Ухвала суду № 28143131, 17.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"17" грудня 2012 р. Справа № 0670/964/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" липня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення від 08.08.2011року №0001352340 ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Квінта" звернулось з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби України про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 року №0001352340 про визначення ПП "Квінта" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 346080,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби України №0001352340 від 08.08.2011 року.

В апеляційній скарзі Малинська ОДПІ просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку з питань правовідносин ТОВ "Квінта" з ТОВ "Ремако" та ТОВ "Західна нафтогазова компанія" за січень 2011року, про що складено акт перевірки № 50/23-12/30878945 від 06.04.2011 року, що містить висновок про відсутність надання ТОВ "Ремако" та ТОВ "Західна нафтова компанія" товарів платнику податків ТОВ "Квінта" у січні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, нікчемність правочинів відповідно до п.1,2 ст.215, п.1,5 ст.203 ЦК України в силу ст.216 ЦК України, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; порушення п.1.7, ст.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст7, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту у січні 2011 р. в сумі 346080 грн., внаслідок чого донараховано вказану суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Податковим повідомленням-рішенням Малинської ОДПІ №0000312340 від 20.04.2011 року ТОВ "Квінта" визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 346080 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 86520 грн.

На скаргу позивача на вказане податкове повідомленням-рішенням в порядку адміністративного оскарження, рішенням ДПА в Житомирській області від 04.07.2011 року частково скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача №0000312340 від 20.04.2011 року в частині визначення суми грошового зобов'язання платника податків - застосування фінансових санкцій в сумі 86519 грн., в решті - залишено без змін; прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001352340 від 08.08.2011 року, яким ПП "Квінта" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 346080,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Західна нафтогазова компанія» (продавець) та ТОВ "Квінта" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №ЗН-0000514 від 04.09.2008 року, за умовами якого якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього (а.с.41-43).

Між ТОВ «Ремако» (постачальник) та ТОВ "Квінта" (покупець) укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №28/09/10 від 28.09.2010 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти по цінам і в кількості згідно з додатковими угодами, (або виставлених рахунків - фактур) до даного договору, які являються його невід'ємною частиною і що заключається сторонами на підставі письмових заяв покупця. В додаткових угодах вказується вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення, реквізити для відвантаження (а.с.69-70).

Між ТОВ «Західна нафтогазова компанія» (постачальник) та ТОВ "Квінта" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ЗН-882 від 21.01.2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього (а.с.38-40).

Між ТОВ «Ремако» (постачальник) та ТОВ "Квінта" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №2801-2 від 28.01.2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати ці нафтопродукти та повністю оплачувати їхню ціну (вартість) (а.с.66-68).

За договором №ЗН-0000514 від 04 вересня 2010 року з ТОВ "Західна нафтогазова компанія" позивач отримав дизпаливо ЕН-590 сорт Е, вид І, кількістю 62,9 т., вартістю 547292,90 грн. в т.ч. ПДВ на суму 91215,48 грн. згідно податкової накладної №121 від 11.01.2011 року та видаткової накладної №ЗН-ИМ02159 від 11 січня 2011 року та акту приймання-передачі № ЗН-ИМ02159 від 11 січня 2011 року. Оплата за даний товар проведена в безготівковій формі.

За договором №28/09/10 від 28.09.2010 року з ТОВ "Ремако" позивач отримав в січні 2011 року дизпаливо ЕН-590 сорт Р, вид І, кількістю 55,05 тонн, вартістю 487137,45 грн. в т.ч. ПДВ на суму 81189,58 грн. згідно податкової накладної № 58 від 20.01.2011 року та видаткової накладної № РН-0000060 від 20 січня 2011 року. Оплата за товар проведена в безготівковій формі.

За договором №ЗН-882 від 21.01.2011 року з ТОВ "Західна нафтогазова компанія" позивач отримав в січні 2011 року дизпаливо ЕН-590 сорт Р, вид І, кількістю 56,7 т., вартістю 507408,30 грн. в т.ч. ПДВ на суму 84568,05 грн. згідно податкової накладної №120 від 30.01.2011 року та видаткової накладної №ЗН-ИМ02182 від 30 січня 2011 року та акту приймання-передачі №ЗН-ИМ02182 від 30 січня 2011 року, оплата за даний товар проведена в безготівковій формі.

За договором №2801-2 від 28.01.2011 р. з ТОВ "Ремако" Товариство отримало в січні 2011 року дизпаливо ЕН-590 сорт Р, вид ІІ, кількістю 59,75 тонн, вартістю 534643 грн. в т.ч. ПДВ на суму 89107,17 грн. згідно податкової накладної № 95 від 29.01.2011 року та видаткової накладної № РН-0000097 від 29 січня 2011 року. Оплата за товар проведена в безготівковій формі.

Видаткові накладні ТОВ "Квінта" свідчать про подальшу реалізацію придбаних ПММ іншим контрагентам.

Посилання податковим органом на нікчемність укладених договорів між позивачем та контрагентами є безпідставними.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного період) у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи). у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Ремако" і ТОВ "Західна нафтогазова компанія" у січні 2011року підтверджена судовими рішеннями в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000312340 від 20.04.2011 року ( справа №0670/6857/11 - а.с.187 ).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дотримання позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року податку на додану вартість з вартості операцій з ТОВ "Ремако" та ТОВ "Західна нафтогазова компанія".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постнановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" липня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінта" вул.Грушевського, 16,м.Малин,Житомирська область,11601

3- відповідачу Малинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл.Соборна,буд.10,м.Малин,Житомирська область,11601