Рішення № 28128401, 19.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/108/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.12 Справа № 5009/3877/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представника позивача -Ковальської Я.М., довіреність № 27/27 від 3.01.2012 р.; від відповідача та третьої особи -не з'явились.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/3877/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Заводського району, м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_3);

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя (скорочено МКП «ОСНОВАНІЄ»);

про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/108/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 14.10.2012 р., розгляд справи відкладався на 5.12.2012 р. та на 19.12.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Концерн «МТМ»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_3 вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 12853,13 грн. у період з жовтня 2009 р. по квітень 2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір на теплопостачання з відповідачем укладено не було, однак, відповідачу за період з жовтня 2009 р. по квітень 2012 р. постачалась теплова енергія, за яку нараховано плату по особовому рахунку № НОМЕР_1 на загальну суму 12853,13 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 387, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198.

Представник позивача у судовому засідання наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.

ФОП ОСОБА_3, відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву від 13.11.2012 р. проти позову заперечує з тих підстав, що між сторонами не існувало будь-яких договірних відносин, наявність яких є обов'язковою та передбаченою законодавством. Окрім того, посилається на недоведеність факту теплопостачання до належного йому приміщення, оскільки відсутні будь-які належні докази. Крім того зазначає, що в зазначеному приміщені система опалення є відособленою, встановлено теплолічільник Ultraheat. Звертає увагу суду, що позивачем, в порушення вимог чинного законодавства щодо порядку нарахування плати за надані послуги, рахунки та акти приймання-передачі теплопостачальною організацією виписувались не щомісячно, а за весь спірний період одноразово. Листом від 26.11.2012 р. просить суд розгляд справи провести без особистої присутності за наявними матеріалами у справі.

МКП «ОСНОВАНІЄ», третя особа по справі, відзиву на позовну заяву не надало, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалось.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03.10.07 р. власником нежилого приміщення, цокольного поверху літ. А-5, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ФОП ОСОБА_3 Право власності зареєстровано 17.07.07 р. на підставі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2007 р. по справі № 2-1983/07, на момент розгляду спору вказаний запис є чинним.

За поясненнями позивача, за письмовою заявою відповідача від 05.11.2007 р. в приміщенні було проведено обстеження та встановлені вихідні дані для здійснення розрахунку теплового навантаження. Оскільки договір купівлі-продажу теплової енергії з відповідачем укладений не був, нарахування по теплопостачанню проводились по особовому рахунку № НОМЕР_1 на підставі «Розрахунку теплового навантаження на опалення»№ 6520/14 від 17.12.2007 р. щодо об'єкту: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 ОСОБА_3, та «Розрахунку теплових втрат розвідними трубопроводами системи опалення житлового будинку»№ 4396/14-1 від 22.07.2008 р. щодо об'єкту: житловий будинок по АДРЕСА_1

За період з жовтня 2009 р. по квітень 2012 р. нарахування за теплову енергію складають 12853,13 грн., а саме:

жовтень 2009 року: нараховано 73,28 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

листопад 2009 року: нараховано 378,51 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

грудень 2009 року: нараховано 610,56 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

січень 2010 року: нараховано 765,18 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

лютий 2010 року: нараховано 577,53 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

березень 2010 року: нараховано 501,69 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

квітень 2010 року: нараховано 38,44 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

травень 2010 року: нараховано 44,66 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

червень 2010 року: нараховано 44,66 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

липень 2010 року: нараховано 44,66 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

серпень 2010 року: нараховано 44,66 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

вересень 2010 року: нараховано 44,66 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

жовтень 2010 року: нараховано 301,94 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

листопад 2010 року: нараховано 296,05 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

грудень 2010 року: нараховано 576,57 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

січень 2011 року: нараховано 764,14 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

лютий 2011 року: нараховано 743,78 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

березень 2011 року: нараховано 586,55 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

квітень 2011 року: нараховано 254,70 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

травень 2011 року: нараховано 50,61 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення та фактично отриману теплову енергію;

червень 2011 року: нараховано 50,61 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

липень 2011 року: нараховано 50,61 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

серпень 2011 року: нараховано 50,61 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

вересень 2011 року: нараховано 50,61 грн. - плата за приєднане теплове навантаження на опалення;

жовтень 2011 року: нараховано 337,67 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

листопад 2011 року: нараховано 917,53 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

грудень 2011 року: нараховано 918,49 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

січень 2012 року: нараховано 1214,77 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

лютий 2012 року: нараховано 1441,29 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

березень 2012 року: нараховано 977,75 грн. - плата за спожиту теплову енергію;

квітень 2012 року: нараховано 100,36 грн. - плата за спожиту теплову енергію.

Таким чином, предметом розгляду по даній справі є вимоги Концерну «МТМ»про стягнення з ФОП ОСОБА_3 12853,13 грн. відшкодування вартості теплової енергії за період з жовтня 2009 р. по квітень 2012 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивачем заявлено спірну суму заборгованості в якості безпідставно набутого відповідачем майна - теплової енергії.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Законом України «Про теплопостачання»також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п. 4 ст. 19 Закону).

Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»).

Правила користування тепловою енергією затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 та визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (далі - Правила).

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією (п. 4 Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі -ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ст. 179 ГК України зазначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбаченим законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ст. 275 ГК України, ст. 1, п. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Абзацом 5 п. 5 Правил встановлено, що теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

До обов'язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (абз. 6 п. 40 Правил)

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов'язковою та такою, що передбачена Законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що договір купівлі-продажу теплової енергії, в період заявлений позивачем, між сторонами не укладався.

Надані позивачем листи КП «ВРЕЖО № 4»№ 1250/03-08 від 30.10.2009 р., № 2723/03-08 від 20.10.2010 р., № 3417/03-05 від 01.11.2011 р., яки нібито свідчать про теплопостачання до будинку АДРЕСА_1 в тому числі і до приміщення відповідача (про початок опалювальних сезонів 2009-2010 р.р., 2010-2011 р.р., 2011-2012 р.р.), не є належними доказами, оскільки в даному випадку факт споживання ФОП ОСОБА_3 теплової енергії потрібно підтверджувати актами обстеження системи теплопостачання, що складаються в порядку проведення перевірки фактичного теплопостачання споживачів теплової енергії, актами на включення та відключення опалення, підписаними та скріпленими печатками представниками Філії Концерну «МТМ»Заводського району та споживача, приміщення яких розташовані у даній будівлі.

За твердженням позивача, зазначені акти не складались, оскільки Концерн «МТМ»не мав доступу до спірного приміщення. Однак, зазначене твердження документально нічим не підтверджено.

Окрім того, як вбачається з акту-розпорядження № 4 від 23 січня 2012 р., складеного представниками філії Концерну «МТМ»Заводського району: «Приміщення розташоване в цокольному поверсі житлового будинку. Система опалення відособлена, встановлено теплолічільник Ultraheat». Цей факт також спростовує доводи позивача про відсутність правових підстав та технічної можливості відключення спірного приміщення від центральної системи теплопостачання, оскільки система опалення вже є відособленою.

Дослідивши матеріали справі та враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку також про недоведеність належним чином вартості послуг та застосованого тарифу.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Окрім того, слід зазначити, що, при наявності даних обставин, відсутності укладеного в установленому порядку за спірний період договору на подачу теплової енергії, посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки зазначені статті відносяться до глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»Підрозділу 2 «Недоговірні зобов'язання».

За таких обставин та з огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Повний текс рішення складено 20.12.2012 р.

Суддя Хуторной В.М.