Постанова № 28130548, 20.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20.12.2012 р. Справа № 2а-3495/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Державної фінансової інспекції у Миколаївській області, (вул. Спаська, 42-А,Миколаїв,54000)

до

Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", (Аеропорт ЦА а/с 80, м. Миколаїв, 54017)

про

зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Миколаївській області (надалі позивач, ДФІ), звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»(надалі відповідач, підприємство), в якому, відповідно до уточнених позовних вимог, на виконання вимоги ДФІ про усунення порушень від 28.11.11 №14-08-14-14/6986 просила зобов’язати відповідача перерахувати до державного бюджету 43 830грн. збитків від нестачі транспортних засобів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в результаті проведеної ревізії контролюючим органом були виявлені порушення підприємством приписів чинного законодавства, які викладі в вимозі про усунення порушень, яка відповідачем добровільно не виконана, в тому числі контролюючим органом виявлено фактичну недостачу транспортних засобів, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв», зокрема: а/м ЗІЛ-131 Автовишка ВС-22 - балансова вартість 25 048грн.; а/м ЗІЛ -131 Автоліфт АЛ-ЗА –балансова вартість 28 235грн.; а/м МАЗ Спецпаливоцистерна АЦ-8 –балансова вартість 19763грн..

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши на не підтвердження позивачем обставин, вказаних в позові, достатніми доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Положеннями п.7 ч.1 ст.10 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу»встановлено право контрольно-ревізійної служби пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 10 ч.1 ст.10 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу»визначено право контрольно-ревізійної служби звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, які відповідно до ст.15 вищезазначеного Закону є обов'язковими для виконання.

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Пункт 10 ст.10 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу»надає право позивачу звертатися до суду безпосередньо з позовами про стягнення надмірно виплачених коштів, завданої шкоди, зобов’язати вчинити певні дії, тощо, а не позовами про зобов’язання виконати вимогу.

При розгляді справи встановлено, що контрольно-ревізійним Управлінням в Миколаївській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»за 2010 рік та завершений звітний період 2011 року, результати якої викладено в акті ревізії від 14.10.2011 за №14-29/92.

За наслідками проведеної інвентаризації контролюючим органом встановлено, що у підприємства відсутні матеріальні цінності, які рахуються на балансі КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв», зокрема транспортні засоби: а/м ЗІЛ-131 Автовишка ВС-22 - балансова вартість 25 048грн.; а/м ЗІЛ -131 Автоліфт АЛ-ЗА –балансова вартість 28 235грн.; а/м МАЗ Спецпаливоцистерна АЦ-8 –балансова вартість 19763грн..

Балансова вартість вказаного майна (трьох автомобілів) становить 73046грн..

Відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів на спростування доводів контролюючого органу про відсутність вищезазначеного майна без законних на те підстав.

Відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1999 №116 (далі по тексту - Порядок), розмір збитків від недостачі автомобілів становить 87655грн. 20коп., а сума перерахування до бюджету від нестачі матеріальних цінностей становить 43 830грн., що підтверджується докладним розрахунком наданим позивачем.

За результатами проведеної ревізії відповідач отримав вимогу про усунення порушень від 28.11.2011 року №14-08-14-14/6986, відповідно до пункту 3 якої зобов’язано відповідача стягнути з винних осіб розмір шкоди від нестачі транспортних засобів в сумі 87660грн. та перерахувати до державного бюджету 43830грн. (частина збитків, що підлягає перерахуванню до бюджету згідно п.10 Порядку). Вимога про стягнення шкоди від нестачі транспортних засобів обґрунтована фактичною нестачею транспортних засобів, які перебувають на балансі підприємства.

В добровільному порядку обґрунтована вимога контролюючого органу підприємством не виконана, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (ідентифікаційний код 01130650) перерахувати до Державного бюджету 43 830 гривень (на рахунок 31112102700263 за КБК 21080600, МФО 826013, код ЄДРПОУ 38016478).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний