Рішення № 28128882, 11.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року справа № 5020-1165/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, б.44, м. Севастополь, 99040)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 4 643,86 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Гладченко О.І., довіреність №17/0/2-12 від 03.01.2012;

відповідача - не з'явився.

15.10.2012 Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі -ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, Відповідач) про стягнення заборгованості за договором реструктуризації №420-13/11 від 22.07.2011 у розмірі 4 643,86 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору реструктуризації заборгованості №420-13/11 від 22.07.2011 щодо обов'язку своєчасного здійснення платежів відповідно до передбаченого графіку погашення заборгованості.

Відповідач в засідання суду 11.12.2012 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.11.2012 /а.с.24/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Представник Позивача у судовому засіданні 11.12.2012 вимоги позовної заяви підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2005 між сторонами укладено договір на поставку електричної енергії №2061 (далі -Договір) /а.с.28-36/ на строк до 31.12.2005. Відповідно до умов пункту 10.4 Договору його дія продовжувалась на наступні календарні роки.

Згідно з пунктом 1 Договору Позивач зобов'язався постачати Відповідачу електричну енергію, а останній, у свою чергу, зобов'язався здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У пункті 8.5 Договору сторони передбачили, що у разі заборгованості споживача за електроенергію за згодою сторін укладається договір реструктуризації заборгованості, усі платежі зараховуються в рахунок погашення заборгованості споживача з найбільш раннім строком виникнення.

22.07.2011 між ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір реструктуризації заборгованості №420-13/11 (далі -договір №420-13/11) /а.с.8-9/, який відповідно до пункту 5.1 діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 2.1 договору №420-13/11 передбачено, що сторони на момент підписання договору фіксують сумісним актом звірки суму грошових зобов'язань Відповідача по сплаті за спожиту електроенергію станом на 22.07.2011.

Актом звірення взаємних розрахунків №908 від 22.07.2011 сторони визначили, що заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 22.07.2011 складає 4 643,86 грн. /а.с.11/.

Розмір та строки погашення заборгованості сторони встановили у графіку погашення заборгованості станом на 22.07.2011 у розмірі 4 643,86 грн. /а.с.10/, який є невід'ємною частиною договору №420-13/11 (пункт 2.2).

Відповідно до вказаного графіку Відповідач зобов'язаний погасити заборгованість у розмірі 4 643,86 грн. в період з серпня 2011 року по липень 2012 року. Проте, Відповідач зобов'язання за договором №420-13/11 не виконав, жодного платежу не здійснив.

Викладені обставини з'явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України „Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996.

Частиною сьомою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Пунктом 6.5 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог діючого законодавства, у зв'язку з виникненням у ФОП ОСОБА_1 заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію у розмірі 4 643,86 грн. між сторонами укладено відповідний договір реструктуризації заборгованості №420-13/11від 22.07.2011 та оформлено графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Частина перша статті 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором №420-13/11 у сумі 4 643,86 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором реструктуризації №420-13/11 від 22.07.2011 у розмірі 4 643,86 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р №26031303351907 в ТОБО №10011/0267 філія Кримського республіканського управління ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 324805) заборгованість у розмірі 4 643,86 грн. (чотири тисячі шістсот сорок три грн. 86 коп.), а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2012.

Суддя О.М. Юріна