Рішення № 28128621, 17.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.12 Справа№ 5015/4611/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСКИЙ ОПТОВЫЙ ТОРГОВЫЙ ДОМ -02", м. Львів

про стягнення заборгованості на суму 105 019,35 грн.

за участю представників:

від позивача: Волинець Д.С. -представник

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСКИЙ ОПТОВЫЙ ТОРГОВЫЙ ДОМ -02" про стягнення заборгованості на суму 105 019,35 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 04.12.2012 р. Розгляд справи призначений на 17.12.2012 р.

17.12.2012 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 06.11.2012 р. виконав частково, не надав довідки державного реєстратора про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також не надав розрахунок пені з вказівкою накладних та заборгованості за ними.

17.12.2012 р. представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимог ухвали суду від 06.11.2012 р. не виконав, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що докази є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ" (надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСКИЙ ОПТОВЫЙ ТОРГОВЫЙ ДОМ -02" (надалі -відповідач) укладено договір поставки № 04/09-2/117 від 13.04.2009 року (надалі -договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати поставку товару, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором поставки, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № КНРН -011627 від 05.10.2011 р. на суму 10 327,08 грн., видаткова накладна № КНРН - 010793 від 07.08.2012 р. на суму 2 254,32 грн., видаткова накладна № КНРН -011659 від 05.10.2011 р. на суму 7 559,58 грн., видаткова накладна № КНРН -013563 від 08.11.2011 р. на суму 17 034,06 грн., видаткова накладна № КНРН -004000 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -004009 від 26.03.2012 р. на суму 1 982,16 грн., видаткова накладна № КНРН -004008 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -004002 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -004001 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003999 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003998 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003989 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003997 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003996 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -003988 від 26.03.2012 р. на суму 1 874,82 грн., видаткова накладна № КНРН -003987 від 26.03.2012 р. на суму 1 874,82 грн., видаткова накладна № КНРН -003986 від 26.03.2012 р. на суму 1 874,82 грн., видаткова накладна № КНРН -003985 від 26.03.2012 р. на суму 1 874,82 грн., видаткова накладна № КНРН -004003 від 26.03.2012 р. на суму 991,08 грн., видаткова накладна № КНРН -004010 від 26.03.2012 р. на суму 37 552,92 грн., видаткова накладна № КНРН -003995 від 26.03.2012 р. на суму 3 749,64 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб. Відтак, відповідач отримав товар за укладеним договором на суму 590 117,51 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 494 323,00 грн. На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача 95 794,51 грн. основного боргу, 7 454,51 грн. -пені, 1 449,32 грн. -3 % річних, 321,01 грн. - втрат від інфляції.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки № 04/09-2/117 від 13.04.2009 р. підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб (арк. 27-51).

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до додатку № 1 від 13.04.2009 р. до договору поставки № 04/09-2/117 від 13.04.2009 р. відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару упродовж 70 календарних днів з моменту поставки товару.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення боргу суду не надав, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 95 794,51 грн. основного боргу за договором поставки № 04/09-2/117 від 13.04.2009 р. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 449,32 грн. -3 % річних та 321,01 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 7 454,51 грн. суд зазначає наступне. Суд ухвалою від 06.11.2012 р. зобов'язував позивача надати суду розрахунок пені з вказівкою накладних та заборгованості за ними, оскільки з наданого позивачем розрахунку пені неможливо встановити період нарахування пені за невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості товару, а відтак, встановити кількість днів прострочення, за які підлягає нарахуванню пеня. В розрахунку відсутні дата отримання товару, строк його оплати згідно з договором, дата початку та закінчення нарахування пені тощо. Станом на момент розгляду справи позивач вимог ухвали суду від 06.11.2012 р. не виконав. Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Відтак, суд вважає за необхідне вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 7 454,51 грн. залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 95 794,51 грн. -основного боргу, 1 449,32 грн. -3 % річних, 321,01 грн. - втрат від інфляції підлягає до задоволення. Вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 7 454,51 грн. необхідно залишити без розгляду.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 43, 12, 49, 75, п. 5 ст. 81, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСКИЙ ОПТОВЫЙ ТОРГОВЫЙ ДОМ -02" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93; код ЄДРПОУ № 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, 36; код ЄДРПОУ № 31182939) 95 794,51 грн. -основного боргу; 1 449,32 грн. -3 % річних; 321,01 грн. - втрат від інфляції; 1 951,30 грн. -судового збору.

3. Щодо стягнення пені у розмірі 7 454,51 грн. -залишити без розгляду.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.