Ухвала суду № 28131828, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К-7787/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року

у справі № 6/63

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»(далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі -відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004062301/2 від 02 червня 2007 року та № 0004062301/3 від 21 червня 2007 року (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 02 жовтня 2007 року за вих. № 2-1673).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Балаклійському районі Харківської області провела перевірку філії НАК «Нафтогаз України»ДК «Укргазвидобування»ГПУ «Шебелинкагазвидобування» за період ІІ півріччя 2002 року -І квартал 2003 року, за результатами якої був складений акт № 126/23-104/00153146/ДСК від 07 червня 2004 року.

За висновками акта перевірки позивачем було порушені вимоги підпункту «в»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у тому, що ГПУ «Шебелинкагазвидобування», активи якого перебувають у податковій заставі, у IV кварталі 2002 року проведено списання (ліквідацію) основних засобів без попереднього письмового узгодження з податковим органом.

07 червня 2007 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 23 травня 2007 року № 1805/10/25-103 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004062301/2, яким на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ «Шебелинкагазвидобування»штраф у розмірі 773927,52 грн.

Також в процесі апеляційного узгодження ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004062301/3 від 21 червня 2007 року на аналогічну суму штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГПУ «Шебелинкагазвидобування»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»зареєстроване як платник податків та обов'язкових платежів у ДПІ у Балаклійському районі Харківської області та є самостійним платником податків, володіє основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на праві повного господарського відання, у зв'язку з чим неправомірно відчужило активи, які перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пунктів 1.1, 1.2, 1.6, 2.6.1, 3.1 Полодення про філію ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»- ГПУ «Шебелинкагазвидобування», ГПУ «Шебелинкагазвидобування»(Управління) є філією ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(Компанії); Управління не є юридичною особою; Управління діє на принципах господарського розрахунку, має просту круглу печатку з своєю назвою і назвою ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», власний баланс, що є складовою частиною загального балансу Компанії; Управління не має права відчужувати без дозволу Компанії майно, яким вона його наділяє; для забезпечення діяльності управління Компанія наділяє його основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на правах повного господарського відання.

Згідно акту прийому-передачі від 01 січня 1999 року та балансу ГПУ «Шебелинкагазвидобування»станом на 01 січня 1999 року, філією ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»для забезпечення діяльності передало ГПУ «Шебелинкагазвидобування»основні засоби, обігові коштами та інші фінансові активи.

Як вбачається з акту перевірки (з урахуванням рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 23 травня 2007 року № 1805/10/25-103) підставою для застосування до позивача штрафу у розмірі 773927,52 грн. слугував висновок податкового органу про те, що ГПУ «Шебелинкагазвидобування»було відчужено: (реалізовано не за грошові кошти, а проведено взаємозалік) ГПУ «Харківгазвидобування»трансформаторну підстанцію, теплообмінник ТК-2 та інші товари; АТ «МДРС»- реалізовано шкаф КТП-63-10, трансформатор ТМ 63-10 та труби; ПП «Аттон»- насоси, ГПУ «Полтавагазвидобування»- труби; ДК «Укртансгаз»УМН «Харківтрансгаз» проведено безоплатну передачу свердловини № 52 (Кегичівка) за нульовою залишковою вартістю, а всього на загальну суму 773927,52 грн., без попереднього письмового узгодження з ДПІ у Балаклійському районі Харківської області.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Проте даним підпунктом платнику податків також надається право на здійснення певних видів операцій по відчуженню активів, які перебувають в податковій заставі, без погодження з органами державної податкової служби. До таких операцій належать операції з відчуження майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме, готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Відповідальність за здійснення операцій по відчуженню активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, без отримання попередньої згоди органу державної податкової служби визначена у статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами (підпункт 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

За визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

При цьому, в силу положень підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів, призначено рахунки Класу 1. Необоротні активи.

Зокрема, рух основних засобів, пов'язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття, оформлюють типовими формами первинної облікової інформації, затвердженими наказом Міністерства статистики України.

Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанцій не була надана належна правова оцінка господарським операціям з передачі активів між філіями в межах юридичної особи -ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», а також між філією та юридичною особою, до складу якої ця філія входить. Не надана належна правова оцінка і підставам таких господарських операцій, як-то: відчуження на підставі відповідної цивільно-правової угоди чи внутрішньогосподарський рух (оборот) активів між філіями в межах однієї юридичної особи на підставі первинних документів щодо внутрішнього переміщення та вибуття, з огляду на первинні документи, якими були оформлені вказані операції, перелік яких наведено у акті перевірки.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимоги норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна