Постанова № 28129894, 04.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року Справа № 0870/10945/12

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За позовом: Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя

до ВАТ «Автотехсоюз»

про стягнення недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове держане соціальне страхування у розмірі 36601,09грн. –

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, позивач) звернулось до суду із позовом до ВАТ «Автотехсоюз» (далі – відповідач) про стягнення недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове держане соціальне страхування у розмірі 36601,09грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує положеннями Законів України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464 (далі – Закон №2464) та зазначає, що відповідач є платником єдиного внеску. Внаслідок невиконання відповідачем вимог чинного законодавства, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску склала 36601,09грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив що позов підтримує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, до суду не прибув. Про причини неявки не повідомив та проти позову не заперечив.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону №2464 відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зареєстрований в УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Судом встановлено, що в ході перевірки, було встановлено, що з липня 2012р. по вересень 2012р. включно відповідач самостійно взяв на себе зобов'язання по сплаті єдиного внеску:

Нарахований єдиний внесок по класу ризику - 36,95 = 31380,85грн.;

Нарахований єдиний внесок на заробітну плату працюючих інвалідів - 8,41 % = 1514,53грн.

Утримання єдиного внеску з найманих працівників - 3.6% = 3705,71грн.;

Разом сума нарахувань єдиного внеску, а саме і недоїмка складає = 36601,09грн.

Заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача сформувалась з липня 2012р. по вересень 2012р. включно.

Факт існування недоїмки по сплаті єдиного внеску з липня 2012р. по вересень 2012р. повністю підтверджується карткою особового рахунку платника страхових внесків № 08/01- 6050, яка формується на підставі наданих страхувальником Розрахунків та бази платіжних доручень УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Приписами п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №9943/18289 роботодавці є платниками єдиного внеску.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч.8 ст.9 зазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 5 ст.8 передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у п.1 ( крім обзацу 7) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску ( за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 за №21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, з метою обліку, нарахованих і сплачених сум платежів автоматично формуються картки особових рахунків платників на підставі документів, зазначених у Розділі II цього Порядку.

Згідно з п.2.2 зазначеного вище Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками до карток особових рахунків платників, є також такі, що самостійно визначені платником.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36601,09грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На час розгляду справи судом відповідач доказів сплати податкової заборгованості не надав, проти позову не заперечив.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 158, 159, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ВАТ «Автотехсоюз» (код 23283383) на користь Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя суму недоїмки у розмірі 36601,09грн. (тридцять шість тисяч шістсот одну гривню 09 коп) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-вересень 2012

- на р/р 37197014000801 - нарахований єдиний внесок по класу ризику – 36,95% у розмірі 31380,85грн. (тридцять одна тисяча триста вісімдесят гривень 85 коп.);

- на р/р 37194073000801 - нарахований єдиний внесок на заробітну плату працюючих інвалідів - 8,41 % у розмірі 1514,53грн. (одна тисяча п’ятсот чотирнадцять гривень 53 коп);

- на р/р37195083000801 - утримання єдиного внеску з найманих працівників - 3.6% у розмірі 3705,71грн.(три тисячі сімсот п’ять гривень 71 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 22.12.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко