Ухвала суду № 28140375, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р.Справа № 1616/2а-3510/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 20.03.2012р. по справі № 1616/2а-3510/11

за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

до ОСОБА_1

про відшкодування виплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

14.11.2011 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м Полтаві ради, звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування виплаченої допомоги з відповідача в розмірі 4921 грн. 50 коп. на користь управління праці та соціального захисту населення Октябрського району у м. Полтаві ради.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.02.2012 року задоволено адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населенні виконавчого комітету Октябрської районної у м Полтаві ради до ОСОБА_1 про відшкодування виплачених коштів.

Стягнуто з ОСОБА_1 виплачену допомогу в розмірі 4921 грн. 50 коп. на рахунок №35419056001274 управлінню праці та соціальною захисту населення Октябрського району МФО 831019 код 03195317 -ЕДРПОУ.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 20.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувані дитину або місце проживання їх невідоме", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189, ст. ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню..

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав відповідно до п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувані дитину або місце проживання їх невідоме", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189 про стягнення з відповідача виплаченої тимчасової допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дітей, в розмірі 4921 грн. 50 коп.

Колегією суддів встановлено, що Ленінським ВДВС Полтавського міського управління юстиції видані довідки про неотримання аліментів, відповідно до якої ОСОБА_2 згідно матеріалів виконавчого провадження №0208 від 21.01.2002 року не отримувала аліменти від ОСОБА_1 за період 01.05.2006р. по 01.11.2006р., з 01.12.2006 по 01.06.2007р., з01.06.2007р. по 31.11.2007 р., з 01.12.2007 р. по 31.05.2008 р., з 01.06.2008 р. по 01.12.2008 р., згідно виконавчого листа № АЕ-82, виданого Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 11зворот, 14, 16, 20 зворот).

ОСОБА_2 зверталася із заявами до УПСЗН Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо призначення їй соціальної допомоги, а саме тимчасової державної допомоги дітям (7-8, 10-11, 18 зворот-19, 14 зворот-15, 16 зворот-17).

Як свідчать матеріали справи, тимчасову допомогу виплачено ОСОБА_2 з 01.12.2006 року по 31.05.2007 рік в сумі 160 грн.80 коп.; з 01.06.2007 року по 30.09.2007 року -178, 50 грн.; з 01.10.2007 року по 30. 11.2007 року -181,20 грн.; з 01.12.2007 року по 31.05.2008 року -181,20 грн.; з 01.06.2008 року по 30.06.2008 року - 203, 40 грн.,; з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року -204 грн.; з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року -210,30 грн.; з 01.12.2008 року Л 31.01.2009 року - 210,30 грн. відповідно до постанови КМУ №189 від 22.02.2006 року «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме».

У відповідності до ч. 8. ст.181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.181 Сімейного кодексу України).

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 186.

Відповідно до п.2 Порядку, тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

Згідно п. 12 Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував вимог ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 186, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Як свідчать письмові докази, закрито особовий рахунок з 01.02.2009 року у зв'язку з досягненням дитиною 18 річного віку. Допомога виплачена гр.ОСОБА_2 в загальній сумі 4921 грн.50 коп.

Матеріали справи містять листи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м Полтаві ради від 29.05.2009 р., 12.10.2009 р., 25.05.2010 р. на адресу ОСОБА_1 з щодо сплати у добровільному порядку коштів в сумі 4921 грн. 50 коп. відповідно до п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 186.

Оскільки відповідачем зазначена сума тимчасової допомоги у добровільному порядку сплачена не була, позивач лише 14.11.2011 року (згідно поштового відбитку поштового конверту) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції через порушення норм процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 20.03.2012р. по справі № 1616/2а-3510/11 за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради до ОСОБА_1 про відшкодування виплачених коштів - скасувати.

Прийняти ухвалу, якою позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.