Постанова № 28130961, 04.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р. № 2-а- 11668/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Короткової О.В.,

за участю секретаря Кікояна Г.О. та представників

позивача: Бартєнева Є.О.,

відповідача: Строєвої О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківської області

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківської області в якому просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343 на суму 24.576,43 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу оскаржуваного рішення покладено висновок контролюючого органу про зберігання та реалізацію позивачем продукції, маркованої з порушенням законодавчих норм, у зв'язку з тим, що сума акцизного податку на марках, які містились на кожній одиниці продукції, не відповідала сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправильно застосовує до позивача норми чинного законодавства при визначенні ставок акцизного податку, що, у свою чергу, призвело до помилкового висновку податкового органу про те, що алкогольні напої є маркованими з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, позивач зазначив, що для імпортованих та вітчизняних алкогольних напоїв передбачено різні правила визначення ставки акцизного податку. Для імпортованих товарів дата розливу продукції та дата ввезення на митну територію України, які впливають на визначення ставки акцизного податку, не є тотожними. Ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а - на день її ввезення на митну територію України, а саме на день подання митної декларації. Натомість, на думку позивача, відповідач дійшов помилкових висновків, що імпортер алкогольних напоїв зобов'язаний здійснювати маркування продукції з урахуванням ставки акцизного збору на дату розливу алкогольної продукції та при ввезенні її на митну територію України, за умови, що вартість такої продукції на дату розливу була більшою, ніж на дату її розмитнення, придбавати додаткові марки з урахуванням різниці ставки акцизного збору на момент розливу та ввезення такої продукції. Таким чином, позивач вважає висновки податкового органу помилковими і просить скасувати рішення про застосування до нього фінансових санкцій.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що сума акцизного податку, вказана на марці кожної одиниці алкогольної продукції має відповідати сумі акцизного податку на дату розливу з урахуванням міцності та місткості тари. Оскільки сума акцизного податку на марках, які містились на кожній одиниці перевіряємої продукції, не відповідала сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, така продукція не могла вважатися такою, що була маркована у відповідності до норм чинного законодавства. Зазначене, на думку відповідача, призвело до порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спиту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому штрафні санкції застосовано до позивача обґрунтовано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх позов задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Суд, розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши усі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2012 р. представниками контролюючого органу було проведено перевірку позивача з питань дотримання ним вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт перевірки №285/213/32294905. Перевірка здійснювалась у магазині, у якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Труда 9.

Перевіркою встановлено, що в зазначеному магазині встановлено факт реалізації віскі іноземного виробництва «Джек Деніелс»та його зберігання на торгівельних полицях торгівельного залу, маркованих акцизними марками, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, на момент ввезення товару на територію України, а не на дату розливу продукції.

За результатами перевірки податковим органом було прийнято рішення від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 24.576,43 грн., яке і є предметом оскарження у даній справі.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступних висновків.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Водночас платники акцизного податку, ставки, база оподаткування, умови його нарахування та сплати визначені розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Стаття 215 Податкового кодексу України визначає підакцизні товари та ставки податку.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 218.1 статті 218 Податкового кодексу України, суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Згідно із статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписами статті 224 Податкового кодексу України передбачено. що контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з приписами ст.336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та ст.19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до ст. 24 зазначеного Положення, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Приписами ч.4 п.4 ст.17 цього ж Положення передбачено, що у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

З правового аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі, легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.5 ст.20 вказаного Положення передбачено, що немаркованими є алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Не підлягають маркуванню: алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі; еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).

Згідно з п.2 ст.28 названого Положення, відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

У підпункті 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Згідно з пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено сплату податку під час придбання марок акцизного податку, а у разі необхідності - відповідну доплату податку на день подання митної декларації до митного органу.

З огляду на викладене, датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що положення підпунктів 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила, як загальні, так і спеціальні.

Зокрема, в абзаці 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України загальним правилом визначено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Наведена норма є загальною, оскільки в ній йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, тому підлягає застосуванню лише за умови відсутності спеціальної норми.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку. Так, згідно з підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Судом визначено та не заперечувалось представником відповідача, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та завезена на митну територію України у 2012 році.

Імпортером зазначеної продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю «Браун-Форман Україна».

Судом встановлено, та також не заперечується контролюючим органом, що сума акцизного податку, сплаченого імпортерами та яка була зазначена на акцизних марках відповідала ставкам, встановленим на час ввезення алкогольної продукції на територію України. З зазначеного питання спір у сторін відсутній.

Суд звертає увагу, що при ввезенні товару на митну територію України митні органи здійснили митний контроль, за результатами якого товар потрапив на митну територію України. Це означає, що акцизний податок був сплачений імпортерами відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням усіх істотних умов (вимог) щодо імпортованого товару. Зазначене свідчить на користь висновку про те, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

За таких обставин, суд вважає, що алкогольна продукція позивача є маркованою, оскільки норми абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Зважаючи на викладене суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160 -163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 245,76 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Короткова О.В.