Рішення № 28138272, 12.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2012 р. Справа №18/1903/12

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", адреса: вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Комунального підприємства "Теплоенерго", адреса: вул.Чапаєва, 68, м.Кременчук, Полтавська область, 39617

про стягнення 2 548 554,08 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача: Бережко С.І., дов. в протоколі

від відповідача: Грак С.С., дов. в протоколі

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу №14/2458/11 від 30.09.11р. в сумі 2 548 554,08 грн., з них 2 043 432,05 грн. - основного боргу, 186 763,33 грн. - пені, 260 788,34 грн. - 7% штрафу, 17 619,39 грн. - інфляційних втрат, 39 950,96 грн. - 3% річних.

29.10.12 р. від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення (вх. № 14301д), в якій він посилається на те, що господарським судом Полтавської області ухвалено рішення по справі № 18/1903/12, яким задоволено позовні вимоги ПАБ НАК "Нафтогаз України" про стягнення 2 043 432,05 грн. основного боргу, штрафних санкцій та 50 972,00 грн. судових витрат.

В судовому засіданні 12.12.12р. представник відповідача наголосив на тому, що у заяві про відстрочку виконання рішення вищезазначений абзац 1 було викладено помилково і рішення по даній справі судом не приймалось.

Також відповідач у заяві про відстрочку виконання рішення посилається на те, що на виконання ст. 23 ЗУ "Про Державний бюджет на 2012рік" постановою КМУ № 517 від 11.06.12р. зі змінами затверджено "Порядок та умови надання у 2012р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв"язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", яким для КП "Теплоенерго" виділено субвенції в сумі лише 508 936 грн. замість необхідних 9 366 226 грн.

Отже, як вказує відповідач, термін надання субвенції на покриття різниці в тарифах на теплову енергію і, відповідно, термін реальності розрахунку залежить тільки від Держави.

Сплачувати нараховані стягувачем пеню, інфляційні, 3% річних та судові витрати підприємство також не може, оскільки відповідно до постанови КМУ від 01.06.11р. №860 "Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги" КП "Теплоенерго" органами державної влади затверджується завідомо нерентабельний тариф.

Негайне стягнення заборгованості шляхом блокування рахунків призвело б до вкрай негативних наслідків соціального та техногенного характеру для міста Кременчука, неможливості виплати заробітної плати на підприємстві, звільнення працівників, неможливості продовження опалювального періоду в Крюківському районі міста і т.п., що суперечить засадам ст. 3 Конституції України, всемірне дотримання яких належить до загальнодержавних інтересів відповідно до ст. 3 Закону України "Про основи національної безпеки України".

Позивач просить суд надати відстрочку виконання рішення до завершення опалювального періоду -до 15 квітня 2013 року.

27.11.12р. від позивача надійшло заперечення про надання відстрочки виконання рішення (вх. №15713д) з додатковими документами для залучення до матеріалів справи, в якому позивач зазначив, що наведені відповідачем обставини не є винятковими, а невиконання рішення суду негативно відзначиться на матеріальному становищі позивача.

Представник позивача на вимогах наполягає.

Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись на те, що КП "Теплоенерго" знаходиться в скрутному фінансово-економічному стані, є збитковим підприємством і не в змозі з об"єктивних причин негайно розрахуватися за придбаний природний газ, а тим більше сплатити штрафні санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.12.12р. вимоги позивача визнав і просить зменшити розмір пені та надати відстрочку виконання рішення до 15.04.13р.

В судовому засіданні 27.11.12р. оголошена перерва до 12.12.12р. до 10-30 годин.

В судовому засіданні 12.12.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", яка згідно п.2 статуту НАК «Нафтогаз України»є Публічним акціонерним товариством (продавець) (далі-позивач) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" (покупець) (далі-відповідач) був укладений договір №14/2458/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.11р., який діє в частині реалізації газу з 01.10.11р. до 31.12.12р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості, та укладені додаткові угоди до цього договору № 1 від 30.09.11р., №2 від 12.10.11р.

Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору продавець зобов"язувався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011р. та у 2012р. імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі-газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов"язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.10.11р. по 31.12.12р. газ в обсязі до 4 273 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).

Відповідно пункту 2.1.1. договору обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов"язану з правом власності на газ.

На виконання умов договору, протягом жовтня 2011р. - січня 2012р. позивач відповідачеві передав природний газ на загальну суму 5 199 317, 13 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.11р, 30.11.11р., 31.12.11р. та 31.01.12р. (копії актів в мат. справах додаються), довідкою щодо кінцевого сальдо відповідача за період з 01.10.11р. по 31.07.12р. та довідкою щодо операцій із відповідачем за період з 01.10.11р. по 31.07.12р. (в мат. справах додаються).

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 023, 50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 700,76 грн.

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн.

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу №14/2458/11 від 30.09.2011 р. з 01.10.2011 р. викладено п. 5.2. в наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4 139,57 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.».

12.10.11р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 до цього договору, якою змінено пункт 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.2. додаткової угоди ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживаючі об"єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.

Відповідно до п. 6.1. цього договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач частково розрахувався з позивачем в розмірі 3 155 885,08 грн. (розрахунок в мат.справи додається), внаслідок чого станом на 30.08.12р. утворилась заборгованість в розмірі 2 043 432,05 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 043 432,05 грн. обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Позивач до відповідача звертався з вимогою № 26/2-5-12 від 31.08.12р., яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивач відповідачеві нарахував пеню в сумі 186 763,33 грн. за період з 14.11.11р. по 23.03.12р.

Відповідач просить зменшити розмір пені.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище підприємства суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Санкції за прострочку виконання грошових зобов"язань передбачені статтями 217, 230, 231 ГК України.

Згідно ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов"язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов"язання за будь-яких обставин.

Крім того, ч.2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов"язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

З огляду на вищезазначене вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 186 763,33 грн. підлягає задоволенню.

Також позивачем відповідачеві нарахований штраф в розмірі 7% у сумі 260 788,34 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, сума інфляції за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. становить 17 619,39 грн. та 3% річних за період з 14.11.11р. по 23.03.12 становить 39 950,96 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про відстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 8 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

Згідно ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (№ 4282-VI від 22.12.2011 року) перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно протоколу № 2 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області від 27.06.2012 року (копія протоколу в мат. справи) узгоджений обсяг заборгованості Комунальному підприємству "Теплоенерго" м. Кременчука для проведення розрахунків з різниці в тарифах за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що утворилась за 2011 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 у сумі 9 366 266 грн.

Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації № 05-06/2015 від 06.08.2012 року (копія листа в мат. справи) відповідачу був встановлений розмір субвенції для покриття різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами лише на суму 508934 грн.

Вказані обставини свідчать про неможливість вчасного проведення розрахунків з позивачем за поставлений відповідачеві природний газ з об'єктивних причин.

Нормами постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" для підприємств, які надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, порядок формування відповідних тарифів не передбачає можливості спрямування грошових надходжень на інші потреби, окрім оплати спожитого на виробництво теплової енергії природного газу, електричної енергії, води, а також виплати заробітної плати та сплати соціальних внесків, що також ускладнить виконання рішення господарського суду по даній справі.

Судом також взято до уваги тяжке фінансове становище підприємства відповідача, його збиткову діяльність.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що негайне виконання даного рішення суду може потягнути негативні наслідки як техногенного, так і соціального характеру, як для окремих фізичних та юридичних осіб, так і для міста Кременчука в цілому, суд вважає за необхідне надати відстрочку виконання рішення до закінчення опалювального сезону, тобто, до 15.04.2013 року.

На підставі матеріалів справи, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго", адреса: вул.Чапаєва, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 36617, код ЄДРПОУ 31700972 на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", адреса: вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720, р/р №260053012609 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, код ЄДРПОУ банку 00039002 - 2 043 432,05 грн. - боргу, 186 763,33 грн. - пені, 260 788,34 грн. - 7% штрафу, 17 619,39 грн. - інфляційні втрати, 39 950,96 грн. - 3% річних, 50 971,08 грн. - судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду по справі № 18/1903/12 до 15.04.2013р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", адреса: вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720, р/р №260053012609 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, код ЄДРПОУ банку 00039002 з Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 0,92 грн. зайво сплачених коштів по сплаті судового збору.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 грудня 2012 року.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України