Постанова № 28138865, 18.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5017/3462/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Воронюка О.Л., Лашина В.В.

(склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду №999 від 17.12.2012р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПП „Берег" - не з'явився;

від Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс" -Шимбарьов О.В. -по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Берег"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 05 грудня 2012 року про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою суду від 30.11.2012р.

по справі №5017/3462/2012

за позовом Приватного підприємства „Берег"

до Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс"

про зобов'язання виконати певні дії для відновлення становища, яке існувало до порушення

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.12.12 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У листопаді 2012р. Приватне підприємство „Берег" (надалі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс" (надалі -відповідач, Концерн) з позовом, в якому просило зобов'язати відповідача виконати дії для відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме: зобов'язати відповідача обладнати у приміщенні робочі місця офісних працівників позивача, які надати ПП „Берег" для здійснення професійної діяльності по наданню населенню послуг по законодавчому оформленню документів незавершеного будівництва протягом робочого часу у робочі та при необхідності у вихідні дні на весь термін дії договору, здійснити технічне забезпечення наданих ПП „Берег" робочих місць протягом робочого часу, зі збереженням всіх його елементів у неробочий час.

В обґрунтування позовних вимог ПП „Берег" зазначило, що 01.03.2009р. між сторонами укладено договір про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників №29р, відповідно до якого Концерн надав позивачу 3 робочих місця офісних працівників для здійснення професійної діяльності ПП „Берег" за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а. В подальшому договір продовжувався, строк дії договору продовжено до 01.05.2013р. Проте у жовтні 2012р. відповідач перестав допускати працівників ПП „Берег" на робочі місця, які надавались у відповідності до вищезазначеного договору. Відповідач не повідомив про розірвання договору, як то передбачено п.п.4.4,6.2 договору №29р. від 01.03.2009р. А тому з посиланням на ст.193,ч.2 ст.20 ГК України, ст.ст.525,526 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2012р.порушено провадження у справі за позовною заявою ПП „Берег".

30.11.2012р. ПП „Берег" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі" Концерну „Військторгсервіс" та третім особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з перешкодою в допуску ПП „Берег" до робочих місць офісних працівників, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а, та виселенню ПП „Берег" з офісних приміщень, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а, до винесення рішення по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2012р. (суддя Меденцев П.А.) на підставі ст.66,67 ГПК України вжито заходів по забезпеченню позову шляхом заборони Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі" Концерну „Військторгсервіс" та третім особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з перешкодою в допуску ПП „Берег" до робочих місць офісних працівників, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-А, та виселенню ПП „Берег" з офісних приміщень, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а, до винесення рішення по справі за позовом ПП „Берег" до Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі" Концерну „Військторгсервіс".

Ухвала суду вмотивована тим, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ПП „Берег" та його працівників, яке знаходиться у відповідача на момент пред'явлення позову на робочих місцях за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а, може зникнути на момент виконання рішення, та тим, що невиконання відповідачем умов Договору №29р. від 01.03.2009р. порушує роботу ПП „Берег", що негативно впливає на підприємницьку діяльність позивача, що виражається у недоотриманні прибутку підприємством, зменшенні заробітної плати працівників ПП „Берег".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012р. (суддя Меденцев П.А.) на підставі ст.68 ГПК України скасовано заходи щодо забезпечення позову ПП „Берег", що вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2012р. про забезпечення позову по справі №5017/3462/2012.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована посиланням на те, що при дослідженні справи за наявними матеріалами, встановлено, що умови та обставини, які були підставою для забезпечення позову -відпали, та жодним чином не утруднюють чи роблять неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.

Не погодившись з ухвалою про скасування заходів забезпечення позову, ПП „Берег" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржену ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив ті ж самі обставини, що і у позовній заяві а також послався на те, що ухвала від 05.12.2012р. винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скасовуючи ухвалу від 30.11.2012р. про забезпечення позову, суд не в повному обсязі врахував обставини справи, зробив хибний та передчасний висновок про скасування заходів вжитих до забезпечення позову та не звернув увагу на те, що на даний час відповідач звернувся до Державної виконавчої служби України із заявою по примусовому виселенню ПП „Берег" з офісних приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 4-а.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2012р апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Представник скаржника до судового засідання не з'явився, директор ПП „Берег" подав до суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що він знаходиться на лікарняному та не має можливості прибути в судове засідання. Судом апеляційної інстанції розглянута дана заява та відмовлено у її задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю та спливом строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу, встановленого ст.102 ГПК України.

Представник Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс" заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженої ухвали, про що зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс", обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника з огляду наступного.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; виконання рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" містяться, зокрема, наступні роз'яснення: „У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу".

Пункт 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначає - „Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу".

Розглядаючи заяву ПП „Берег" про забезпечення позову в той же день, коли було порушено провадження по справі (30.11.2012р.) суд першої інстанції на підставі доданих до позовної заяви матеріалів та заяви про забезпечення позову дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

В той же час, приймаючи 05.12.2012р. ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, господарський суд Одеської області діяв в межах повноважень, наданих йому діючим законодавством, а саме ст.68 ГПК України, відповідно до якої питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За цих обставин, вмотивувавши скасування вжиття заходів забезпечення позову ПП „Берег" встановленням того, що умови та обставини, які були підставою для забезпечення позову відпали, місцевий господарський суд зробив правильні висновки, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги стосуються необхідності збереження дії заходів забезпечення позову, вмотивованої тим, що відповідач не виконує умови договору №29р від 01.03.2009р. щодо надання робочих місць працівникам позивача.

Оскільки така необхідність має бути виявлена та встановлена судом при вирішенні спору по суті згідно з заявленими позовними вимогами, потребу у подальшій дії вжитих ухвалою від 30.11.2012р. заходів суд першої інстанції обґрунтовано визнав відсутньою та правильно скасував заходи до забезпечення позову оскарженою ухвалою.

Посилання скаржника на намір Концерну виселити ПП „Берег" з офісного приміщення у примусовому порядку судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки свідчать лише про мотиви заявлення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (запобігання виселенню ДВС України ПП „Берег" з офісних приміщень, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Успенська,4-а).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає оскаржену ухвалу від 05.12.2012р. без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 05.12.2012р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.12.12 р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Воронюк О.Л.

Суддя Лашин В.В.