні послуги, які фактично не виконувались, а позивач отримав податкову вигоду шляхом формування штучного податкового кредиту.

Тому податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 - заниження податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, серпень 2010 року на загальну суму 144399 грн.

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податковий кредит по отриманим послугам позивачем підтверджено відповідними податковими накладними, які включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.3 а.с.73-83) та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту.

Податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг), акти прийому-передачі робіт, розрахункові (платіжні) документи складені контрагентами ТОВ "Норд-Автотранс" та містять необхідні реквізити, визначені законодавством. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані послуги, відповідає вимогам п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а виключення відповідачем сум ПДВ зі складу податкового кредиту ТОВ "Норд-Автотранс", є протиправним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0001002351 від 10.08.2011 року в частині збільшення ТОВ "Норд-Автотранс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 144399 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36100 грн. є протиправним і таким, що підлягає скасуванню в зазначеній частині.

Крім того, прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень є передчасним та суперечить п.86.9 ст.86 ПК України щодо оформлення результатів перевірок, оскільки випереджає постановлення вироку в кримінальній справі, на яку посилається відповідач.

Тому вірним є висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень №0001002351 та №0001012351 від 10.08.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 180499 грн. та по податку на прибуток на загальну суму 234925 грн.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0001002351 та №0001012351 від 10.08.2011 року в частині застосування до ТОВ "Норд-Автотранс" штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року в сумі 170 грн. та податкової декларації з податку на додану вартість за 2010 рік в сумі 170 грн.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Закон № 2181) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з акта перевірки №151/19/23-100/36156788 від 02.03.2011 р. (т.1 а.с.13-24) ТОВ "Норд-Автотранс" не подано до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та податкової декларації з податку на додану вартість за 2010 рік.

За неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та податкової декларації з податку на додану вартість за 2010 рік податковим органом відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі: 170 грн. - по податку на додану вартість та 170 грн. - по податку на прибуток підприємств, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Автотранс" вул.Відінська,48/18,м.Рівне,33018

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023