Ухвала суду № 28132043, 17.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6430/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. по справі № 2а-6430/12/2070

за позовом ТОВ "Індастріал білдінг груп"

до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року адміністративний позов ТОВ "Індастріал білдінг груп" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.05.2012 року № 0000511722 про донарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем у розмірі 4464, 00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1116,00 грн.

Західна МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вищенаведеною постановою подала апеляційну скаргу, вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р., прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін присутніх у судовому засіданні, розглянувши надані письмові докази у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ ГРУП", код ЄДРПОУ 36817280, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.12.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №316/23-03-05/36817280 від 19.04.2012 року (а.с. 9-14).

На підставі акту перевірки №316/23-03-05/36817280 від 19.04.2012 року, у тому числі, за порушення позивачем п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.05.2012 року №0000511722, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму -6090,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 4464,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1626,00 грн. (а.с. 8).

Як встановлено судом та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, позивач з донарахованою сумою грошового зобов'язання, а саме в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. за порушення правильності складання податкових розрахунків за ф. 1ДФ за 3, 4 квартали 2010 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року погоджується повністю, а за таких підстав суд розглядає справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Як вбачається з акту перевірки №316/23-03-05/36817280 від 19.04.2012 року підставою для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4464,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1116,00 грн. слугував той факт, що позивачем як податковим агентом у листопаді 2009 року не було утримано, нараховано та перераховано до бюджету податок з доходів у сумі 4464,00 грн. (29760,00 грн.*15%), отриманого фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді корпоративних прав в обмін на внесене ним до статутного фонду позивача рухомого майна.

Задовольняючи вимоги суд першої інстанції , виходив з того , що податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0000511722 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем у розмірі 4464, 00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1116,00 грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та винесено без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 року №889-ІV, із змінами та доповненнями (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі -Закон№889) дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2 ст. 1 Закону), до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п. 1.3 "в"ст. 1 Закону).

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з абз. 6 п. 9.6.2. ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Відповідно до пп. 9.6.2. п. 9.6. ст. 9 Закону № 889-IV інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп. 9.6.4 цього пункту, який регулює аспекти продажу корпоративних прав.

Абзац 1 пп. 9.6.6. п. 9.6. ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Абзац 2 цього ж підпункту Закону про податок з доходів фізичних осіб передбачає, що загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", зокрема, п.9.6 вказаного Закону надає поняття операціям з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права та прирівнює їх до придбання інвестиційного активу, а також встановлює порядок оподаткування операцій з інвестиційними активами.

Згідно з пп. 9.6.3. п. 9.6. ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими пп. 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

Відповідно до пп. 9.6.1. п. 9.6. ст. 9 Закону № 889-IV облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Враховуючи вищевикладене, вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону.

При відчуженні (продажу, переуступці) у подальшому такого корпоративного права (інвестиційного активу) об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов'язані з придбанням такого корпоративного права. При цьому, платник податку повинен самостійно здійснювати розрахунок об'єкту оподаткування з доходів отриманих по операціям з інвестиційними активами.

Згідно з прямими нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу.

Відповідно до абз. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України; об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Абзацом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Згідно п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу зборів засновників ТОВ "ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ ГРУП" №1 від 27.11.2009 року фізичною особою ОСОБА_2 внесено до статутного фонду позивача рухоме майно на загальну суму 59520,00 грн., розмір частки ОСОБА_2 у статутному фонді склав 80% (а.с. 24).

В подальшому згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ " Індастріал білдінг груп " від 27.12.2010 року ОСОБА_2 було відступлено частину частки у розмірі 40 % ТОВ "У.С.К."(а.с. 25-26).

Відступлення ОСОБА_2 частину частки у розмірі 40 % статутного капіталу позивача ТОВ "У.С.К.". підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2010 року, укладеним між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ "У.С.Кта актом приймання-передачі до вказаного договору (а.с. 47-49).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, фізичною особою ОСОБА_2 при внесенні до статутного фонду ТОВ " Індастріал білдінг груп " рухомого майна відсутній об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Тому, суд першої інстанції правомірно вважає , що висновок відповідача про не утримання, не нарахування та не перерахування позивачем як податковим агентом до бюджету податку з доходу у сумі 4464,00 грн., отриманого фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді корпоративних прав в обмін на внесене ним до статутного фонду рухомого майна, є необґрунтованим та не узгоджується з положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Посиланням скаржника на п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до якого - господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюється до придбання нею основних фондів, а тому позивач повинен утримати, нарахувати, перерахувати до бюджету податок з доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді корпоративних прав в обмін на внесене ним до статутного фонду позивача рухомого майна до уваги судом не приймається , оскільки згідно п. 1.21 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який є спеціальним законом у сфері оподаткування доходів фізичних осіб , "інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів".

Оскільки операції з внесення фізичною особою ОСОБА_2 майна до статутного фонду позивача та відчуження (продажу) частини частки іншій юридичній особі прирівнюється до операцій з інвестиційними активами, та фізична особа ОСОБА_2 повинен самостійно в порядку п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону №889 здійснювати облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, тому позивач у спірних правовідносинах згідно п. 1.15 ст. 1 Закону №889 не є податковим агентом фізичної особи ОСОБА_2

Відповідачем не доведено факту порушення позивачем публічного порядку при укладенні та виконанні договорів, тому висновки зроблені відповідачем в акті перевірки щодо нікчемності укладених правочинів суд першої інстанції правомірно вважає помилковими.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідачем неправомірно донараховано позивачу суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4464,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1116,00 грн., тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. по справі № 2а-6430/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.