Ухвала суду № 28132562, 28.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/5476/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5476/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фавор") звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції в місті Сумах (далі по тексту - відповідач ДПІ в м. Сумах) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000101505/22345 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 р. на суму 28000,00 грн., і нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7000,00 грн., та № 000091505/22344 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 р. на 28000 грн. від 13.06.2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що копіями податкових повідомлень-рішень № 0000101505/22345 і № 000091505/22344 від 13.06.2012 року (а.с. 7-10) підтверджується, що відповідачем, відповідно, зменшено ТОВ "Фавор" розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 28000 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкцій на суму 7000,00 грн., та зменшено розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на 28000,00 грн. Зазначені рішення були прийняті на підставі акту перевірки № 1072/15-5/30759962 від 25.05.2012 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фавор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 р.".

Із копії вищевказаного акту перевірки (а. с. 11-35) слідує, що контролюючим органом за наслідками перевірки зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України і тому завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 р. на суму 28 000,00 грн., та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2012 р. на суму 28 000,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів порушення позивачем вимог податкового законодавства, про які зазначив в акті перевірки № 1072/15-5/30759962 від 25.05.2012 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фавор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 р."

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Статтею 200 ПК України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків і згідно п. 200.1, 200.3, 200.4 та 200.14 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст. 200.4 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи, а саме копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, довідки (додаток 6), реєстру виданих та отриманих податкових накладних, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, заяви про відмову постачальників надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), податкової накладної № 106 від 03.02.2012 р. ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" (а.а. 41-69, 85), повністю підтверджуються факти, що в реєстрі виданих та отриманих накладних за березень 2012 р. включено податкову накладну № 106 від 03.02.2012 р. по підприємству ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" на суму ПДВ 28000 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а потім ТОВ "Фавор" надано додаток 8 "Заява про відмову постачальників надати податкову накладну" до декларації з ПДВ, податкова накладна, отримана від ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" містить позначку про реєстрацію її в ЄРПН, але фактично такою на той період не була. Тому ТОВ "Фавор" подало уточнюючий розрахунок по податковій декларації за лютий 2012 р., яким зменшило суму податкового кредиту на 28000 грн. В наступному звітному періоді в податковий кредит відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198, п. 202.1 ст. 202 ПК України ТОВ "Фавор" включило податкову накладну № 106 від 03.02.2012 р. ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" до податкового кредиту за березень 2012 р. шляхом подачі додатку 8 "Заява про відмову постачальників надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення, порядку реєстрації в ЄРПН)" до податкової декларації за березень 2012 р., та надало всі необхідні документи, що засвідчують факт сплати податку по цій податковій накладній.

Постачання продукції з кольорових металів між позивачем і ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" було оформлено договором поставки № 7362 від 21.12.2011 р., а на факти отримання товару та його оплату було виписано, крім податкової накладної № 106 від 03.02.2012 р., документи: накладну № 134 від 17.02.2012 р., накладну № 280 від 28.03.2012 р., накладну № 1352 від 20.03.2012 р., платіжні доручення на оплату № 269 від 03.02.2012 р., № 597 від 07.03.2012 р., № 686 від 16.03.2012 р. (а.с. 70 -88).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5476/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012 р.