Постанова № 28129839, 18.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р. Справа № 50н-12/2а/16289/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кучми К.С. при секретарі -Єдаменко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Дзержинського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№80)»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі податкового органу звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має несплачену заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 146 103, 87 грн. згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, в зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду з даним позовом. За таких обставин, просив суд: стягнути кошти платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 1 146 103, 87 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1146 103, 87 грн., але за мінусом 140 600 грн., згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року по справі №2а-6225/10/0470, яке набрало законної сили 19 червня 2012 року, після його перегляду в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№80)» (код ЄДРПОУ 08679758) є платником податків та обов'язкових платежів та знаходиться на обліку у Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області з 25 березня 1996 року за №1539.

Відповідач в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, Закону України «Про податок на додану вартість» від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який був чинний на той час, має податковий борг перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 146 103, 87 грн., який складається з податкових зобов'язань відповідно до:

- декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2007 року №30166, в якій визначено до сплати суму 30 014 грн. Залишок несплаченої суми по даній декларації становить 11 240, 66 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2007 року №40666, в якій визначено до сплати суму 6 084 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 серпня 2007 року №50422, в якій визначено до сплати суму 4 676 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 вересня 2007 року №53139, в якій визначено до сплати суму 3 178 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 жовтня 2007 року №64382, в якій визначено до сплати суму 4 472 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 08 листопада 2007 року №70994, в якій визначено до сплати суму 5 088 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2007 року №0004061502, за яким підприємству нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 17 грн. Рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржено;

- податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2007 року №0002541502/2, за яким підприємству нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 36 009, 05 грн. Рішення отримано заступником головного бухгалтера підприємства особисто під підпис 04 грудня 2007 року, ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржено;

- декларації з податку на додану вартість від 19 грудня 2007 року №78901, в якій визначено до сплати суму 22 384 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 січня 2008 року №87497, в якій визначено до сплати суму 84 837 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 лютого 2008 року №4821, в якій визначено до сплати суму 5 517 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 березня 2008 року №8244, в якій визначено до сплати суму 35 798 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 квітня 2008 року №19267, в якій визначено до сплати суму 26 790 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 травня 2008 року №29517, в якій визначено до сплати суму 32 379 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 червня 2008 року №33058, в якій визначено до сплати суму 24 239 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 липня 2008 року №45536, в якій визначено до сплати суму 52 236 грн.;

- на підставі Акту перевірки від 15 серпня 2008 року №678/231/8679758 податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року №0002862301/0, за яким підприємству нараховано суму податкового зобов'язання: за основним платежем у розмірі 33 341, 19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 670, 60 грн. Рішення отримано головним бухгалтером підприємства особисто під підпис 19 серпня 2008 року, ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржено;

- декларації з податку на додану вартість від 13 серпня 2008 року №53822, в якій визначено до сплати суму 27 976 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 вересня 2008 року №57406, в якій визначено до сплати суму 21 686 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 16 жовтня 2008 року №68557, в якій визначено до сплати суму 5 597 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 14 листопада 2008 року №78585, в якій визначено до сплати суму 2 866 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 грудня 2008 року №84113, в якій визначено до сплати суму 25 683 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 20 січня 2009 року №94938, в якій визначено до сплати суму 20 144 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 лютого 2009 року №5183, в якій визначено до сплати суму 22 695 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 березня 2009 року №8119, в якій визначено до сплати суму 25 453 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 квітня 2009 року №18927, в якій визначено до сплати суму 8 860 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 травня 2009 року №30943, в якій визначено до сплати суму 20 338 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 22 червня 2009 року №35631, в якій визначено до сплати суму 18 535 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 15 липня 2009 року №9000351592, в якій визначено до сплати суму 29 731 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 12 серпня 2009 року №52819, в якій визначено до сплати суму 7 393 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 вересня 2009 року №56611, в якій визначено до сплати суму 21 947 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 20 жовтня 2009 року №9001514631, в якій визначено до сплати суму 17 943 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 20 листопада 2009 року №75337, в якій визначено до сплати суму 38 423 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 17 грудня 2009 року №9002205277, в якій визначено до сплати суму 24 052 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 січня 2010 року №9002625632, в якій визначено до сплати суму 23 609 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 18 лютого 2010 року №9000292312, в якій визначено до сплати суму 43 884 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 30 березня 2010 року №9000512986, в якій визначено до сплати суму 6 464 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 30 квітня 2010 року №9000963194, в якій визначено до сплати суму 29 761 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 19 травня 2010 року №9001776794, в якій визначено до сплати суму 5 430 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 21 червня 2010 року №28864, в якій визначено до сплати суму 27 139 грн.;

- декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2010 року №39554, в якій визначено до сплати суму 39 568 грн.

Крім того, за період з 03 липня 2007 року по 21 липня 2010 року відповідачу нараховано пеню в сумі 167 785, 37 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який був чинний на той час.

Статтею 1 цього Закону визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно до пункту 5.1 статті 5 даного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Ум відповідності підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 зазначеного Закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В силу статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- від 20 жовтня 2001 року №1/36 про сплату боргу в сумі 1 707 грн. (отримано бухгалтером підприємства особисто під підпис 22 жовтня 2001 року);

- від 30 листопада 2001 року №2/135 про сплату боргу в сумі 126 999, 37 грн. (отримано бухгалтером підприємства особисто під підпис 10 грудня 2001 року).

Так, 19 червня 2012 року набрала законної сили постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-6225/10/0470 від 09.12.2011 року за позовом ДП «Підприємство Криворізької виправної колонії УДДУВП в Дніпропетровській області до Південної МДПІ у м.Кривому Розі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно вищевказаної постанови встановлено факт неправомірності дій Південної МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області щодо самостійного зарахування у липні 2009 року - листопаді 2010 року сплачених платником податків коштів всупереч визначеному ним призначенню платежу на погашення податкового боргу, що виник раніше, та зобов'язано Південну МДПІ у м.Кривому Розі провести зарахування сплачених ДП «Підприємство Криворізької виправної колонії УДДУВП в Дніпропетровській області (№80)» у липні 2009 року - листопаді 2010 року коштів у відповідності до призначення платежу, визначеного платником податків у платіжному документі.

Частина неправомірно зарахованих податковим органом платежів відноситься саме до того періоду, в який нарахована заборгованість зі сплати податку на додану вартість, що присуджена до стягнення з Підприємства Криворізької виправної колонії (№ 80) на користь Державного бюджету України в розмірі 1 146 103, 87 грн. (період червень 2007 року - червень 2010 року), відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року по справі № 2а-16289/10/0470.

За період з червня 2009 року по червень 2010 року відповідачем були сплачені поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість і розмірі 140 600 грн. Проте, вказані платежі були перерозподілені податковим органом на погашення податкового боргу та пені, які виникли раніше.

Але, у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративний справі №2а-6225/10/0470 від 09.12.2011 р., яке набрало законної сили 19 червня 2012 року, після його перегляду в апеляційному порядку, заборгованість у розмірі 140 600 грн. за період червень 2009 року - червень 2010 року, визнана сплаченою у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Таким чином, заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 146103, 87 грн., яка підлягає стягненню з Державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№80)» підлягає зменшенню на 140 600 грн. та становить 1 005 503, 87 грн.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 005 503, 87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 122, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№80)» на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 005 503, 87 грн. /один мільйон п'ять тисяч п'ятсот три гривні вісімдесят сім копійок/.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя К.С. Кучма