Ухвала суду № 28129222, 18.12.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" грудня 2012 р. справа № 5/43/б

За заявою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселицький лікеро-горілчаний завод", м.Новоселиця Чернівецької області про визнання банкрутом Суддя Дутка В.В. Представники від кредитора -Лучкіна Г.В., довіреність від 16.05.2012р., Фочук К.П., довіреність від 05.01.2012р., Паскар А.П., довіреність від 17.09.2012р. від банкрута -Стрельніков В.В., ліквідатор СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду від 22.04.2005р. порушено провадження у справі за заявою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселицький лікеро-горілчаний завод".

Постановою від 21.11.2006р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Стрельнікова В.В.

Ухвалою від 23.11.2010р. зупинено провадження у справі про банкрутство №5/43/б до вирішення пов'язаної з нею справи №3/380-295/б.

11.05.2011р. до господарського суду звернулася Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 193897,50 грн.

Ухвалою від 11.05.2011р. прийнято заяву Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання кредиторських вимог у сумі 193897,50 грн. та зупинено її розгляд до поновлення провадження у справі про банкрутство №5/43/б.

Ухвалами від 16.11.2012р. поновлено провадження у справі про банкрутство №5/43/б та поновлено розгляд заяви в судовому засіданні 04.12.2012р.

Ліквідатор подав відзив на заяву, в якому не визнає поточні вимоги кредитора, посилаючись на припинення виникнення нових зобов'язань банкрута з моменту визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В судовому засіданні 04.12.2012р. оголошувалась перерва до 18.12.2012р.

Представник кредитора просив визнати заявлені поточні вимоги до банкрута.

Ліквідатор просив розглянути кредиторські вимоги за поданими документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється також підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Виходячи з аналізу положень Закону, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений нормами Закону.

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону).

Стаття 31 Закону розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону). Оскільки сплата податку на додану вартість з продажу майна боржника значно знижує обсяг ліквідаційної маси, то законодавець повинен був прямо виділити цей вид витрат, т. я. він має істотне значення. Однак, законодавець прямо не визначає сплату суми податку на додану вартість як витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, тому її не можна віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів. Аналогічну позицію висловив Вищий господарський суд України в постанові від 03.12.2003 р. по справі № 17/124, залишеній без змін постановою Верховного Суду України від 06.04.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція провела позапланову виїзну перевірку банкрута з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. За результатами перевірки складено акт від 11.03.2010 № 170/23/22855038 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 2040,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 про донарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 148046,00 грн. та штрафних санкцій 43811,50 грн.

Нарахування податкових зобов'язань в ліквідаційній процедурі товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселицький лікеро-горілчаний завод" обумовлено здійсненням операцій по реалізації майна банкрута. Так, за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. банкрутом задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 0 грн. Проте, перевіркою встановлено його заниження на суму 24437,00 грн., в тому числі заниження за 4 квартал 2007р., в сумі 225 грн., за 1 квартал 2008р в сумі 1135 грн., за 4 квартал 2009р. в сумі 23077 грн. та неподання декларацій по податку на прибуток підприємств за 12 податкових періодів з 4 кварталу 2007р. по 3 квартал 2010р.

Також, за вказаний період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. банкрутом задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 0 грн. Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 148046 грн., в тому числі за грудень 2007р. в сумі 361 грн., за березень 2008р. в сумі 2277 грн., за жовтень 2009р. в сумі 27175 грн., за листопад 2009р. в сумі 1567 грн., за березень 2010р. в сумі 4 грн., за квітень 2010р. в сумі 118333 грн., за травень 2010р. в сумі 379 грн.

Отже, заявлені податкові зобов'язання банкрута виникли після прийняття постанови від 21.11.2006р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та внаслідок реалізації ліквідаційної маси банкрута.

За приписами абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура".

Вказана стаття 23 Закону передбачає наслідки визнання боржника банкрутом.

У силу абз. 2, 3 ч. 1 цієї статті з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність боржника завершується, тому строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Отже, Закон про банкрутство не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) у підприємства-банкрута за час проведення процедури його ліквідації.

В даному випадку, нарахування податкових зобов'язань в сумі 193897,50 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено законом, у зв'язку з чим заявлені поточні вимоги підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 193897,50 грн.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка