Рішення № 28128651, 18.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4656/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Континент", м. Дніпропетровськ,до відповідача:приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Львів,про: стягнення заборгованості. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Волинець Д.С. -довіреність №27/06-юр від 27.06.2012 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Континент" до приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 08.11.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.11.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №04/09-1/115 від 13.04.2009 р. не здійснив оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 191 983,71 грн. Крім того, відповідачу нараховано 22 880,57 грн. пені, 5 087,61 грн. -3% річних, 1 653,84 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання 18.12.2012 року повторно не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №04/09-1/115 від 13 квітня 2009 року (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставляти покупцю (відповідач у справі), а покупець приймати та оплачувати товари партіями відповідно до замовлень покупця, які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 193 333,14 грн., про що свідчать: видаткова накладна №КНРН-002135 від 24.02.2011 року на суму 4 962,00 грн.; видаткова накладна №КНРН-002850 від 15.03.2011 року на суму 5 221,98 грн.; видаткова накладна №КНРН-002853 від 15.03.2011 року на суму 9 926,16 грн.; видаткова накладна №КНРН-002864 від 15.03.2011 року на суму 3 147,72 грн.; видаткова накладна №КНРН-002849 від 15.03.2011 року на суму 3 568,32 грн.; видаткова накладна №КНРН-002859 від 15.03.2011 року на суму 4 524,12 грн.; видаткова накладна №КНРН-002865 від 15.03.2011 року на суму 6 963,54 грн.; видаткова накладна №КНРН-005103 від 17.05.2011 року на суму 7 021,80 грн.; видаткова накладна №КНРН-005099 від 17.05.2011 року на суму 2 693,28 грн.; видаткова накладна №КНРН-005100 від 17.05.2011 року на суму 3 168,60 грн.; видаткова накладна №КНРН-011583 від 05.10.2011 року на суму 3 697,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-011655 від 05.10.2011 року на суму 248,00 грн.; видаткова накладна №КНРН-011582 від 05.10.2011 року на суму 5 545,80 грн.; видаткова накладна №КНРН-011660 від 05.10.2011 року на суму 5 743,14 грн.; видаткова накладна №КНРН-011657 від 05.10.2011 року на суму 395,72 грн.; видаткова накладна №КНРН-011651 від 05.10.2011 року на суму 3 277,02 грн.; видаткова накладна №КНРН-011605 від 05.10.2011 року на суму 5 545,80 грн.; видаткова накладна №КНРН-011606 від 05.10.2011 року на суму 3 318,54 грн.; видаткова накладна №КНРН-011602 від 05.10.2011 року на суму 3 697,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-011649 від 05.10.2011 року на суму 3 277,02 грн.; видаткова накладна №КНРН-011603 від 05.10.2011 року на суму 3 697,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-011654 від 05.10.2011 року на суму 9 033,84 грн.; видаткова накладна №КНРН-011613 від 05.10.2011 року на суму 10 327,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-011574 від 05.10.2011 року на суму 2 380,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-011576 від 05.10.2011 року на суму 1 729,68 грн.; видаткова накладна №КНРН-011656 від 05.10.2011 року на суму 710,60 грн.; видаткова накладна №КНРН-011614 від 05.10.2011 року на суму 3 697,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-013559 від 08.11.2011 року на суму 3 808,20 грн.; видаткова накладна №КНРН-013548 від 08.11.2011 року на суму 3 876,90 грн.; видаткова накладна №КНРН-013562 від 08.11.2011 року на суму 3 511,44 грн.; видаткова накладна №КНРН-013549 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013546 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013550 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013539 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013557 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013545 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013560 від 08.11.2011 року на суму 4 764,60 грн.; видаткова накладна №КНРН-013558 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013555 від 08.11.2011 року на суму 6 811,50 грн.; видаткова накладна №КНРН-013561 від 08.11.2011 року на суму 16 051,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-013540 від 08.11.2011 року на суму 2 404,08 грн.; видаткова накладна №КНРН-010794 від 07.08.2012 року на суму 4 805,22 грн.; видаткова накладна №КНРН-010795 від 07.08.2012 року на суму 4 505,22 грн.; видаткова накладна №КНРН-010797 від 07.08.2012 року на суму 4 369,32 грн.; видаткова накладна №КНРН-010796 від 07.08.2012 року на суму 4 078,26 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 191 983,71 грн. відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу, яка вказана в додатку №1 до Договору. В додатку №1 до Договору сторони погодили, що строк оплати становить 70 календарних днів.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами в належній формі було погоджено строки оплати вартості поставленого товару, відповідач отримав цей товар, не виконав власний обов'язок з оплати вартості товару, вимоги позивача про стягнення 191 983,71 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 087,61 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 1 653,84 грн. інфляційних втрат суд не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком, оскільки такий здійснено із помилкою. Зокрема, позивачем при обчисленні не враховано від'ємні показники інфляції за весь час прострочення. Зокрема, в абзаці 2 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Провівши перерахунок, судом встановлено що інфляційні втрати за визначений позивачем період відсутні. Таким чином відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені, то суд виходив із такого.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності з положеннями статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки сторонами не погоджено у письмовій формі такого способу забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки як неустойка (пеня) за порушення виконання грошового зобов'язання, то в суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення 22 880,57 грн. пені.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім -97" (адреса: вулиця Кульпарківська, будинок 93, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79021; ідентифікаційний код 24121211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Континент" (адреса: вулиця Тітова, будинок 36, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49055; ідентифікаційний код 31182939) 191 983,71 грн. основного боргу, 5 087,61 грн. -3% річних, 3 941,43 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 21.12.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.