Постанова № 281404, 09.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.11.06р.

Справа № А27/256

За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

до Відкритого акціонерного товариства „Завод “Дніпропрес”, м. Дніпропетровськ

Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальбриз”, м Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

Суддя В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

представники:

від позивача –Васільєв В.О. дов. від 10.01.2006р. №206/10/08-09-15, Левченко В.П. дов. від 04.10.2006р. №23689/10/08-09-15

від відповідача 1 –Шуненко Н.Ю. дов. від 26.06.2006р. №31

від відповідача 2 – не з’явився

Суть спору:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства „Завод “Дніпропрес” та товариства з обмеженою відповідальністю „Стальбриз” про визнання недійсним договору №1/04-202 від 08.04.2002р. та стягнення з відповідача-1 на користь державного бюджету 75096,01грн. –вартості товарно-матеріальних цінностей, отриманих за спірним договором.

Позовні вимоги (з урахуванням уточнень) обґрунтовані тим, що:

- з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.49 ЦК УРСР із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003р. по справі №28/193 скасовано державну реєстрацію ТОВ „Стальбриз”, в зв’язку з ненаданням протягом року в органи державної податкової служби податкових декларації, документів бухгалтерської звітності;

- відповідно до листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №2003/17/26-30-1 від 28.07.2005р. та акту від 18.11.2005р. ТОВ „Стальбриз” останню податкову декларацію по ПДВ подавало за квітень 2002р., а спірний договір був здійснений та виконаний сторонами після винесення рішення господарського суду;

- у відповідача-2 виникли податкові зобов’язання з ПДВ по спірному договору у розмірі 12515,50грн., які не були сплачені;

- згідно акту перевірки знаходження суб’єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 21.01.2005р. ТОВ „Стальбриз” за юридичною адресою не знаходиться;

- неподання звітності, несплата податків і зборів відповідачем-2 свідчить про пряме ухилення від сплати податків, чим нанесено шкоду інтересам держави і суспільства.

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що:

- на момент укладення спірного договору відповідач-2 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та платник податків;

- ТОВ „Стальбриз” не було виключено з ЄДРПОУ, про що свідчить довідка головного управління статистики у Дніпропетровській області №05-03/151-2623 від 07.06.2005р.

- прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством до моменту виключення його з державного реєстру;

- позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач-2 не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно з довідкою головного управління статистики у Дніпропетровській області №05-03/151-2623 від 07.06.2005р. адресою відповідача-2 є: м. Дніпропетровськ, ж-м.Тополь-3, буд.19, кв.70. Саме за вказаною адресою направлялися ухвали суду від 11.09.2006р., 05.10.2006р., 24.10.2006р., 02.11.2006р.

В судовому засіданні 09.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд –

встановив:

08.04.2002р. між ТОВ „Стальбриз” (постачальник) та ВАТ „Завод Дніпропрес” (покупець) було укладено договір №1/04-2002. Відповідно до умов вказаного договору постачальник постачає покупцю товарно-матеріальні цінності, а покупець приймає та оплачує товар згідно специфікацій, які є невід’ємною частиною договору. Орієнтовано загальна вартість договору складає 500704,05грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ „Стальбриз” поставило на адресу ВАТ „Завод Дніпропрес” товарно-матеріальні цінності на загальну суму 75096,01грн., про що свідчать копії накладних №1/0912 від 09.12.04, №1/1701 від 17.01.05, №1/1301 від 13.01.04, №1/2702 від 27.02.04, №1/2901 від 29.01.04, №1/0302 від 03.02.04, №1/3009 від 30.09.04, податкових накладних №421 від 13.01.04, №428 від 29.01.04, №430 від 03.02.04, №435 від 27.02.04, №478 від 30.09.04, №503 від 09.12.04, №511 від 17.01.05.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до ст.49 ЦК УРСР (чинний на час укладення спірного договору) недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін –в разі виконання угоди обома сторонами –в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003р. по справі №28/193 скасовано державну реєстрацію ТОВ „Стальбриз”. Вказаним рішення встановлено, що підприємство протягом року не надавало в органи державної податкової служби податкових декларації, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до листа №20031/7/26-30-1 від 28.07.05, акту від 18.11.05 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відповідач-2 не подає до податкових органів податкові декларації та інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, починаючи з квітня 2002 року. З податкового обліку відповідач-2 не знятий, рахунки в КБ “Приватбанк” не закриті.

Згідно акту перевірки знаходження суб’єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 21.01.2005р. ТОВ „Стальбриз” за юридичною адресою не знаходиться.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об’єктів оподаткування, а також шляхом заниження об’єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об’єктів оподаткування.

Факти встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003р. по справі №28/193, додаткові докази по справі №А27/256 - недекларування фінансових результатів спірного договору свідчать про наявність з боку відповідача-2 при укладенні спірної угоди, мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Наведене дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. Такі дії суперечать вимогам ст.67 Конституції України.

Згідно з п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, за умови наявності в діях ТОВ „Стальбриз” мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи відповідача-1 щодо відсутності підстав для визнання договору недійсним.

Суд вважає, що податковим органом не пропущений строк для звернення з позовом, оскільки позивач дізнався про укладення спірного договору при проведенні документальної перевірки відповідача-1 згідно з актом від 03.08.2006р. і ВАТ “Дніпропрес” не доведено зворотне.

Враховуючи, що отримані за договором товарно-матеріальні цінності відсутні, суд при застосуванні наслідків визнання угоди недійсною, стягує з відповідача-1 на користь держави кошти.

За умови відсутності з боку ВАТ “Дніпропрес” перерахування коштів за спірним договором суд не застосовує наслідки визнання угоди недійсною у вигляді стягнення з коштів відповідача-2 на користь відповідача-1. В даному випадку не може враховуватись залік зустрічних однорідних вимог, проведений відповідачами, так як ВАТ “Дніпропрес” надавало товари (послуги) ТОВ „Стальбриз” за іншим договором.

Суд керується положеннями ст.49 ЦК УРСР, оскільки саме з датою укладення договору з метою завідомо суперечної інтересам держави і суспільства пов’язується його недійсність.

Положення статті 208 ГК України підлягають з урахуванням того, що постанова про визнання договору недійсним приймається 09.11.2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 ЦК УРСР, ст.208 ГК України, ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №1/04-202 від 08.04.2002р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Стальбриз” та відкритим акціонерним товариством „Завод “Дніпропрес”.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Завод “Дніпропрес” (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,139, код ЄДРПОУ 05748772, р/р 260030132061 в ДГРУ ПІБ, м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь державного бюджету 75096,01грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –14.11.2006р.