Ухвала суду № 28140140, 05.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р.Справа № 2а-7551/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-7551/12/2070

за позовом Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012року адміністративний позов Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити Скасувати податкові повідомлення рішення від 19.03.2011 року № 00002752305 та № 00002762305. Стягнути з Державного бюджету на користь Спільного підприємства " Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 1293,55 грн.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.8 ст.138, 139 ПК України , ст.187 ПК України, п.198.2,198.3,198.6 ст.198, п.200.1-200.3 ст.200 ПК України , а отже висновки про заниження податоку на прибуток у сумі 60604,0 грн., про завищення податкові зобов'язання у розмірі 74296,0 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 125564,0 грн. необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 10.02.2012 року по 16.02.2012 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Хармат", ТОВ "ЮСАЕМ" їх реальності та повноти відображення в обліку за липень -вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.02.2012 року № 955/2305/32029020.

Перевіркою встановлено порушення п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.8 ст.138, 139 ПК України внаслідок чого підприємством завищено витрати за 3-4 квартали 2011 року у сумі 627819,0 грн. та доходи всього у сумі 371476,0 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 60604,0 грн.; ст..187 ПК України, що призвело до завищення податкові зобов'язання у розмірі 74296,0 грн.; порушення п.198.2,198.3,198.6 ст.198, п.200.1-200.3 ст.200 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 125564,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем для винесення податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року:

- № 0002752305, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 68750,00 грн., в т.ч. основний платіж 55000,0 грн., штрафні санкції 13750,0 грн.

- № 0002762305, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 60604,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення -рішення, відповідно до приписів ст.56 ПК України, за результати якого податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало те, що за результатами проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Хармарт" щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період серпень 2011 р., отриману листом № 5819/7/23-218 від 04.11.2011 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з тих підстав, що вказане підприємство з адресою не знаходиться, здійснює безпідставне коригування податкових зобов'язань та має ознаки умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, що стало підставою для висновку про відсутність реальності господарських операцій по ланцюгу постачання та відповідно донараховані податкові зобов'язання та визначені штрафні санкції

Також, за результатами проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЮСАЕМ" щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період липень-вересень 2011року, акт перевірки Харківської ОДПІ від 15.11.2011 року № 2576/234/33010817, встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з тих підстав, що вказане підприємство з адресою не знаходиться, здійснює безпідставне коригування податкових зобов'язань та має ознаки умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, що стало підставою для висновку про відсутність реальності господарських операцій по ланцюгу постачання та відповідно донараховані податкові зобов'язання та визначені штрафні санкції.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається , що основною Основними видами діяльності підприємства за КВЕД згідно довідки статистики є оптова торгівля машинами та устаткуванням; виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; пасажирський та вантажний авіаційний транспорт

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП "Хармарт" та ТОВ "ЮСАЕМ".

Між СП «Інженерно-авіаційна служба» ТОВ і ТОВ «ХАРМАРТ» було укладено договір поставки від 15 липня 2011 року № 20/11. В рамках цього договору було отримано:

- Виріб УС 6-02 у кількості 1 шт., виріб УД-1 у кількості 1 шт., комплект вузлів до виробу НРЗВМТ у кількості 1 комплект, комплект виробу ГП-21 у кількості 1 комплекту відповідно до видаткової накладної № РН-150701 від 15.07.2011 року на суму 414066,0грн. , податкової накладної № 115 від 15.07.2011 року на суму ПДВ 69011,00 грн.

- Гермовиводи ГП21-950 у кількості 24 шт., привід -генератор ГП-21 2-га категорія у кількості 5 шт. відповідно до видаткової накладної № РН-090902 від 09.09.2011 року на суму 9316,80 грн., податкової накладної № 99 від 09.09.2011 року на суму ПДВ 1552,80грн.

Розрахунки за товар було здійснено у безготівковій формі грошовими коштами у сумі 141066,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №649 від 22.08.2011 року , у сумі 4000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №689 від 14.10.2011року, у сумі 5316,80 грн. за платіжним дорученням №702 від 01.11.2011 року.

Перевезення товару здійснювалось автотранспортом СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 0701 від 15.07.2011 року, № 0901 від 09.2011 року.

Придбані у ТОВ «ХАРМАРТ» вироби та запчастини були реалізовані:

- ДП ХМЗ «ФЕД» за договором №66Х/07-205, що підтверджується задатковою накладна № РН-0000031 від 14.09.2011 року на суму 1323,36 грн., податковою накладною на суму ПДВ 220,56 грн. №34 від 14.09.2011 року , товарно-транспортною накладною №146657 від 14.09.2011 року - 24 шт. Гермовиводи ГП21-950. Оплата отримана у безготівковій формі за платіжним дорученням №8908 від 13.09.2011 року в гумі 1323,36 грн.

- ДП ХМЗ «ФЕД» за договором №82Х/10-205 , що підтверджується видатковою накладною № РН-0000024 від 29.07.2011 року на суму 418000,00 грн., податкова накладна на суму ПДВ 69666,66 грн. №28 від 29.07.2011 року, товарно-транспортна накладна №146671 від 29.07.2011 року: комплект вузлів до виробу ИРЗВМТ -1 шт., комплект виробу ГП-21 -1 шт. Оплата отримана у безготівковій формі за платіжними дорученнями №1397 від 10.08.2011 року в сумі 412000,00 грн., №7650 від 10.08.2011 року в сумі 6000,00 грн.

- ДП ХМЗ «ФЕД» за договором №82Х/10-205, що підтверджується видатковою накладною № РН- 0000036 від 03.10.2011 року на суму 85850,00 грн. , податковою накладною на суму ПДВ 1430,00 грн. №40 від 03.10.2011 року, товарно-транспортна накладна №1001 від 03.10.2011року: привід -генератор ГП-21 2-га категорія - 5 шт. Оплата отримана у безготівковій формі за платіжним дорученням №11230 від 07.11.2011 року в сумі 8580,00 грн.

- ДП «АНТОНОВ», що підтверджується видатковою накладною № рн-0000022 від 19.07.2011 року на суму 17868,00 грн. , податковою накладною на суму ПДВ 2978,00 грн. №26 від 08.07.2011 року, товарно-транспортною накладною №0702 від 19.07.2011 року, рахунком №СФ-0000023 від 14.06.2011 року на суму 17868,00 грн.. : виріб УС 6-02 -1 шт., виріб УД-1 -1 шт. Оплата отримана у безготівковій формі за платіжним дорученням №4719 від 07.07.2011 року в сумі 17868,00 грн.

Між СП «Інженерно-авіаційна служба» ТОВ і ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» було укладено договір від 20 червня 2011 року № 19/11.

В рамках цього договору було отримано наступні послуги:

Послуги з контролю товару по якості і кількості, сортування та упаковка товару за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000116 від 01.07.2011 року на суму 270000,00 грн., податковою накладною № 37 від 01.07.2011 року на суму ПДВ 45000,00 грн..

Послуги з контролю товару по якості і кількості, сортування та упаковка товару за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000180 від 15.08.2011 року на суму 60000,00 грн., податковою накладною № 211 від 15.08.2011 року на суму ПДВ 10000,00 грн.

Розрахунки за отримані послуги здійснені грошовими коштами у сумі 325200,00 грн. за платіжним дорученням №687 від 11.10.2011 року, у сумі 4800,00 грн. за платіжним дорученням №658 від 05.09.2011 року.

ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» надавало послуги з контролю товару по якості та якості, послуги з сортування та упаковки товару, придбаного у ЗАТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" (Росія) за довором №24/П-11 від 20.04.2011 року та ВМД №807010001/2011/126420 зс 30.06.2011 року на суму 15195317,16 рос. рублів.

Даний товар використовується у авіаційній галузі, тому вимоги до його якості, маркування та пакування є доволі жорсткими.

Розрахунки за отриманий товар здійснені грошовими коштами у сумі 3600000,00 рос. рублів за платіжним дорученням №2 від 27.04..2011 року, у сумі 3531000,00 рос. рублів за платіжним дорученням №3 від 03.08.2011 року, у сумі 8000000,00 юс. рублів за платіжним дорученням №4 від 10.11.2011 року, у сумі 54317,16 рос. рублів за платіжним дорученням №717 від 14.11.2011 року .

Після виконання ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» послуг з контролю товару по якості та кількості та послуг з сортування та упаковки, даний товар реалізовано ТОВ "Епілон" за договором поставки №9/11 від 31.03.2011 року та за видатковими накладними: №РН-0000017 від 01.07.2011 року на суму 5228036,00 грн, податкова накладна на суму ПДВ 43348,33грн. №12 від 11.04.2011 року , на суму ПДВ 147076,40 грн. №13 від 12.04.2011 року ,на суму ПДВ 162170,32 грн. №14 від 13.04.2011 року, на суму ПДВ 155822,63 грн. №15 від 14.04.2011 року , на суму ПДВ 131694,80 грн. №21 від 24.06.2011 року, на суму ПДВ 115521,79 грн. №22 від 25.06.2011 року, на суму ПДВ 115521,79 грн. №23 від 29.06.2011 року, на суму ПДВ 183,28 грн. №25 від 01.07.2011 року , довіреність №15 від 01.07.2011 року; №РН-0000032 від 16.09.2011 року на суму 303154,78 грн., податкова накладна на суму ПДВ 50525,80 грн. №35 від 16.09.2011 року, №РН-0000033 від 19.09.2011 року на суму 434823,07 грн. , податкова накладна на суму ПДВ 72470,51 грн. №36 від 19.09.2011 року ;№РН-0000034 від 20.09.2011 року на суму 562369,79 грн. , податкова накладна на суму ПДВ 93728,29 грн. №37 від 20.09.2011 року; №РН-0000035 від 21.09.2011 року на суму 522197,15 грн. та податкова накладна на суму ПДВ 87032,86 грн. №38 від 21.09.2011 року, довіреність №19 від 16.09.2011 року.

Оплати отримані у безготівковій формі за платіжними дорученнями №417 від 11.04.2011 року в сумі 260089,98 грн., №418 від 12.04.2011року в сумі 882458,40 грн. , №422 від 13.04.2011 року в сумі 973021,92 грн., №423 від 934935,76 грн., №485 від 24.06.2011 року в сумі 790168,80 грн., №487 від 25.06.2011 року в сумі 693130,74 грн., №488 від 29.06,2011 року в сумі 693130,74 гри. , №612 від 16.11.2011року в сумі 434823,07 грн., №609 від 15.11.2011 року в сумі 460802,80 грн., №604 від 14.11.2011 року в сумі 490500,82 грн., №596 від 09.11.2011 року в сумі 437517,76 грн.

Для здійснення господарської діяльності на підставі договору оренди №010/10 від 01.01.2010 р. Спільне підприємство «Інженерно-авіаційна служба» ТОВ орендує у ТОВ « Транстех лімітед» приміщення під склад за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 4. , що підтверджено Актами виконаних робіт . Оплати за надані послуги з оренди приміщення здійснені в безготівковій формі за платіжними доручнями .

На час здійснення вищезазначених торгівельних операцій Спільне підприємство «Інженерно- авіаційна служба» ТОВ користувалося автомобілем марки УАЗ 3163-013, реєстраційний номер: НОМЕР_1 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 26.08.2009 року , укладеного з ОСОБА_3.

Факт надання послуг з оренди автомобіля за червень-жовтень 2011 року підтверджується актами виконаних робіт , оплата здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних доручень , які містяться в матеріалах справи.

Надані позивачем до матеріалів справи первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" відповідають встановленим вимогам до їх складання, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704.

Колегія суддів зазначає, що укладання вищезазначених договорів було зумовлено економічною доцільністю та має безпосереднє відношення до фінансово-господарської діяльності позивача.

ПП "Хармарт" та ТОВ "ЮСАЕМ" на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Щодо посилань представника відповідача на завищення вартості послуг отриманих за договором з ТОВ "ЮСАЕМ", як підстави відмови у задоволенні позовних вимог , колегія суддів зазначає, що вказана обставини як вбачається із акту перевірки не була предметом дослідження під час проведення перевірки, а тому не досліджується судом при розгляді справи, оскільки під час судового розгляду суд перевіряє ті документи, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ПП "Хармарт" та ТОВ "ЮСАЕМ" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару у ПП "Хармарт" та ТОВ "ЮСАЕМ" до складу валових витрат та податкового кредиту .

Посилання відповідача на висновоки акту від податкового органу щодо перевірки контрагентів позивача - ПП "Хармарт" та ТОВ "ЮСАЕМ", яким встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат і нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.03.2011 року № 00002752305 та № 00002762305 не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-7551/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.