Постанова № 28130561, 04.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2012 р. Справа № 2а-5280/12/1470

м. Миколаїв

16:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції

Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова, 63, корп. А, м. Миколаїв, 54050

до

Приватного підприємства фірми «Озон», вул. Слов’янська, 40, м. Миколаїв ,54046

про

накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства Фірма «Озон»(надалі –Підприємство або відповідач), що знаходяться в банках.

В обґрунтування позову ДПІ вказала, що відповідач має податковий борг за земельним податком (станом на 30.09.2012 сума боргу – 638,94 грн.). Вжиті позивачем в рамках Податкового кодексу України заходи до погашення боргу не призвели; майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у відповідача відсутнє.

Ухвалою від 19.10.2012 суд відкрив провадження у справі і направив за місцезнаходженням відповідача (згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ар. с. 22) копію ухвали та інформацію про процесуальні права та обов’язки. Ці документи відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ар. с. 20). Повістка, яку суд направив відповідачу за тією ж адресою (ар. с. 28-30), повернулась до суду без вручення адресату. Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому неприбуття його представника, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не є перешкодою для розгляду справи і її вирішення на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача заявила клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (ар. с. 31).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

25.01.2012 Підприємство подало «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», в якій самостійно визначило суму земельного податку за 2012 рік –1653 грн. (ар. с. 8-9). Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Враховуючи це, Підприємство мало перерахувати плату за квітень 2012 року (138 грн.) не пізніше 30.05.2012, плату за травень 2012 року (138 грн.) –не пізніше 30.06.2012, плату за червень 2012 року (138 грн.) –не пізніше 30.07.2012, плату за липень 2012 року (138 грн.) –не пізніше 30.08.2012, плату за серпень 2012 року (138 грн.) –не пізніше 30.09.2019.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов’язання є податковим боргом. З урахуванням переплати податковий борг Підприємства складає 689,94 грн.

Доказів сплати суми податкового боргу Підприємство не надало.

18.06.2012 ДПІ направила Підприємству податкову вимогу № 124 від 01.06.2012 (ар. с. 10).

За інформацією, що була надана Управлінням ДАІ УМВС України в Миколаївській області (від 15.08.2012 № 9/2-2752, ар. с. 11) і Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»(від 20.08.2012 № 6452, ар. с. 12), у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства Фірма «Озон» (54046, м. Миколаїв, вул. Слов’янська, 40, ідентифікаційний код 20874474), що знаходяться у Філії ПАТ ПІБ в м. Миколаєві (рахунок № 35707301500338), МФО 326041, в межах суми податкового боргу – 683,94 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна