Ухвала суду № 28131913, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/11551/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" (далі - ТОВ "Данко-Базальт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області (далі - ДПІ у Старобешівському районі) в якому просило визнати незаконними дії та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року позов ТОВ "Данко-Базальт" задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Старобешівському районі задоволено, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року скасовано. У задоволені позову ТОВ "Данко-Базальт" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Данко-Базальт" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Старобешівському районі з 05 липня по 09 липня 2010 року була здійснена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 09.07.2010 року №281/23-0/35062076.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 4.1 ст.4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

За наслідками встановлених порушень відповідачем податкові повідомлення - рішення не приймались, оскільки податковим органом було відкориговані як валові витрати (податковий кредит) за спірним господарським операціями, так і валові доходи (податкові зобов'язання) за цими ж операціями. Тому предметом позову у цій адміністративній справі, у тому числі, є правомірність дій податкового органу щодо встановлених порушень податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Віват-Пром" був укладений договір від 13 жовтня 2009 року №38/09, відповідно до якого ТОВ "Віват - Пром" зобов'язується продати, а позивач прийняти та оплатити товар (піддони 1200*2400) в порядку та умовах, передбачених специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації №1 до вказаного договору, предметом договору є піддони 1200*2400 у кількості 1500 шт. на загальну суму 90 000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн. Згідно з умовами поставки, визначеними у зазначеній специфікації, піддони поставляються на умовах DDU - склад покупця за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3, умови оплати - 100% передплата. 2 листопада 2010 року

ТОВ "Віват-Пром" було виписано рахунок - фактуру №61 за договором замовлення від 19.10.2009 року №38/09 на оплату піддонів 1200*2400 у кількості 1500 шт. на загальну суму 90 000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн.

З листопада 2009 року по березень 2010 року ТОВ "Віват - Пром" були видані позивачу видаткові накладні №1239, №1196, №1060, №880, №790, №702, №476, №157, №60, №519, №1063. Саме за даними податковими накладними позивачем сформований податковий кредит у листопаді 2009 року та березні 2010 року.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ.

Судом першої інстанції вірно досліджено, що спірна господарська операція відображена в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Крім того суд першої інстанції вірно звернув увагу, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні, акт звірки взаємних розрахунків, які видані позивачу ТОВ "Віват - Пром", належне відображення цієї господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку фіксують факт здійснення господарської операції, а саме факт придбання позивачем піддонів 1200*2400 у кількості 1500 шт.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що долучені до матеріалів справи податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірні періоди - листопад 2009 року та березень 2010 року відповідно до норм Закону України "Про ПДВ".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо встановленого порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" та визнання договору нікчемним підлягають задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров