Ухвала суду № 28133446, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 1570/70/2012

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішин В.Л.

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року по справі за позовом Роздільнянського районного центру зайнятості до Південної митниці, Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2012 року Роздільнянський районний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Південної митниці, Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення коштів в сумі 2166,66 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року адміністративний позов Роздільнянського районного центру зайнятості задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 28.03.2012 року Південна митниця подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, Південна митниця посилалась на те, що рішення про припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах та поновлення в подальшому на посаді у Південній митниці приймалось Державною митною службою України з виданням нею відповідних наказів, а тому в даному випадку саме Державна митна служба України є роботодавцем ОСОБА_2, а не Південна митниці. Зважаючи на зазначене Південна митниця вважає, що суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_2 повинні бути стягнуті саме з роботодавця ОСОБА_2, яким в даному випадку є Державна митна служба України.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Роздільнянського районного центру зайнятості.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів та відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у зв'язку із звільненням 19.01.2011 року з посади інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Роздільна»Південної митниці 24.01.2011 року звернувся до Роздільнянського районного центру зайнятості за пошуком роботи.

31.01.2011 року ОСОБА_2 був зареєстрований Роздільнянським районним центром зайнятості як безробітний з виплатою допомоги по безробіттю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року по справі № 2а/1570/1608/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, скасовано наказ ДМС України № 44-к від 19.01.2011 року про припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України, та зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 на раніше займаній посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Роздільна»Південної митниці.

12.09.2011 року ОСОБА_2 був знятий з обліку в Роздільнянському районному центрі зайнятості у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

В подальшому Роздільнянським районним центром зайнятості було направлено на адресу Південної митниці претензію про сплату протягом місяця з дня отримання вказаної вимоги 2166,66 грн. витрачених центром зайнятості на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2

Однак, у передбачений строк Південною митницею вказані суми коштів на користь Роздільнянського районного центру зайнятості сплачені не були.

У зв'язку з вказаним Роздільнянський районний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення вказаних сум з Південної митниці у примусовому порядку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення поданих позовних вимог, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст.25 Закону України «Про зайнятість населення»держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такий вид компенсації при втраті роботи, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з п.п.7, 8, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

В свою чергу, відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»роботодавець - це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

П. 11 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що найманий працівник -це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, установі, організації або у фізичної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно трудової книжки ОСОБА_2 роботодавцем останнього є саме Південна митниця, а тому саме Південна митниця зобов'язана сплатити на користь Роздільнянського районного центру зайнятості 2166,66 грн. витрачених центром зайнятості на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.