ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"20" грудня 2012 р. Справа № 16/5026/2461/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2012року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року
у справі № 16/5026/2461/2011 господарського суду Черкаської області
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
до відповідача 1 приватного підприємства "Ньютон-трейд"
відповідача 2 публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання частково недійсним іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності,
за зустрічним позовом приватного підприємства "Ньютон-трейд"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
третя особа публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси
за участю прокурора
про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Ньютон-трейд", публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, остаточно просило:
- визнати частково недійсним іпотечний договір від 08.02.2008 року № 7208Z5, р.№ 758 (зі змінами), укладений між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та приватним підприємством "Ньютон-трейд", в частині внесення до предмету іпотеки нерухомого майна -будівлі їдальні з підвалом (літ. Б.б) за адресою: вул. Хоменка, 15, м. Черкаси,
- зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подати реєстратору обтяжень -приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. письмове повідомлення про внесення змін до Державного реєстру іпотек з метою вилучення в запису № 6559039 від 08.02.2008 року об'єкта обтяження: їдальня з підвалом літ. Б.б, номер за РПВН 647476, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хоменка, 15,
- зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подати реєстратору обтяжень -приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. заяву про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 08.02.2008 року, внесеного на підставі іпотечного договору № 7208Z5, р.№758 від 08.02.2008 року (спірний об'єкт обтяження: їдальня з підвалом літ. Б.б, номер за РПВН 647476, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хоменка, 15).
У квітні 2012 року приватне підприємство "Ньютон-трейд" звернулось до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси про визнання права власності за приватним підприємством "Ньютон-трейд" на нерухоме майно: їдальню з підвалом (літ. Б,б), яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка, 15.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.05.2012 року (суддя Спаських Н.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року (головуючий суддя Куксов В.В., судді П.В. Авдєєв, Р.В. Федорчук) (т. 2, а.с. 190-196) у справі № 16/5026/2461/2011 первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.2, а.с. 95-104).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2012 року касаційну скаргу повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с 198-201).
Не погоджуючись із постановленими судовими актами, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 19.09.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 09.10.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 21.11.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Київському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.
Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначив, що строк подання касаційної скарги пропущений у зв'язку із усуненням недоліків, допущених при зверненні із касаційною скаргою вперше.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвала Вищого господарського суду України направлена сторонам 12.11.2012 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.
Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 751,10 грн., сплачений платіжним дорученням № 1220 від 09.10.2012 року, повертався публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2012 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається, тоді як сума 804,75 грн. судового збору, сплачена платіжним дорученням № 1356 від 19.11.2012 року, підлягає поверненню заявникові.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.
2. Повернути касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 16/5026/2461/2011 (з доданими до неї документами).
3. Справу № 16/5026/2461/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
4. Повернути публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, 22808607) з Державного бюджету України 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1356 від 19.11.2012 року.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Судове рішення № 28142109, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/5026/2461/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: