ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2012 р. Справа № 5017/1888/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
за участю представників сторін:Т. Дроботової- головуючого, Н. Волковицької Л. Рогач позивачаМанерова Ю.В. дов. від 19.07.2012 рокувідповідача Красовська Ю.Г. дов. від 17.01.2012 рокутретьої особи не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Донецька залізниця"на постановувід 16.10.2012 року Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5017/1888/2012 господарського суду Одеської областіза позовом Державного підприємства "Донецька залізницядоДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Одеська залізниця"про стягнення 45 830,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Одеська залізниця" про стягнення 45 830,00 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2012 року (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 45 830,00 грн. штрафу та відповідні судові витрати.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Доповідач Волковицька Н.О..
Постановою від 16.10.2012 року Одеський апеляційний господарський суд (головуючий суддя Журавльова О.О, судді Аленін О.Ю., Ярош А.І.) рішення господарського суду Одеської області скасував, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"У задоволенні позову Державного підприємства "Донецька залізниця" відмовити в повному обсязі".
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2012 р.
Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме статей 118, 112 Статуту Залізниць України, статей 32-34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.
На думку скаржника, оскільки вантажовідправник самостійно здійснював навантаження та зважування вантажу а також вносив відомості у перевізні документи відповідно до приписів 188, 122 Статуту Залізниць України він несе усю відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.
Від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року, а касаційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.12.2011 року зі станції відправлення Берегова (експ.) Одеської залізниці ДП "Морський торговельний порт "Южний" (відправник, відповідач, порт) на адресу одержувача -ПАТ "Авдієвський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) був відправлений вантаж -вугілля кам'яне, імпорт (високо-летучє коксуючеєся вугілля Wellmore) у кількості 344600 кг (маса нетто) у вагонах: № 57580821, вагою нетто - 69600 кг., тара - 23100 кг.; № 57579914, вагою нетто - 69400 кг., тара - 23100 кг., № 58670704, вагою нетто - 68950 кг., тара - 25000 кг., № 52171089, вагою нетто - 68350 кг., тара - 23800 кг., № 52267200, вагою нетто - 68300 кг., тара - 23800 кг., що підтверджується накладною № 40689713 (а.с. 8, т.1).
Відомість по зважуванню № 20829, в якій зазначено, що було проведено зважування вагонів, та виявлено, що у вагонах: № 57580821, вагою брутто -92700 кг., нетто - 69600 кг., тара - 23100 кг.; № 57579914, вагою брутто -92500 кг., нетто - 69400 кг., тара - 23100 кг., № 58670704, вагою брутто -93950 кг., нетто - 68950 кг., тара - 25000 кг., № 52171089, вагою брутто -92150 кг, нетто - 68350 кг., тара - 23800 кг., № 52267200, вагою брутто -92100 кг, нетто - 68300 кг., тара - 23800 кг., підписана см. начальника скл., зважувальщиком та прийомоздавачем.
18.12.2011 року вантажовідправником було надіслано до ДС Авдіївка заяву, в якій вантажовідправник просив на підставі статті 52 Статуту ЗДУ провести контрольне переважування двох вагонів з вугіллям: № 57579914 та № 57580821, які прибули по відправці № 40689713. Вказана заява скріплена печаткою вантажоодержувача.
На виконання вищезазначеної заяви 18.12.2012 року було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 4550 кг, а саме: у вагоні № 57579914 було виявлено різницю у вазі проти накладної № 40689713 в сторону зменшення на 2300 кг, у вагоні № 57580821 було виявлено різницю у вазі проти накладної № 40689713 в сторону зменшення на 2250 кг, про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт БН №689758/67 від 18.12.2011 року (а.с. 9, т.1). Відповідно до вказаного акта вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері зачинені, течі вантажу відсутні, навантаження в вагонах рівномірне на рівні бортів, маркування не порушено, об'єм кузовів 71м. куб. та 73 м. куб.
При повторному зважуванні недостача підтвердилась, в зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу штраф за невірне зазначення у накладній маси вантажу (а.с. 7, т.1) у розмірі п'ятикратної провізної плати за шість вагонів, а саме: вагонів № 68616721, № 68604750, № 68701331, № 63002901, № 57579914, № 57580821, на загальну суму штрафу 164410 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 4 статті 909, частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Організація навантаження вагонів у ДП "Морський торговельний порт "Южний" визначена Єдиним технологічним процесом роботи між портом та станцією Берегова ДП "Одеська залізниця".
Згідно з пунктом 3.5 Єдиного технологічного процесу роботи ДП "Морський торговельний порт "Южний" та ст. Берегова ДП "Одеська залізниця" зважування вагонів і дозування вантажів порт виконує на своїх вагах, локомотивом порту або залізниці за участю представників залізниці.
У даному випадку штраф нараховано за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, але при цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що дані зазначені у накладній 40689713 стосовно вагонів № 57579914 та № 575780821 збігаються із даними відомості зважування № 20829, підписаної працівниками залізниці, що також підтверджується листом Одеської дирекції залізничних перевезень станції Берегова ДП "Одеська залізниця" від 22.06.2012 року № 132.
Крім того, Одеська дирекція залізничних перевезень станція Берегова ДП "Одеська залізниця" вказаним листом повідомляло ДП "Морський торговельний порт "Южний", що нарахована станцією Берегова ДП "Одеська залізниця" у накопичувальній картці № 22120526 від 22.12.2011року сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагонів № 57579914 та № 57580821 згідно з актом переваження вагонів № 20829 від 15.12.2011року портом виплачена в повному обсязі за зважування вказаних вагонів.
Таким чином апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку, що за вказаних обставин комерційний акт БН № 689758/67 у розумінні статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України не є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній № 40689713 від 15.12.2011 року.
Заперечення позивача зводяться до намагань надати перевагу доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі № 5017/1888/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Судове рішення № 28142213, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1888/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: