Рішення № 28138263, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/10177-2012 11.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»До Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»Простягнення 104 033 693,50 грн.

Головуючий суддя Борисенко І.І.

Судді Літвінова М.Є.

Ващенко Т.М.

Представники:

Від позивача Марковська В.В. -за дов.

Від відповідачів Слюсар С.А. -за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»98 702 111,28 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 147 190,96 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 4 858 706,72 грн. пені, 83 031,78 грн. інфляційної складової, 242 652,73 грн. 3% річних, а всього 104 033 693,50 грн. заборгованості за договором № 678 від 24.12.1990р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.10.2012р., визначено склад суддів для колегіального розгляду справи № 5011-4/10177-2012.

В процесі колегіального розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, оскільки відповідачем 17.07.2012р. сплачено 82 819,52 грн., відповідно до Заяви позивач просить стягнути з відповідача 97 283 711,28 грн. основного боргу за активну електричну енергію, 83 499,39 грн. інфляційної складової, 241 481,27 грн. 3% річних, 4 855 069,84 грн. пені, а всього 102 463 761,78 грн. заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 102 463 761,78 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 11.10.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.95 № 31, 31.08.95 № 177 та від 29.09.95 № 176 реорганізовано у філіал АК «Київенерго», яка є правонаступником його майна, прав та зобов'язань, та Бортницькою станцією аерації було укладено договір від 24.12.90 № 678 на використання електричної енергії.

Наказом ВАТ Акціонерна компанія «Київводоканал»від 18.12.2001 №207 Бортницьку станцію аерації ліквідовано шляхом приєднання до департаменту експлуатації каналізаційного господарства Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», яка є правонаступником її майнових прав.

Департамент експлуатації каналізаційного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»листом від 18.02.2002 № 6/265 повідомив про заміну назви і платіжних реквізитів у Договорі у зв'язку з тим, що є правонаступником Бортницької станції аерації.

За таких умов належним відповідачем є ВАТ (в подальшому змінено на ПАТ) Акціонерна компанія «Київводоканал», яке несе відповідальність за зобов'язаннями згідно з договором № 678.

Згідно з умовами договору від 24.12.90 № 678 Київенерго відпускає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

21.12.2009 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 678 від 24.12.1990. відповідно до якої викладено спірний договір у новій редакції, з протоколом розбіжностей від 29.01.2010р.

Відповідно до пп. 2.1 Договору, Позивач постачає Відповідачу електричну енергію, а останній, згідно пп. 4.1., зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 1 додатку 2 до Договору, Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 30 числа попереднього місяця до того ж числа розрахункового місяця.

Відповідно до пп. 2.1. додатку 2, Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, згідно пп. 2.2. Додатку 2 до Договору, на підставі самостійно отриманих у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Постановою Національного банку від 18.06.2003 № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України»передбачено, операційний день банку - діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі приймання від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійснення їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку.

Відповідно до додатку 5 до Договору визначено порядок розрахунків за пере тікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.

В даному випадку факт та момент передачі товару підтверджується звітами за використану активну та реактивну електричну енергію, наданими Відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання.

Згідно п. 4.3 Додатку 2 до Договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Споживачем за звітний розрахунковий період визначаються та підтверджуються Актом про використану електричну енергію, який споживач надає Постачальник протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Матеріали справи свідчать, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав. За період з 01.10.2011 по 01.07.2012 відповідно до наданих звітів за використану електричну енергію Відповідачем спожито електричної енергії на суму 114 778 491,94 грн. (114 205 511,28 грн. активна енергія + 572 980,66 грн. реактивна енергія).

Однак Відповідачем систематично порушувалися договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.10.2011 по 01.07.2012 виникла заборгованість за використану електричну енергію, яка на 01.07.2012 становить 97 283 711,28 грн. - боргу за активну електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи та довідкою про надходження коштів від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»за спожиту від Публічного акціонерного товариства «Київенерго»електроенергію.

П 4.2.1. Договору та протоколу розбіжностей передбачено: у випадку внесення платежів з порушенням термінів, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір 24.12.1990 р. № 678 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується факт постачання Позивачем електричної енергії Відповідачу відповідно до умов Договору, використовування електричної енергії Відповідачем, а також існування заборгованості Відповідача перед Позивачем за активну електричну енергію в розмірі 97 283 711,28 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2. Додатку 2 до Договору відповідач повинен був оплатити рахунки за активну електроенергію на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 97283711,28 грн. на підставі Договору, за період з 01.10.2011р. по 01.07.2012р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору та протоколу розбіжностей передбачено: у випадку внесення платежів з порушенням термінів, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 4 855 069,84 грн., відповідно до розрахунку Позивача (розрахунок пені обчислений Позивачем відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме від суми простроченого платежу та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені), з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 241 481,27 грн. 3% річних та 83 499,39 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України та розрахунку Позивача, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються встановленими у даній справі фактичними обставинами.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 97 283 711,28 грн. основного боргу за активну електричну енергію, 83 499,39 грн. інфляційної складової, 241 481,27 грн. 3% річних, 4 855 069,84 грн. пені, 64380 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Борисенко І.І.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Ващенко Т.М.

Повне рішення складено: 17.12.2012р.