Ухвала суду № 28139229, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К-29631/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року

у справі № 2а-14711/10/0570

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова адміністрація у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (позивач) до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж»(відповідач) задоволено. Зобов'язано АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»допустити бригаду працівників, визначених у направленні на перевірку № 1972 від 08 жовтня 2009 року, до проведення планової виїзної перевірки Відокремленого підрозділу Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж»№ 449 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року в рамках повноважень органів державної податкової служби.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем наявності правових підстав для проведення планової перевірки МСУ «Електромонтаж» № 449 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року апеляційну скаргу АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року та залишення без змін постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 2023 від 08 жовтня 2009 року призначено проведення планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) МСУ «Електромонтаж»№ 449 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, а також винесено направлення № 1972 від 08 жовтня 2009 року на проведення виїзної планової перевірки управління в період з 12 жовтня 2009 року по 06 листопада 2009 року складом перевіряючих: головний державний податковий ревізор-інспектор відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Амеліна О.В., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу супроводження податкового аудиту великих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації у Донецькій області Гайдей О.О., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Середа Т.А., головний державний податковий інспектор відділу економічного аналізу та прогнозування Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Звонарьова О.В., заступник начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Шимков І.І., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ковальов Р.Г., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Мошко Ю.А., старший державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Саганов О.П., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності Морозова Д.І.

В свою чергу, начальником МСУ «Електромонтаж»№ 449 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»та головним бухгалтером підприємства не допущено до проведення перевірки головного державного податкового ревізора-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Амеліну О.В. та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу супроводження податкового аудиту великих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Донецькій області Гайдея О.О., у зв'язку з чим позивачем складено акт про відмову від допуску до перевірки № 280/23-2/01417038 від 12 жовтня 2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на день прийняття судом першої інстанції судового рішення термін проведення перевірки, строк дії наказу та направлення сплинули, а податковим органом не вжито заходів щодо визначення інших строків для фактичного здійснення перевірки.

Разом з тим, судами не враховано, що чинним на час звернення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з позовною заявою законодавством не передбачено право податкового органу на звернення до суду з вимогами, які є предметом позову в даній справі, у зв'язку з чим її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

А тому, судам необхідно було відмовити у відкритті провадження у справі за зазначеним адміністративним позовом, а у разі відкриття провадження -закрити його у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з позовною заявою) передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та і інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з позовною заявою) до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час звернення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з позовною заявою; далі -Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

При цьому, з метою реалізації встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону № 509-XII компетенції, у разі якщо особи, стосовно яких здійснюється контроль, перешкоджають в реалізації вказаних повноважень, у органів державної податкової служби наявні важелі впливу, зокрема, передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час звернення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з позовною заявою) та іншими законами.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 11 статті 10, пунктів 17, 18 статті 11 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а також про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Згідно з частиною 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року скасувати із закриттям провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.