Ухвала суду № 28134405, 04.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 24262/12

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М.,Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

23.11.2009 року ТзОВ "ФІТОЙЛ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова (надалі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0004341521/0 від 19.08.2009 р. про визначення ТзОВ "ФІТОЙЛ" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41911,17 гри. і штрафних санкцій 2095,56 грн.

На обгрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом, під час проведення перевірки, безпідставно встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач вважає, що суми податкового

кредиту підтверджені передбаченими чинним законодавством документами та підлягають

включенню до складу податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0004341521/0 від 19.08.2009 р. про визначення ТзОВ "ФІТОЙЛ" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41911,17 грн. і штрафних санкцій 2095,56 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що формування позивачем податкового креднтлг по факту отримання податкових накладних повністю відповідає вимогам Закон}" України "Про податок на додану вартість", а тому оскаржуване податкове повідомлення

- рішення підлягає скасуванню.

Постанову в апеляційному порядку оскаржила ДПІ у Галицькому районі м. Львова, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2009 р. працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності ТзОВ "Фітойл" з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт від 07.08.2009 року №1677/15-2/36118779 в якому податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та відповідного зниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 41911,17 грн.

Підставою для таких висновків стало встановлення віднесення до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2009 року податкових накладних минулих періодів, а саме: податкової накладної за жовтень 2008р. загальна сума з ПДВ 46783,68 грн., ПДВ -7797,28 грн., податкової накладної за грудень 2008р. загальна сума з ПДВ 103950,00 грн., ПДВ - 17325,00 грн., податкової накладної за листопад 2008р. загальна сума з ПДВ 100733,34 грн., ПДВ-16788,89 грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0004341521/0 від 19.08.2009 р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІТОЙЛ" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41911,17 грн. і штрафних санкцій 2095,56 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, шо податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або лата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього

Закота

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозвозіяєшаї включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не

підтверджені податковими накладними.

Таким чином до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити

відати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі належно оформлених податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Фітойл» придбавало товари в ТзОВ «Оріана Галев» та в ТзОВ ТД «Галев ЛТД». Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" контрагентами були складені та надані позивачу податкові накладні за жовтень 2008 року, за листопад 2008 року та за грудень 2008 року, які були прийняті та збережені позивачем.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вбогість за червень 2009 року, в якій, відображено суми податкового кредиту по операціях, які дають на нього право за жовтень, листопад, грудень 2008 року в сумі 41911,17 грн.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено формування позивачем податкового кредиту за червень 2009 року на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих його контрагентами, при цьому відповідачем фактів порушення податкового законодавства при складанні та видачі контрагентами позивача зазначених податкових накладних не виявлено.

З огляду на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, Сплачених платником постачальникам товарів (послуг) у минулих звітних періодах на підставі належним чином оформлених податкових накладних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням.

За наведених обставин колегія судців приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, том} оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі місті Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі № 2а-7644/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін