Постанова № 28142130, 20.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5024/1127/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" від позивача: Самойленко О.І. від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явилисьна ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 рокута постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 рокуу справі№ 5024/1127/2011за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Демарк"доПриватного підприємства "Т.І.К."третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Рокун П.П.простягнення 23 624, 85 грн.за заявоюприватного підприємства "Т.І.К." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.12.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" (далі позивач) до Приватного підприємства "Т.І.К." (далі відповідач) задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 10 994, 70 грн. - кредитних коштів; 5 394, 33 грн. -відсотки за користування кредитом; 3 000 грн. -комісії, як з поручителя у відносинах за договором поруки № 35-065/1 від 19.11.2007 року, яким забезпечено зобов'язання Рокуна П.П. перед позивачем за кредитним договором № 36-065 від 19.11.2007 року, а також 193, 89 грн. витрати по сплаті державного мита та 193, 68 грн. - відшкодування витрат з інформаційно -технічного забезпечення судового процесу.

Всього за рішенням суду з відповідача підлягає стягненню 19 776, 60 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

03.04.2012 року по даній справі виданий відповідний наказ на примусове виконання рішення суду (т.1 а.с. 145).

10.07.2012 року відповідач звернувся до суду з заявою про визнання наказу виданого у даній справі таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що відповідач свої зобов'язання по даній справі виконав у добровільному порядку перерахувавши грошові кошти на рахунок стягувача.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року заяву відповідача задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ суду у справі № 5024/1127/2011.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року ухвала Господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року залишено без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що платіжним дорученням № 8 від 30.03.2012 року відповідач сплатив на користь позивача 33 776, 49 грн., зазначивши в якості призначення платежу: штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ. Листом № 10/05/12/2 від 10.05.2012 року на адресу ВДВС Великоолександрівського РУЮ (далі ВДВС) відповідач конкретизував призначення платежу за цим платіжним дорученням, вказавши, що 19 776, 60 грн. з 33 776, 49 грн. призначаються для оплати за наказом суду № 5024/1127/2011, решта -13 999, 89 грн. за наказом суду № 8/6/2011. Суди прийшли до висновку про те, що відповідач виконав рішення суду по даній справі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі, за заявою відповідача, рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року та відмовити відповідачу в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що висновок судів першої та апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується наявними в ній документами. Позивач вказує на те, що 30.03.2012 року на його рахунок від відповідача, згідно платіжного доручення № 8 надійшли кошти в сумі 33 776, 49 грн. з призначенням платежу: "штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ". Зазначені кошти були зараховані позивачем на погашення штрафних санкцій, стягнутих з відповідача рішенням суду, а саме пені, згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 31/248-09 від 01.10.2009 року. Суди при розгляді справи не врахували положення статті 42 Закону України "Про іпотеку".

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до виданого наказу у даній справі з відповідача підлягає стягненню 19 776, 60 грн.

30.03.2012 року платіжним дорученням № 8 на рахунок позивача відповідачем перераховано 33 776, 49 грн., в призначенні платежу зазначено: "штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ (т.2 а.с. 8), тобто відповідачем добровільно проведено погашення вимог за грошовими зобов'язаннями.

09.04.2012 року ВДВС була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу, який був виданий Господарським судом Херсонської області у даній справі і на підставі якого з відповідача підлягає стягненню 19 776, 60 грн.

Листом від 10.05.2012 року відповідач звернувся до ВДВС з клопотанням в якому зазначив, що платіжне доручення № 8 від 30.03.2012 року на суму 33 776, 49 грн. стосується оплати наказу № 5024/1127/2011 в сумі 19 776, 60 грн. та оплати наказу № 8/6/2011 в сумі 13 999, 89 грн.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 10) залучено лист ВДВС надісланий на адресу відповідача, в якому відповідач інформується щодо проведення звірки платежів по матеріалам зведеного виконавчого провадження.

ВДВС було направлено запит позивачу щодо визначення сум боргу з урахуванням добровільної сплати, а також повідомлено відповідача, що в нього станом на 17.05.2012 року борг перед ВДВС становить 30 387 грн. (виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій, витрати по виконанню зведеного виконавчого провадження).

Лист ВДВС свідчить про те, що за зведеним виконавчим провадженням виконувались накази судів видані у справах: № 31/248 від 20.10.2009 року та № 5024/1127/2011 від 03.04.2012 року (про виконання інших наказів судів у листі не повідомляється).

До матеріалів справи (т.2 а.с. 23-25) залучені копія рішення Господарського суду Дніпропетровського області від 01.10.2009 року по справі № 31/248-09 та наказ на примусове виконання рішення. Згідно наказу виданого у зазначеній справі звернуто стягнення на нерухоме майно відповідача, шляхом реалізації його на прилюдних торгах на суму 519 721, 02 грн., з яких: 397 313 грн. -сума кредиту; 76 499, 65 грн. -відсотки; 40 580, 35 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 5 328, 02 грн. -пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

02.02.2012 року ВДВС прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом № 31/248-09 (т.2. а.с. 26).

Відповідно до ст. 534 ЦК України в разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачується проценти і неустойка;

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Зазначеній нормі ЦК України судом не дано оцінки.

В матеріалах справи відсутній кредитний договір № 14/65 якій був предметом розгляду у справі № 31/248-09.

Судами не враховано та обставина, що згідно до рішення суду у справі № 5024/1127/2011 з відповідача не підлягає стягненню неустойка, відсотки за користування кредитом підлягають стягненню у сумі 5 394 грн., при цьому в платіжному дорученні № 8 від 30.03.2012 року зазначено призначення платежу: "штрафні санкції за рішенням суду".

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що судові рішення прийняті у справі № 5024/1127/2011 за заявою відповідача щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати приписи ст. 534 ЦК України та встановити чи передбачено сторонами в укладених ними договорах черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Демарк" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі № 5024/1127/2011 скасувати.

3. Справу № 5024/1127/2011 направити до Господарського суду Херсонської області для розгляду заяви Приватного підприємства "Т.І.К." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій