Ухвала суду № 28131792, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/26467/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Хомініч С.В.

представника позивача - Омеляненка Б.В.

представника відповідача -Галика О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року по справі №2а-7760/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 №0003352309/0.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю формування позивачем податкового кредиту з огляду на документальне підтвердження вчинення спірних господарських операцій.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2011 року скасовано та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з нікчемності договору укладеного позивачем з ТОВ «Рекламна агенція Фаворит», на підставі якого було вчинено спірні господарські операції.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 17.04.2012 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.05.2012 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 91, 241, 1158 Цивільного кодексу України, ст. 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 49, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №1116/23-09/36947317 від 13.05.2011, складеного за результатом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»за період з 01.09.2010 по 31.01.2011, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 №0003352309/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 300238,00грн. за основним платежем та 75060,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, податковий орган виходив з того, що заниження податку на додану вартість сталося внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за податковими накладними виданими ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»з огляду на відсутність первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження факту вчинення господарських операцій. Податковим органам по зазначеному підприємству вбачаються ознаки фіктивності та встановлено факт нікчемності правочинів по ланцюгу поставки.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Визначаючи позивачеві податкові зобов'язання податковий орган виходив з того, що заниження податку на додану вартість сталося внаслідок формування податкового кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»вчиненими на виконання договору №09082010/02 від 09.08.2010, відповідно до якого останній надає позивачеві доступ до Конвент-послуг та/або WAP-порталам.

Разом, з тим, як вбачається з установлених судами обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, факт придбання та оплати позивачем отриманих послуг підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

А тому, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до вимог чинного законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, є підставою для формування податкового кредиту, а правомірність нарахування позивачу податкового зобов'язання належним чином не доведено.

При цьому помилковим є висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім агентом.

Факт реальності господарських операцій вчинених позивачем з ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»підтверджується первинними документами та доказами, які підтверджують наступну реалізацію послуг, що спростовує висновок податкового органу про фіктивність будь-яких правочинів, укладених з позивачем.

Позиція податкового органу про те, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит залежить від правомірності дій його контрагентів, також не відповідає чинному законодавству, оскільки факт несплати податків однією із сторін договору свідчить про порушення податкового законодавства, а не про наявність умислу та мети, що завідомо суперечить інтересам держави, і як наслідок, відповідальністю за таке порушення не можуть бути санкції, передбачені ч.1 ст.208 Господарського кодексу України.

Отже, ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»мало усі підстави для відображення спірної суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту за відповідний період. Викладені в акті перевірки висновки щодо неправомірного віднесення позивачем сум податку до податкового кредиту є такими, що засвідчують довільне тлумачення податковим органом норм чинного законодавства та не можуть вважатися обґрунтованими.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року скасувати, залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв