Ухвала суду № 28139215, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Київ К-30665/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмедстиль»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року

у справі № 2а-13514/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмедстиль»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмедстиль»(позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (відповідач), в якому просило визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, а також визнати незаконними та скасувати рішення № 0002182344 від 18 травня 2010 року та № 0002172344 від 18 травня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено перевірку стоматологічної поліклініки, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0206/05/62/23/23602061 від 26 квітня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0002172344 від 18 травня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 640,00 грн., та № 0002182344 від 18 травня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 880,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 128,00 грн.

Крім того, встановлено порушення ТОВ «Донмедстиль» пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі -Положення) з огляду на неоприбуткування у встановленому порядку готівкових коштів за 16 квітня 2010 року в розмірі 104,00 грн. та за 23 квітня 2010 року в розмірі 72,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з частинами 7, 8 статті 11-1 Закону № 509-XII позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Статтею 15 Закону № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 11-2 Закону № 509-XII посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб'єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб'єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

Отже, у разі ненадання працівниками податкового органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до її проведення. Разом з тим, недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, що виявлені в ході її проведення.

При цьому, як встановлено судами, позивачем посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до проведення перевірки допущено, що свідчить про фактичну згоду на її проведення.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що факт порушення ТОВ «Донмедстиль»вимог пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується актом інвентаризації коштів, що знаходяться в касі стоматологічного центру, складеним адміністратором ТОВ «Донмедстиль»ОСОБА_3, в якому вказано суму залишку готівки в касі в розмірі 588,00 грн., денним Х-звітом реєстратора розрахункових операцій за 26 квітня 2010 року на суму в розмірі 460,00 грн., а також письмовими поясненнями, наданими адміністратором стоматологічного центру ОСОБА_3, в яких вона зазначила, що помилково поклала до каси свої особисті гроші.

В свою чергу, відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення визначено, що оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт неоприбуткування у встановленому порядку готівкових коштів за 16 квітня 2010 року в розмірі 104,00 грн. та за 23 квітня 2010 року в розмірі 72,00 грн. підтверджується дослідженими судами Z-звітами реєстратора розрахункових операцій № 1674 та № 1679, копією книги обліку розрахункових операцій, копією касової книги та, відповідно, не заперечується позивачем.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмедстиль»відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.