Постанова № 28129955, 19.11.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа № 2а-3257/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Яремчі Івано-Франківської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія»

про стягнення податкового боргу в сумі 174901,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 року державна податкова інспекції у м. Яремчі Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі –позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія»(надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 174901,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року заборгував перед бюджетом сплату податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та за порушення розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності на загальну суму 174901,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання, призначене на 09:15 год. 07.11.2012 року не з’явився. Хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 58). Про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі суду не подав.

В судове засідання, призначене на 13:15 год. 19.11.2012 року відповідач повторно не з’явився. Направлена на адресу поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за неявкою адресата". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія»(ідентифікаційний код 30556507) 22.02.2002 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2012 року за №14824873 (а.с. 53-54). Відповідач зареєстрований як платник податків державною податковою інспекцією у м. Яремчі Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ у м. Яремчі) від 19.11.1999 року за №1023 згідно довідки про взяття на облік платника податків від 16.07.2010 року за №112/10/29-038.

Податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 22.06.2012 року за №270/22-30556507 (а.с. 16-47). Перевіркою, серед іншого, встановлені порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого відповідно до статті 4 вказаного Закону нараховано пеню у сфері зовнішньо-економічної діяльності в сумі 173832,00 грн. Також, відповідно до вимог Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010 року за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб нараховано пеню в сумі 1069,00 грн. (а.с. 45).

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Яремчі винесено податкове повідомлення-рішення форми “У” від 20.07.2012 року за №0000232301, котрим на відповідача покладено податкові зобов’язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, невиконання зобов’язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 173832,00 грн. Дане податкове повідомлення рішення отримане відповідачем, однак, податковий борг ним сплачений не був (а.с. 49).

Крім того, відповідачу, відповідно до вказаного акта позапланової виїзної перевірки, за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб нарахована пеня в розмірі 1069,00 грн. (а.с. 45).

ДПІ у м. Яремчі виставлена податкова вимога форми “Ю” від 07.03.2012 року за №12 відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 65435,37 грн. (а.с. 50).

Податковий борг відповідача до бюджету з податку на доходи фізичних осіб та за порушення розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності підтверджується перевіреними судом розрахунком податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій по результатах позапланової виїзної документальної перевірки, довідкою від 05.10.2012 року за №32/10/19-018 та становить 174901,00 грн. (а.с. 13, 47)

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До набрання чинності Податкового кодексу України, на момент виникнення спірних правовідносин, порядок сплати податку з доходів фізичних осіб регулювався нормами Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003 року (надалі - Закон № 889-IV), який визначає порядок, розміри та строки сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб –плати фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону № 889-IV платниками податку є:

- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Пунктом 3.1. статті 3 Закону № 889-IV визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

Податковий кодекс України (надалі –Кодекс) з 01.01.2011 року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 №185/94-ВР (надалі –Закон №185/94-ВР), із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Нормами частини 5 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 6 Закону встановлено, що строки, зазначені в статтях 1, 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6, чинного на момент спірних правовідносин, наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», із змінами внесеними наказом ДПА від 23.03.2002 року за №98, органам Державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Висновок щодо перевищення строків зарахування валютної виручки позивача на його рахунки в уповноваженому банку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не надавався.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача в сумі 174901,00 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати пені по податку на доходи фізичних осіб та за порушення розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності станом на момент розгляду справи судом, становить 174901,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість в сумі 174901,00 грн. станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія» (ідентифікаційний код 30556507) податковий борг в сумі 174901 (сто сімдесят чотири тисячі дев’ятсот одна) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить, в тому числі: в сумі 1069,00 грн. (одна тисяча шістдесят дев’ять) - на р/р №33215800700018, одержувач - місцевий бюджет смт. Ворохта, код 38006907, банк ГУДКС в Івано-Франківській області, МФО 836014; в сумі 173832,00 грн. (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять дві) - на р/р 31117105700017, одержувач - Державний бюджет України код 38006907, банк ГУДКС в Івано-Франківській області, МФО 836014.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 13:55 год. 19.11.2012 року.