Ухвала суду № 28143039, 05.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1750/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Маслія В.І., Оксененко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС»(далі -позивач або ТОВ «ВАСТ-ТРАНС») звернулось до суду з позовом ( з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2007 № 0001232301/0, стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року у розмірі 335543,00 грн. та за березень 2007 року у сумі 56289,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за лютий 2007 року, за результатами якої складено Акт від 06.07.2007 № 397/23-1/30367782, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду січня 2007 року на суму 86147,00 грн.

Крім того, підприємством занижено суму податкових зобов'язань лютий 2007 року на суму 77214,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) лютого 2007 року на 56289,00 грн. та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду лютого 2007 року на 20925,00 грн. і завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на суму 107072,00 грн.

За наслідками перевірки податковий орган зазначив, що в результаті порушень по податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень і лютий 2007 року, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) та від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) період, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) податкової декларації за лютий 2007 року зменшується на 56289,00 грн. та становить 0,00 грн.

Вказане порушення впливає на суму бюджетного від шкодування заявлено ТОВ «Васт-Транс»по податковій декларації за березень 2007 року від 20.04.2007 № 22059.

На підставі Акта перевірки від 06.07.2007 № 00397/2301/30367782, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 20.07.2007 № 0001232301/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий і березень 2007 року в розмірі 163361,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку з яким погоджується колегія судів.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість»та Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», у редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Згідно п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, у ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з Stern-Transport Gmbh (Німеччина), що є пов'язаною особою як засновник ТОВ «Васт-Транс», що володіє 90,55 % статутного фонду. При аналізі та порівнянні цін на міжнародні автоперевезення вантажу, які здійсненні по замовленню компанії Stern-Transport Gmbh та по замовленню інших суб'єктів господарювання у аналогічних напрямках слідування, податковим органом встановлено відмінність у вартості даних послуг. На думку відповідача, позивачем занижено суму валового доходу по взаєморозрахунках з пов'язаною для позивача особою - Stern-Transport Gmbh.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач безпідставно порівнював, на його думку, ідентичні послуги, що надавалися позивачем, для встановлення ідентичної ціни, оскільки такі послуги не є ідентичними, у них різні умови оплати за такі послуги, а саме: на відміну від Договору на транспортне обслуговування в Договорі фрахтування чітко визначено, що базова ставка використання наданого транспортного засобу складає 50 Євро за один день використання, тоді як в п. 3.1 Договору на транспортне обслуговування ціни, відповідні кожному перевезенню зазначаються в разових заявках-дорученнях.

Відповідно до пп. 4.3.3 п.4.3 ст.4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697 і втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 20.08.2005 № 788.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звичайні ціни на міжнародні автомобільні перевезення та надання послуг з фрахтування автомобільного транспорту не встановлені уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку, і податковий орган не довів завищення позивачем звичайних цін, суд дійшов висновку, що позивач не порушив пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 06.06.2012, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС -залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 01 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Маслій В.І.

Оксененко О.М.