Рішення № 28129105, 18.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5015/7574/11

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі

Позивача: Рівненської міської ради

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Представники

Від позивача: Горчак Ю.П. за дов. № 08-1907 від 27.12.2011 року;

Від відповідача: не з'явився.

Від органу прокуратури: Герасимчук Ю.М. посв. № 010595 від 20.10.2012 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника прокурора м. Рівне (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, м. Рівне (далі - Рада) до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Львів (далі - Товариство) про внесення змін у договір оренди земельної ділянки.

В позовній заяві Прокурор вказує на те, що 27 липня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки № 561, згідно до якого Товариству для обслуговування нежитлової будівлі та автозаправної станції було передано в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку загальною площею 6 800 м2 розташовану за адресою м. Рівне, вул. Київська, 84.

Рішенням Рівненської міської ради № 1104 від 18 серпня 2011 року було внесено зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Рівненської міської ради, згідно з якими розмір орендної плати за земельні ділянки, надані у користування з метою здійснення торгівлі нафтопродуктами збільшується на 3% від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному збільшується на 5% від нормативної грошової оцінки.

На підставі вищевказаного рішення Радою було повідомлено Товариство (а.с.16-19) про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати та про необхідність проведення відповідного їх перерахунку оскільки граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності були змінені ще у 2008 році, однак відповідач ухилявся від внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Оскільки відповіді на вищевказану пропозицію в встановлені строки Рада не отримала, Прокурор, посилаючись на ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) подав позовну заяву до суду в якій просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду Львівської області від 30.12.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2012 року справу №5015/7574/11, в порядку статті 17 ГПК України, передано за підсудністю до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 листопада 2012 року прийнято справу до розгляду та призначено її до слухання на 13 листопада 2012 року.

13 листопада 2012 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 27 листопада 2012 року.

27 листопада 2012 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18 грудня 2012 року.

У судовому засіданні 18 грудня 2012 року представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги в повному обсязі і просили суд задоволити позов, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3301304396769 (а.с.106)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2008 року між Радою та Товариством укладено договір № 561 відповідно до якого Рада надає а Товариство приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6 800м2 що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 84, для обслуговування нежитлової будівлі та автозаправної станції.

Відповідно до п.8 Договір укладено на 10 років.

Факт передачі даної земельної ділянки в оренду від Позивача Відповідачу, підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 27 липня 2004 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми відтисками печаток (а.с. 13).

У пунктах 9-14 Договору прописані умови орендної плати. Відтак пунктом 9 встановлено, що за орендну земельної ділянки Товариство сплачує Раді орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік разом з ПДВ складає 68 926 грн. 16 коп. Також зазначається, що Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Пунктом 11 визначено наступне -Орендна плата сплачується Товариством щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно з положеннями пункту 13 Договору, а саме частини 1, розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал, і розглядаються відповідно до законодавства.

Частиною 3 п.13 визначено, що розмір орендної плати переглядається (періодично) у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення ціни, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Відповідно до пункту 28 Договору Рада має право в односторонньому порядку (шляхом посилання Товариству повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

Договір зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.08.2004 року за № 561.

На виконання вимог Податкового кодексу України прийнято рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", копія якого міститься в матеріалах даної справи (а.с.14-15) .

Рішення міської ради від 18 серпня 2011 року №1104 чинне і підлягає обов'язковому виконанню всіма землекористувачами м. Рівного, відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Вищезгаданим рішенням ради було внесено зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та викладено його в новій редакції. Зокрема, відповідно до пункту 2.1 цього Положення розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

Водночас згідно з підпунктом 2.2.8 Положення розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до вищезазначеного пункту, збільшується на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами, а пунктом 2.2.10 того ж Положення вказується на те, що розмір орендної плати збільшується на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному.

Рівненською міською радою на адресу відповідача було відправлено пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.08.2004 р.. До пропозиції було докладено проект Додаткового договору від 25.10.2011 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.08.2004 року №561, за яким відповідачу пропонувалося внести зміни до вказаного договору оренди та викласти його окремі пункти в наступній редакції:

"п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 879 428 грн. 39 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, виконаний управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01 січня 2011 року;

п.9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 426 737 грн. 12 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, виконаний управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01 січня 2011 року.".

Відповідь на пропозицію позивача у матеріалах справи відсутня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 вищезазначеного Закону, яка визначає правові засади оренди землі, передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону).

Статтею 19 Закону передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як встановлено судом укладений між сторонами договір оренди землі № 561 від 27 липня 2008 року відповідає вищезазначеним вимогам діючого законодавства, а відтак є чинним на момент розгляду справи.

За частиною 1 статті 15 Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.)

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі -ПК України) прямо передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Також підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 підпункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати, встановленої у договорі для інших категорій земель (до яких відноситься спірна земельна ділянка) з урахуванням положень статті 274 цього Кодексу не може бути меншою ніж 3 відсотки та не може перевищувати 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами частини 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.

У той же час відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 статті 632 ЦК України чітко визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 651 ЦК України згідно з якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час частиною 2 вищезазначеної статті передбачено можливість змінити договір за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у зв'язку з істотною зміною обставин (частина 4 статті 652 ЦК України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у конкретних випадках: коли це прямо встановлено договором або законом, або у зв'язку з істотною зміною обставин.

Судом встановлено, що згідно цільового призначення за договором оренди - земельна ділянка надана для обслуговування нежитлової будівлі та автозаправної станції.

Крім того судом встановлено, що земельна ділянка надана відповідачу, як юридичній особі, яка не має державної реєстрації в місті Рівне.

Розмір орендної плати, який запропоновано позивачем, не перевищує граничний розмір встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Абзацом 5 пункту 2.19 вищезазначеної постанови, передбачено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 30 травня 2011 року у справі № 17/299-10 за позовом Дніпродзержинської міської ради до відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки при перегляді прийнятої у даній справі постанови Вищого господарського суду України від 20 січня 2011 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 58 Конституції України, Закону України від 3 червня 2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та статті 21 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.

У даній постанові Верховний Суд України дійшов висновку про те, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до частини 1 статті 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Отже, зі змісту вищезазначених постанов Верховного Суду України та Пленуму Вищого господарського суду України вбачається, що підставою для перегляду в судовому порядку розміру встановленої умовами договору орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є законодавча зміна саме граничного розміру орендної плати за наявності відповідного застереження про можливість такого збільшення орендної плати у самому договорі. При цьому в такому випадку розмір орендної плати підлягає збільшенню лише у разі, коли визначена в договорі орендна плата є нижчою за встановлений на законодавчому рівні її граничний розмір.

Як вже зазначалося, частиною 3 п.13 визначено, що розмір орендної плати переглядається (періодично) у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення ціни, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, тобто сторони погодили, що Рада (як власник землі) має право вносити зміни до п.9 цього договору щодо розміру орендної плати за землю в разі збільшенню ставок земельного податку згідно змін у діючому законодавстві.

Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що сторони чітко визначили єдину умову для зміни розміру орендної плати -це збільшення ставок земельного податку згідно змін у діючому законодавстві.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Враховуючи все вищенаведене та у зв'язку з тим, що Прокурор і Позивач довели суду належними доказами свої вимоги до Відповідача, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 16 серпня 2004 року № 561, укладений між Рівненською міською радою (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А) та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1) і викласти пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції:

"Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 426 737 (чотириста двадцять шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 12 коп."

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1), код ЄДРПОУ 31729918) в дохід державного бюджету України судовий збір у сумі 1073 грн. 00 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 грудня 2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.