Постанова № 281369, 14.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.11.06р.

Справа № А27/232

за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

Представники сторін:

від позивача –Ремпель А.В. дов. від 08.02.06р.

від відповідача –Коваль В.В. дов. від 04.02.06р. № 2770/10/08-09-15, Босько Є.С. дов. від 17.01.06р. №804/10/08-09-15, Грицай Н.П. дов. від 29.06.06 №16184/10/08-09-15

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк “Кредит-Дніпро” звернулося з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі СДПІ у м. Дніпропетровську) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000088824/3/19624 від 16.08.2006р.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, вказавши на необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0000088824/3/19624 від 16.08.2006р. в частині донарахування податкових зобов’язань у сумі 51979,39грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що (з урахуванням уточнень):

- в діяльності банку відсутнє порушення пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при коригуванні валових витрат в податковій декларації за IV квартал 2003р.в сумі 115376,43грн. по боржнику ТОВ “Сасма” на підставі виконавчих написів нотаріуса для примусового стягнення заборгованості за кредитною угодою №20001 від 20.02.2001р.;

- у виконавчі написи було включено всю суму заборгованості ТОВ “Сасма” і з урахуванням положень пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” банком було зроблено коригування валових витрат.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- позивачем допущено порушення пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12, п.16.3 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з чим нарахований податок на прибуток в сумі 52324,92грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 27589,56грн.;

- позивачем неправомірно збільшені валові витрати на 115376,43грн., оскільки у вчинених нотаріусом написах не зазначені проценти за використання кредитних коштів, які належать до стягнення, а передбачено стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна (ст.89 Закону України “Про нотаріат”).

В судовому засіданні 14.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

16.08.2006р. СДПІ у м. Дніпропетровську було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000088824/3/19624 з визначенням податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток в розмірі 79914,48грн. з яких: 52324,92грн. –основний платіж і 27589,56грн. –штрафні санкції.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №4-08-04-14352406 від 16.01.06 „Про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро” за період з 01.04.03 по 30.09.05”.

Перевіркою встановлено (в оскаржуваній частині), що позивачем в порушення пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірно зменшено у податковому обліку суму нарахованих процентів в розмірі 51353,97грн. за користування кредитними коштами згідно кредитного договору від 20.02.2001р. №200101, чим занижено скоригований валовий доход за IV квартал 2003р. на 62153,97грн. та завищений скоригований валовий доход за І квартал 2004р. на 10800грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

20.02.2001р. між АБ “Кредит-Дніпро” (Банк) і ТОВ “Сасма” (Позичальник) був укладений договір №200201 щодо надання кредиту в сумі 280000дол.США.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним договором АБ “Кредит-Дніпро” (Заставодержатель) були укладені договори застави від 20.02.2001р. №20022001-1-з з Хейфєць О.Є., №20022001-2-з з ТОВ “Сасма” і №20022001-3-з з Хейфець Д.В.

У зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором позивач звернувся до приватного нотаріуса з листом №6/21-1628 від 08.04.2003р. щодо вчинення виконавчих написів для примусового стягнення заборгованості.

08.04.2003р. приватним нотаріусом Якубою О.А. були вчинені виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна в розмірі:

- №3373 на суму 9000грн.;

- №3374 –200000грн.

- №3375 –20000грн.

На підставі вказаних виконавчих написів позивачем проведено коригування валових витрат згідно з пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

На думку суду, наведені дії вчинені банком згідно з вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до абз.2 пп.11.3.6 п.11.3 ст.11 вказаного Закону у разі коли дебітор затримує сплату процентів (комісійних), кредитор має право застосувати механізм врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості, визначений пунктом 12.1 статті 12 цього Закону. При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобов’язань кредитора за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у порядку, встановленому цим Законом.

При наявності простроченої заборгованості по процентах при надходженні від дебітора коштів на погашення заборгованості за кредитом у першу чергу погашається заборгованість по процентах (абзац 3 наведеного підпункту).

Згідно з пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

У спірних правовідносинах банком був використаний саме зазначений механізм врегулювання заборгованості.

Як зазначалось вище податковим органом з посиланням на ст.89 Закону України “Про нотаріат” вказано на те, що у виконавчих написах нотаріуса не були відображені суми процентів за кредитом.

Згідно з ч.1 ст.89 Закону України “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Наведена норма не дозволяє стверджувати про необхідність зазначення у виконавчому написі окремо суми процентів. Вказано лише на відображення сум, що підлягають стягненню в тому числі і процентів.

Таким чином, твердження податкового органу про необхідність вказівки у виконавчому написі окремо суми процентів є необгрунтованим.

Стосовно сумнівів СДПІ у м. Дніпропетровську щодо наявності сум процентів у загальних сумах стягуваної заборгованості за виконавчими написами нотаріуса суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення наведеного податковою інспекцією не надано будь-яких доказів відсутності процентів у сумах за виконавчими написами.

В той же час, позивачем надано листа №6/21-1628 від 08.04.2003р. до приватного нотаріуса щодо вчинення виконавчих написів, а також виписки по особовим рахункам боржника з вказівкою суми процентів в розмірі 130708,21грн.

Наведені обставини свідчать про відсутність порушень пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в діяльності ЗАТ КБ “Кредит-Дніпро”, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000088824/3/19624 від 16.08.2006р. в частині донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 51979,39грн. в тому числі 34612,93грн. –основний платіж і 17306,46грн. –штрафні санкції.

Стягнути з державного бюджету на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит-Дніпро" (м. Дніпропетровськ, вул.Леніна,17, код ЄДРПОУ 14352406)3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –16.11.2006р.